Постанова Чернігівський апеляційний суд № 746/241/21

Справа № 746/241/21 Головуючий у 1 інстанції Ходіч В. М. Провадження № 33/4823/385/21 Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 серпня 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2021 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого зварювальником СТОВ «Батьківщина» с. Калюжинці, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з нього на користь держави 454,00 грн. судового збору. Судом 1 інстанції встановлено, що 07.06.2021 року о 17 год. 58 хв. ОСОБА_1 в смт Срібне по вулиці Першотравневій керував автомобілем «ВАЗ-211540», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що працівниками поліції було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол, складений щодо нього, є недопустимими доказом. Зазначає, що він вживав алкоголь за добу до моменту огляду на стан алкогольного сп`яніння, що виключає можливість перебування його в такому стані на момент складання протоколу. На порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, йому не вручено другий примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Крім того, після його незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, йому не було надано направлення до закладу охорони здоров`я, що також є порушенням вище вказаної Інструкції. На думку апелянта, відеофіксація правопорушення є неналежним доказом, так як вона є не безперервною та постійно переривається. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином. Згідно телефонного повідомлення, останній просив розгляд справи проводити за його відсутності, так як прибути до суду не зможе через відсутність транспорту. Вимоги апеляційної скарги підтримує та просить задовольнити. Враховуючи вказані обставини, апеляційний суд вважає за можливе апеляційний розгляд справи проводити за відсутності апелянта. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є порушенням вимог п 2.9 ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія проводився із застосуванням приладу «Драгер». Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, зокрема, даними алкотестера, за результати якого наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,81%о (а.с. 3), отже, він перебував у стані алкогольного сп`яніння, з результатами освідування останній погодився. Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Твердження апелянта про неналежно проведений огляду на стан виявлення алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки такий проведений у спосіб та у порядок, визначений вище вказаною Інструкцією, у присутності двох свідків та на місці події, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, які містять підпис ОСОБА_1 , який зауважень до змісту процесуальних документів не мав, огляд відбувався із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, тому результат такого огляду є допустимим доказом та не викликає у апеляційного суду жодного сумніву. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_1 роз`яснено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, та роз`яснено процесуальні права, тому працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу. Також є такими, що не заслуговують на увагу твердження апелянта, що працівники поліції не запропонували йому пройти освідування в медичній установі через його заперечення з результатами тесту, оскільки з переглянутої відеофіксації правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 з результатами освідування погодився та будь-яких заперечень не висловлював. Відсутність безперервного відеозапису обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній не довів, що події чи обставини, які відбувались поза відеозаписом спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення чи є порушенням вимог процесуального закону, які б були підставою для скасування постанови суду 1 інстанції. Крім того, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зафіксовані на файлах безперервно і при їх огляді не виникає сумніву у їх достовірності, тому відеозаписи є належними та допустимими доказами. Інші твердження апелянта, зокрема про те, що йому не вручено другий примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та те, що він вживав спиртні напої за добу до вказаних подій, висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступені його вини. З огляду на наведене, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття справи, як про це йдеться в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Срібнянського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко