Постанова 4818 № 643/2635/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 11 серпня 2021 року м. Харків справа № 643/2635/21 провадження № 22ц/818/3870/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., імена (найменування) сторін: позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни - представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2021 року в складі судді Кононенко Т.О., у с т а н о в и в: В лютому 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», (далі - АТ КБ «ПриватБанк») в особі свого представника Гребенюка Олександра Сергійовича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 22 липня 2015 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Привтбанку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Привтбанку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору. Станом на 20 січня 2021 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням заборгованості за простроченими відсотками, становить 105 284,63 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2021 року позов АТ «КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н в розмірі 85 555,28 грн та 1 838 грн судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача на користь позивача лише заборгованість за тілом кредиту в розмірі 85 555,28 грн, суд першої інстанції послався на правову позицію, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, відповідно до якої Тарифи банку, Умови та правила надання банківських послуг, які не підписувались при заповненні заяви-анкети позичальником, не можуть вважатись складовою частиною кредитного договору, а встановлені цими документами відсоткова ставка, пеня та штрафи не можуть бути застосовані при визначенні кредитної заборгованості. 23 вересня 2020 року Крилова Олена Леонідівна - представник АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення процентів та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не мав правових підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині, оскільки банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув. Під час укладення кредитного договору сторони узгодили суттєві умови, про що свідчить паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався на правову позицію, яка міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки в матеріалах справи відсутні обгрунтовані заперечення відповідача та відповідні докази проти вимог позивача. ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Заочне рішення в частині стягнення тіла кредиту не оскаржено, тому в апеляційному порядку не переглядається. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами не відповідає. Матеріали справи свідчать, що 22 липня 2015 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Привтбанку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Привтбанку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору. Станом на 20 січня 2021 року утворилась заборгованість, яка з урахуванням заборгованості за простроченими відсотками, становить 105 284,63 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Термін дії картки № НОМЕР_1 - серпень 2018 року. Картка декілька разів перевипускалась. Термін дії останньої картки № НОМЕР_2 - серпень 2022 року. Початковий кредитний ліміт в подальшому був зменшений, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 . Остання зміна кредитного ліміту відбулася 15 травня 2020 року. ОСОБА_1 користувався кредитним коштами, що підтверджується випискою банку. Останній платіж на погашення заборгованості внесено 18 серпня 2020 року в сумі 20,21 грн. Позивач, обгрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н, посилався на паспорт споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем. Розділом 4 «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» паспорту споживчого кредиту передбачено, що процентна ставка відсотків річних складає: у пільговий період - 0,00001%; поза межами пільгового періоду - 43,2%/42%/37,2%. Тобто сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Розмір заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 20 січня 2021 року складає 19 729,35 грн, який відповідачем не спростовано. З огляду на викладене, правових підстав для відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н в розмірі 19 729,35 грн у суду першої інстанції не було. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, позов АТ КБ «Приват Банк» в частині вирішення позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н в розмірі 19 729,35 підлягає задоволенню. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами пунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Судові витрати, понесені позивачем, документально підтверджуються: за подачу позовної заяви - в розмірі 2 270,00 грн, за подачу апеляційної скарги - в розмірі 3 405,00 грн (а. с. 89, 120). Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 3 837,00 грн із розрахунку: 2 270,00 грн + 3 405,00 грн - 1 838,00 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни - представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2021 року в частині вирішення позову про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_4 , МФО № 305299) заборгованість за процентами за користування кредитом за кредитним договором від 22 липня 2015 року б/н в розмірі 19 729,35 грн (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять грн 35 коп.) та 3 837,00,00 грн (три тисячі вісімсот тридцять сім грн) судового збору. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 11 серпня 2021 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді С.С.Кругова Н.П.Пилипчук