Постанова 4824 № 755/4582/21

Справа № 755/4582/21 Головуючий в суді І інстанції - Курило А.В. Провадження № 33/824/2859/2021 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 серпня 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого менеджером із продажу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 13 лютого 2021 року, о 00 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом "Nissan Altima" д.н.з. НОМЕР_1 , рухався Броварським проспектом, 52, у м. Києві, у стані алкогольного сп`яніння / запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, незв`язана мова. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист. Крім того, судом першої інстанції неповною мірою з`ясовані всі обставини справи. Апелянт вважає, що всі в сукупності суттєві порушення вимог чинного законодавства та відомості, необхідні для правильного вирішення справи у протоколі та доданих до нього матеріалах відсутні, у зв`язку з неможливістю усунути вказані недоліки під час судового розгляду, суд позбавлений можливості розглядати адміністративний матеріал, винести законне та обґрунтоване рішення у справі, а тому адміністративний матеріал підлягає поверненню до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Київської області для належного оформлення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Так, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що стверджується розпискою про перенесення розгляду справи (а.с. 22), ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не сповістив, будь-яких клопотань до суду не направив. Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності ,так й самої процесуальної поведінки сторони провадження,та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Відповідно до вимог ст.266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Відповідно до положень Розділу ІІІ "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", було складено висновок від 13.02.2021 року (а.с.2). У висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.02.2021 року №000728, лікар дійшов висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (0,85 %о), про що вказав у п.10 даного висновку. В даному випадку огляд особи на стан сп`яніння проводився лікарем в закладі охорони здоров`я, та жодних порушень порядку проведення такого огляду виявлено не було. Відтак, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та керування у такому стані транспортним засобом. Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки розглянув справу без його участі, то дане право було відновлено судом апеляційної інстанції. Щодо доводів апелянта про те, що протокол серії ДПР18 № 011595 від 13.02.2021 року складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам закону - є безпідставними. Так, даний протокол складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , особа якого була встановлена на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 , якій були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП; будь-яких зауважень щодо протоколу чи неправомірності дій поліцейських в даному протоколі ОСОБА_1 не зазначив. Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, яка містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Суддя районного суду всебічно, повно та об`єктивно дослідив та з`ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, та оскарження таких дій і їх результатів. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік накладене на ОСОБА_1 відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП і є безальтернативним. Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко