Ухвала КАС ВС № 520/162/20

УХВАЛА 09 серпня 2021 року м. Київ справа № 520/162/20 адміністративне провадження № К/9901/27073/21 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/162/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимог та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 23.07.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1056-23, зобов`язати Державну податкову службу України внести коригування в особисту картку платника податків позивача, а саме скасувати пені та недоїмку у розмірі 34726,81 грн, зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області вчинити дії щодо закриття виконавчого провадження стосовно податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1056-23. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 520/162/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-1056-23. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на загальній системі оподаткування. Позивач є платником податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 08.02.2016 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік, в якій самостійно визначено загальну суму річного доходу у розмірі 380 735,00 грн та суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб 9 912,46 грн. Згідно розрахунку податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору і доходів, отриманих самозайнятою особою за 2015 рік, який є додатком до податкової декларації про майновий стан і доходи, сума чистого оподатковуваного доходу позивача визначено у розмірі 66 083,00 грн. Також, 08.02.2016 року позивачем до контролюючого органу було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік з таблицею №1 нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, відповідно до якого ним самостійно визначено суму нарахованого єдиного внеску у розмірі 22 930,80 грн (66 083,00 грн - сума чистого оподатковуваного доходу x 34,7 % розмір єдиного внеску). Згідно з даних інтегрованої картки позивача, станом на 09.02.2016 у позивача утворилася недоїмка зі сплати ЄСВ за 2015 рік, яка з урахуванням переплати складає 17 787,86 грн. Під час судового розгляду даної справи, судом встановлено, що контролюючим органом відносно позивача складені вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-1056-23 від 12.03.2018, № Ф-1056-23 від 04.03.2019 року, № Ф-1056-23 від 15.08.2019 року, № Ф-1056-23 від 05.11.2019. Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та скасував вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-1056-23 у розмірі 34 726,81 грн. Головне управління ДПС у Харківській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/162/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX). Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-1056-23 у розмірі 34 726,81 грн. За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/162/20 не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скарги Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі № 520/162/20 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова