Постанова 4857 № 140/1260/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/1260/21 пров. № А/857/10619/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, ухвалене суддею Ксензюком А.Я. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/1260/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 22 січня 2021 року № UA204120/2021/000012/1, від 22 січня 2021 року № UA204120/2021/000014/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000018/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000019/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000016/1, від 28 січня 2021 року № UA204120/2021/000025/1. Позовні вимоги мотивовано тим, що декларант, ПП «Вітмарк Україна» (далі декларант), подав відповідачу митні декларації № UA204120/2021/005940 від 22.01.2021 року, № UA204120/2021/006218 від 22.01.2021 року, № UA204120/2021/006674 від 25.01.2021 року № UA204120/2021/006700 від 25.01.2021 року, № UA204120/2021/006746 від 25.01.2021 року, № UA204120/2021/008575 від 28.01.2021 року, у яких до митного оформлення заявив товар: картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року, країна походження - Польща. Разом із вказаною митною декларацією декларант надав відповідачу такі документи: сертифікат якості, пакувальний лист, рахунок фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, експортну декларація (країни відправлення товару), банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару, контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару), фітосанітарний сертифікат, листи пояснення. На думку позивача, відповідач протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, визначив митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів подані документи і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідач не довів обставин, які, на його думку, свідчать про існування обґрунтованих сумнівів щодо визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Крім того, позивач вказав, що рішення про коригування митної вартості є необґрунтованими, оскільки не містять розрахунку числового значення митної вартості, яку визначив позивач. Позивач вважає, що відповідач порушив його право на визначення митної вартості за ціною договору. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування рішень про коригування митної вартості товару. Позиція відповідача зводиться до того, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що у експортних митних деклараціях та інвойсах містяться розбіжності щодо ціни товару. Крім цього, відповідач звернув увагу на те, що фактичне пакування товару не відповідає умовам договору. У зв`язку із наявністю вказаних вище розбіжностей (неточностей) та внаслідок того, що декларант не надав документів на їх спростування, які витребовував відповідач, митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, скоригувавши митну вартість на підставі цінової інформації, якою володіє митний орган. З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що, при проведенні консультацій з відповідачем надав відповідачу пояснення щодо розбіжностей, які виявив відповідач у документах поданих до митного оформлення та вказав, що у експортній декларації зазначено середньостатистичну ціну, а у фактурі ціну договору. Суд першої інстанції не надав цій обставині оцінку. Розбіжності щодо тари перевезення товару спростовані позивачем шляхом подання додатків до договору, які відповідач не взяв до уваги, однак зауважив суд. Щодо оплати за товар, то позивач пояснив, що оплату здійснив шляхом безготівкового переводу коштів, і суми зазначені у SWIFT рахунках збігаються із сумами, які зазначені у інвойсах. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 04.01.2021 року між позивачкою (покупець) та Glory sp. Z.o.o. (Польща) (продавець) укладено контракт № 04/01/2021-UA. За умовами контракту продавець зобов`язується поставити покупцеві картоплю продовольчу врожаю 2020 року, країна походження - Республіка Польща (далі - товар) в асортименті, розміром та в кількості, установлених Контрактом, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та заплатити за нього визначену контрактом грошову суму (ціну). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару, його розмір та загальна сума Контракту визначаються Інвойсами, що є невід`ємною частиною цього Контракту. Ціни на товар, вказані в Інвойсах, наведені у польських злотих (PLN) та включають в себе вартість товару та його упаковки. Сумарна вартість контракту складає суму всіх Інвойсів. Ціна, вартість, назва товару обумовлюється в інвойсах на кожну партію товару. Товар поставляється у мішках розміром приблизно 25 кг на піддонах або без піддонів. Покупець проводить 100% попередню оплату за товар, шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.01.2021 року до контракту № 04/01/2021-UA від 04.01.2021 року внесено зміни в контракт, а саме: загальна сума по контракту складає 157 500,00 PLN; товар поставляється в поліетиленових сітках або мішках вагою від 15 до 30 кг на піддонах або без піддонів. Згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) № 5 від 20.01.2021 року позивачка придбала у компанії Glory sp. Z.o.o. (Польща) картоплю врожаю 2020 року в кількості 21000 кг, по ціні 0,25 PLN на загальну суму 5250,00 PLN. З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 22.01.2021 року подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2021/005940. Згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) № 6 від 20.01.2021 року позивачка придбала у компанії Glory sp. Z.o.o. (Польща) картоплю врожаю 2020 року в кількості 21000 кг, по ціні 0,25 PLN на загальну суму 5250,00 PLN. З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 22.01.2021 року подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/006218, Згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) № 7 від 22.01.2021 року позивачка придбала у компанії Glory sp. Z.o.o. (Польща) картоплю врожаю 2020 року в кількості 21000 кг, по ціні 0,25 PLN на загальну суму 5250,00 PLN. З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 25.01.2021 року подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/006674 Згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) № 8 від 22.01.2021 року позивачка придбала у компанії Glory sp. Z.o.o. (Польща) картоплю врожаю 2020 року в кількості 21500 кг, по ціні 0,25 PLN на загальну суму 5375,00 PLN. З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 25.01.2021 року подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/006700 Згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) № 9 від 22.01.2021 року позивачка придбала у компанії Glory sp. Z.o.o. (Польща) картоплю врожаю 2020 року в кількості 21500 кг, по ціні 0,25 PLN на загальну суму 5375,00 PLN. З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 25.01.2021 року подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204120/2021/006746 Згідно з інвойсом (рахунком-фактурою) № 10 від 26.01.2021 року позивачка придбала у компанії Glory sp. Z.o.o. (Польща) картоплю врожаю 2020 року в кількості 21000 кг, по ціні 0,25 PLN на загальну суму 5250,00 PLN. З метою митного оформлення ввезеного товару митним брокером 28.01.2021 року подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/008575. Для підтвердження митної вартості вказаного товару декларант до митної декларації додав такі документи: сертифікат якості, пакувальний лист, рахунок фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, фітосанітарний сертифікат, банківський платіжний документ, контракт, доповнення до контракту, рахунок на передоплату, експортну декларація (країни відправлення товару), листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща). За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту 22.01.2021 року надіслано електронне повідомлення, в якому митниця повідомила декларанта про виявлені розбіжності щодо ціни товару згідно із інвойсами та експертними митними деклараціями, а також щодо пакування товару та просила надати для підтвердження митної вартості додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 22.01.2021 року декларант додатково подав митному органу: додаток до договору поставки, лист продавця, висновок про вартісні характеристики, а також заяву, в якій просив митний орган прийняти рішення щодо митної вартості без врахування термінів визначених статтею 53 МК України. Додатково повідомив, що страхування товару не здійснювалося. Після опрацювання поданих документів Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення від 22 січня 2021 року № UA204120/2021/000012/1, від 22 січня 2021 року № UA204120/2021/000014/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000018/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000019/1 про коригування митної вартості товарів, у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару містять розбіжності та неточності, а саме: в деклараціях країни відправлення загальна сума товару на тисячу польських злотих менша ніж сума яка зазначена у фактурі; пунктом 4 контракту № 04/01/2021-UA від 04.01.2021 року передбачено, що товар доставляється у мішках розміром 25 кг, тоді як у гр. 31 митної декларації зазначено, що упаковка та фасування товару здійснена в 840 поліетиленових сітках вагою по 25 кг. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12.01.2021 року № UA209140/2021/1367 - 0,20 USD/кг. Декларанту запропоновано надати: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування товару. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано актуальну на дату оцінки товарів та найменшу із альтернативних вартість, що наявна у митниці. У рішенні про коригування митної вартості від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000016/1 відповідач зазначив, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару містять розбіжності та неточності, а саме: висновок експерта № 11/2021 від 25.01.2021 року носить довідковий характер, оскільки експертом досліджено ціну товару по документах наданих отримувачем товару; використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі (таблиця 1) свідчить про більші ціни 0,30-0,40 PLN, в рахунку-фактурі вартість становить 0,25 PLN; неприйнятним є коригувальний коефіцієнт в розмірі 30%, оскільки він не передбачений контрактом; додаткових документів декларантом не надано про що повідомлено листом від 25.01.2021 року № 33/2021. У рішенні про коригування митної вартості товару від 28 січня 2021 року № UA204120/2021/000025/1 відповідач зазначив, що документи, подані декларантом до митного оформлення товару містять розбіжності та неточності, а саме: в декларації країни відправлення 21PL301010Е000071541 від 26.01.2021 року загальна сума товару становить 4250PLN, в фактурі № 10 від 26.01.2021 року вартість товару становить 5250,00 PLN; в графі 31 митної декларації зазначено про те, що поставляється «картопля свіжа продовольча», тоді як в рахунку-фактурі № 10 від 26.01.2021 року, пакувальному листі № 10 від 26.01.2021 року зазначено «картопля»; висновок експерта № 13/2021 від 27.01.2021 року носить довідковий характер, оскільки експертом досліджено ціну товару по документах наданих отримувачем товару; використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі (таблиця В) свідчить про більші ціни 0,30-0,40 PLN, в рахунку-фактурі вартість становить 0,25 PLN; неприйнятним є коригувальний коефіцієнт в розмірі 30%, оскільки він не передбачений контрактом; в платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.01.2021 року № (MUR)23 вказано інвойс № 8 від 21.01.2021 року, інвойс № 9 від 21.01.2021 року та інвойс № 10 від 21.01.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс № 10 з датою видачі 26.01.2021 року, тобто виданий після платіжного доручення; в контракті № 04/01/2021-UA від 04.01.2021 року відсутні відомості про загальну суму контракту. Декларантом подані нові митні декларації за якими товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростував сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив позивач та виявлені розбіжності, внаслідок чого, на думку суду, відповідач правомірно прийняв оскаржені рішення про коригування митної вартості товару. Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант повинен подати такі документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпусткової ціни товару; прайс-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У відповідь на запит відповідача, декларант надав: додаток до договору поставки, лист продавця, висновок про вартісні характеристики. Неподання документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, а також наявна у митного органу цінова інформації щодо вартості аналогічних товарів, стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару. Тому, для оцінки рішень про коригування митної вартості товару, на думку апеляційного суду, необхідно дослідити та з`ясувати чи є сумніви митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, обґрунтованими і чи вправі був митний орган витребовувати додаткові документи та чи всі документи, які витребовував митний орган стосуються обставин, які викликали у митного органу сумніви щодо правильності визначення митної вартості декларантом. Апеляційний суд звертає увагу на те, що в ході проведення консультацій відповідач виявив розбіжності щодо ціни товару яка вказана у інвойсах та експортних деклараціях. Проте, апеляційний суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 1 статті 3 МК України є документом, який підтверджує митну вартість. Натомість, митна декларація країни відправлення, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у ній розбіжності. Апеляційний суд наголошує, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. При цьому, відповідач не відреагував на пояснення позивача з цього приводу, який надав лист продавця, де вказано, що, згідно з нормами законодавства Республіки Польща, у графі 46 митної декларації країни відправлення зазначено середню статистичну вартість товару. Відповідач не спростував твердження позивача про те, що статистична ціна вказана у митній декларації країни відправлення не є ціною товару, а також те, яким чином заповнюється цей рядок у країні відправлення. Тому, апеляційний суд вважає, що відповідач необґрунтовано посилався на ці розбіжності, як на аргумент того, що вони впливають на митну вартість товару. Що стосується пакування товару то позивач надав додатки до договору, згідно з якими товар поставлятиметься у поліетиленових сітках або мішка вагою від 15 до 30 кг. Апеляційний суд встановив те, що твар поставлений продавцем у 840 поліетеленових сітках вагою по 25 кг., що відповідає умовам договору, і не вказує на розбіжності з ними. Щодо тверджень відповідача про те, що висновок експерта № 11/2021 від 25.01.2021 року носить довідковий характер, оскільки експертом досліджено ціну товару по документах наданих отримувачем товару; використаний у дослідженні перелік цінових пропозицій на ринку Польщі (таблиця 1) свідчить про більші ціни 0,30-0,40 PLN, в рахунку-фактурі вартість становить 0,25 PLN; неприйнятним є коригувальний коефіцієнт в розмірі 30%, оскільки він не передбачений контрактом, то апеляційний суд зазначає, що висновок експерта не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а тому виявлені у ньому певні розбіжності, недоліки чи неточності не можуть братися до уваги, як сумніви щодо складових митної вартості товару. З приводу тверджень відповідача, які викладені у рішенні про коригування митної вартості товару від 28 січня 2021 року № UA204120/2021/000025/1 та стосуються митної декларації типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/008575 від 28.01.2021 року, про те, що в графі 31 митної декларації зазначено «картопля свіжа продовольча», тоді як в фактурі № 10 від 26.01.2021 року, пакувальному листі № 10 від 26.01.2021 року зазначено «картопля», то апеляційний суд зазначає, що таке зазначення, виходячи із умов контракту, маркування товару, інших аналогічних партій товару, яким дана оцінка в цьому рішенні та фотографій товару, не відрізняє товар один від одного. Така розбіжність, на думку апеляційного суду, не виплинула на митну вартість товару. Що стосується тверджень відповідача про те, що в платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.01.2021 року № (MUR)23, яке надано разом із митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA204120/2021/008575 від 28.01.2021 року, вказано інвойс № 8 від 21.01.2021 року, інвойс № 9 від 21.01.2021 року та інвойс № 10 від 21.01.2021 року, тоді як до митного оформлення подано інвойс № 10 з датою видачі 26.01.2021 року, то апеляційний суд звертає увагу на те, що інвойс № 8 від 21.01.2021 року, інвойс № 9 від 21.01.2021 року та інвойс № 10 від 21.01.2021 року є проформою-інвойсом, натомість інвойс № 10 з датою видачі 26.01.2021 року є фактурою-інвойсом. Апеляційний суд зазначає, що проформа-інвойс у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару). Але, зазвичай, проформа-інвойс має містити такі самі дані, як і основний інвойс дані. Як слідує із платіжного доручення МТ103 вихідний через SWIFT від 21.01.2021 року позивачка сплатила суму 15750 польських злотих за ціною, яка вказана у проформах-інвойсах № 8 від 21.01.2021 року, № 9 від 21.01.2021 року та № 10 від 21.01.2021 року. Апеляційний суд звертає увагу на те, що інформація, яка вказана у цих проформах-інвойсах не відрізняються від інформації, яка зазначена у основних рахунках № 8 від 22.01.2021 року, № 9 від 22.01.2021 року та № 10 від 26.01.2021 року. При цьому, сплачена сума відповідає сумі, яка вказана у основних рахунках. Тим більше, що договором передбачена передоплата у розмірі 100% вартості товару. Підводячи підсумок наведених вище міркувань, апеляційний суд вважає сумніви митного органу необґрунтованими та такими, які не давали митному органу можливості корегувати митну вартість самостійно. Крім цього, апеляційний суд зазначає, що відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить ні вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Водночас, посилання відповідача на митну декларацію, за якою раніше розмитнювався аналогічний товар, не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та прийнятими з порушенням статей 53-55 МК України, а тому їх необхідно скасувати. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги суттєвими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову. Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Апеляційний суд встановив те, що за подання позовної заяви позивач сплатив 13620 грн., а за подання апеляційної скарги 20413 грн. Отже, судовий збір в сумі 34033 грн. необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Отже, для того, щоб визначити розмір витрат, потрібно в першу чергу встановити чи особа понесла ці витрати. Апеляційний суд встановив те, що позивач за надання адвокатом правової допомоги сплатив Адвокатському об`єднанню «Преміум Сервіс» 10000 грн. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) вказані витрати складаються з: надання правової інформації консультацій, роз`яснень з питань правомірності рішень відповідача 2000 грн. (1 год); складання позовної заяви 6000 грн. (3 год.); винагорода адвоката за представництво інтересів позивача у суді першої інстанції (п.4.1 договору) 2000 грн. Апеляційний суд, співставляючи розмір витрат позивача за надану правничу допомогу зі складністю справи, вважає, що такий відповідає часу затраченому адвокатом на виконання робіт (надання послуг) зважаючи на те, що справа є складною, оскільки потребує оцінки шести рішень відповідача, окремі з яких ґрунтуються різних підставах прийняття та потребують значного часу на їх оцінку на предмет правильного застосування норм чинного законодавства з питань розмитнення товару. Тому, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 10000 грн. витрат, які позивач поніс за надання адвокатом правничої допомоги. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 140/1260/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 22 січня 2021 року № UA204120/2021/000012/1, від 22 січня 2021 року № UA204120/2021/000014/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000018/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000019/1, від 25 січня 2021 року № UA204120/2021/000016/1, від 28 січня 2021 року № UA204120/2021/000025/1. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір в сумі 34033 (тридцять чотири тисячі тридцять три) гривні 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 11.08.2021 року