Постанова 4857 № 460/6250/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6250/20 пров. № А/857/11280/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Судової-Хомюк Н.М., Шинкар Т.І., з участю секретаря судового засідання Кахнич Г.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 460/6250/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,- суддя в 1-й інстанції -Дорошенко Н.О., час ухвалення рішення - 01.03.2021 року, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення - 11.03.2021 року, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області, відповідач) та просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Рівненській області № 107о/с від 17.07.2020 про звільнення зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №4 Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області; визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Рівненській області №531 від 14.07.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції згідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", виданий після проведення службового розслідування; поновити позивача на посаді старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції №4 Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Рівненській області з 17 липня 2020 року; стягнути з Головного Управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 липня 2020 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 вказав на незаконність оскаржених наказів, неврахування відповідачем під час визначення виду стягнення характеру проступку, обставин, за яких його було вчинено, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Зауважив, що такі обставини є істотними при вирішенні питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а їх неврахування вказує на порушення встановленої процедури та порядку накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зазначив, що згідно з ч.10 ст.62 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства та захищає свої права, свободи та законні інтереси всіма способами, що передбачені законом. Позивач вказав, що при аналізі висновку службового розслідування щодо ОСОБА_1 вбачається, щo члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ним дисциплінарного проступку на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, за якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Лише судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення можливо встановити вину особи, оскільки таке рішення приймається із повним з`ясуванням усіх обставин адміністративного правопорушення та дотриманням прав та законних інтересів особи, що притягується до адміністративної відповідальності. З огляду на викладене, сам по собі факт складення протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про доведеність вини у його вчиненні, отже в ході службового розслідування обставини вчинення дисциплінарного порушення не з`ясовані, вина позивача належним чином не доведена. Разом з тим, ухвалою Рівненського міського суду від 28.08.2017 у справі №569/1119/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відкрито провадження у справі; на час звернення з позовом до суду судове рішення по справі відсутнє, тобто вина не встановлена. Однак, комісією, яка проводила службове розслідування, даний факт не прийнято до уваги, тому висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі лише протоколу про адміністративне правопорушення є протиправним. Окрім цього, позивач зазначив, що при проведенні службового розслідування не було взято до уваги попередня служба ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ та Національній поліції України (загальний стаж 24 роки), службова характеристика, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, двоє неповнолітніх дітей, статус учасника АТО. Службове розслідування проведене в короткий термін, без з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку та без врахування обов`язкового рішення cуду по ст.124 КУАП. Наказ про звільнення виданий в період його хвороби, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЧ № 531460. Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, з урахуванням того, що службове розслідування проведене без з`ясування всіх обставин справи дисциплінарного проступку та без врахування обов`язкового рішення суду про наявність чи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, звільнення в період його хвороби, позивач вважає наявними підстави для задоволення його позовних вимог та поновлення на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 460/6250/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що при аналізі висновку службового розслідування вбачається, що члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування прийшли до переконання про вчинення дисциплінарного проступку на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, за якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, хоча судовим рішенням встановлено відсутність вини. Не враховано його стаж 24 роки служби в органах МВС та Національної поліції, участь в АТО, наявність неповнолітніх дітей. Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 460/6250/20 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. 09.08.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у травматологічному відділенні. За результатами розгляду вказаної заяви колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки на підтвердження викладеного у заяві позивачем не надано жодного доказу. Крім того, відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача. Оскільки позивач в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вважає обґрунтованими та підтвердженими під час судового розгляду справи висновки дисциплінарної комісії про порушення позивачем приписів проаналізованих вище нормативно-правових актів, та під ставність висновку про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. Суд також погоджується з доводами відповідача, що ОСОБА_1 , як тимчасово виконуючий обов`язки заступника начальника Дубенського ВП ГУНП, як відповідальний за дотримання транспортної дисципліни на службовому транспорті в підрозділі, був зобов`язаний відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України контролювати дотримання підлеглими дисципліни, у тому числі й транспортної дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, однак самоусунувся від її виконання та свідомо вчинив дисциплінарний проступок. Тому, суд вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано характер проступку, обставини його вчинення, особу позивача, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Дискреційним правом обрання виду дисциплінарного стягнення наділений керівник поліцейського, який призначає на відповідну посаду та звільняє з такої посади. При цьому судом не встановлено очевидної не співмірності вчиненому дисциплінарному проступку застосованого виду дисциплінарного стягнення. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26.08.1996, в органах Національної поліції з 07.11.2015. Наказом ГУНП в Рівненській області № 43о/с від 18.02.2019 призначений на посаду старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Радивилівського відділення поліції Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області. Наказом ГУНП в Рівненській області від 02.03.2020 № 33о/с (а.с.141 т.1) тимчасово покладено виконання обов`язків заступника начальника Дубенського ВП ГУНП. До дисциплінарної відповідальності притягувався 12 разів, діючі стягнення відсутні, заохочувався 8 разів; згідно з посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим від 26.02.2016 ГУНП в Рівненській області, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Наказом ГУНП в Рівненській області від 14.07.2020 № 531 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, вимог пункту 3 розділу ІV, абзаців 2-4 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, пунктів 1, 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 14, абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", підпунктів б, д, є пункту 2.3, підпунктів а, б пункту 2.9, підпунктів а, б, в, д, е, є пункту 2.10 розділу ІІ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 11, 12 Дисциплінарного статуту національної поліції України, старшого інспектора-чергового СРПП №4 Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП, на якого згідно з наказом ГУНП від 02.03.2020 № 33о/с тимчасово покладено виконання обов`язків заступника начальника Дубенського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції (а.с.63-64 т.1). Наказом ГУНП в Рівненській області від 17.07.2020 № 107о/с відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) підполковника поліції ОСОБА_1 (а.с.206 т.1). Вважаючи накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції протиправними, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про їх скасування, поновлення на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини у вказаній справі регулюються Законом України Про Національну поліцію, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 та іншими нормативно правовими актами. Згідно ч.1 ст. 17 Закону України Про Національну поліцію поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Як вірно зазначено судом першої інстанції, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських. Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про Національну поліцію у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Колегія суддів зазначає, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Cтаттею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 VIII (далі Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 77 Закону України Про Національну поліцію визначені підстави звільнення зі служби в поліції. Так, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Як вбачається з матеріалів справи позивача було звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліції, а саме у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 (далі Порядок № 893). Процедуру призначення службового розслідування регламентує Розділ ІІ Порядку №893. Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборона визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції. Частинами 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання Поліцейського, який його вчинив, для безумовні дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчинені нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарну проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Згідно частини 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення зі служби в поліції. Статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України регламентовано порядок застосування дисциплінарних стягнень. Так, при визначенні виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного ті або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, тендерної чи іншої нетерпимості (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 19). Частинами 7-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. Статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено строки застосування дисциплінарних стягнень. Так, ч.1 вказаної статті передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. Згідно ч.2 цієї статті, у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Відповідно ч.1 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Згідно п. 2 цієї статті у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. Також пунктами 4, 7 цієї статті передбачено, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Нове службове розслідування розпочинається у разі вчинення поліцейським іншого дисциплінарного проступку. Як встановлено з матеріалів справи, наказом ГУНП в Рівненській області від 30.10.2019 № 1868 ОСОБА_1 , тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника Дубенського ВП ГУНП, призначено відповідальним за дотримання транспортної дисципліни на службовому транспорті (а.с.172 т.1). Матеріалами справи стверджується, що легковий автомобіль "Шкода Октавія" , 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є службовим транспортним засобом ГУНП в Рівненській області (а.с.177-178 т.1); наказом ГУНП в Рівненській області від 22.04.2020 № 729 закріплений за Дубенським ВП ГУНП, зокрема, за тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника Дубенського відділу поліції ГУНП підполковником поліції Юрковським С.В. (а.с.172 т.1). Згідно з відомостями Єдиного обліку Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області зареєстровано ЄО № 5329 від 07.07.2020 о 20:15 інформацію про дорожньо-транспортну пригоду за фабулою: 07.07.2020 о 20:11 надійшло повідомлення зі служби 102 ОСОБА_2 , 1972 р.н., про те, що 07.07.2020 о 20:11 за адресою м. Дубно вул. 407-408 км, повідомив, що сталося ДТП за участі транспортних засобів ДАФ НОМЕР_3 та "Шкода" біла з номерами на синьому фоні. Шкода поїхала в сторону Львова (а.с.140 т.1). Також відображені відомості про направлення групи реагування, зокрема, працівників патрульної служби поліції та інших підрозділів. Про зазначену подію начальник УОАЗОР ГУНП в Рівненській області А. Варшавський доповів рапортом на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Рівненській області С. Волкова, рапорт зареєстровано 08.07.2020 в журналі єдиного обліку ГУНП в Рівненській області за № 448 (а.с.139 т.1). Відповідно до ст. ст. 14, 15, а також п.п. 1, 2 ст. 17 Дисциплінарного статуту, п.2 розділу ІІ Порядку № 893, ГУНП в Рівненській області видано наказ від 08.07.2020 № 1113 "Про призначення службового розслідування", в якому зазначено, що до ВІОС УКЗ ГУНП надійшла інформація про те, що 07.07.2020 о 20:11 надійшло повідомлення зі служби " 102" громадянина ОСОБА_2 , про те, що 07.07.2020 о 20:11 на автодорозі сполученням "Київ-Чоп", 407-408 км сталася ДТП за участі транспортних засобів марки "ДАФ" н.з. НОМЕР_3 та "Шкода" білого кольору з номерними знаками на синьому фоні, яка поїхала в сторону м.Львів. Виїздом на місце події працівниками ВІОС УКЗ встановлено, що до ДТП причетний старший інспектор-черговий СРПП № 4 Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області підполковник поліції ОСОБА_1 , який тимчасово виконує обов`язки заступника начальника Дубенського ВП. Останній того дня дійсно керував службовим автомобілем марки "Шкода Октавія" білого кольору н.з. НОМЕР_4 на синьому фоні та зник з місця пригоди. Внаслідок ДТП ніхто тілесні ушкодження не отримав, службовий автомобіль отримав механічні пошкодження. Дана подія зареєстрована в ЄО Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області за № 5329 від 07.07.2020. З метою повної, всебічної, об`єктивної перевірки відомостей щодо неналежного виконання своїх функціональних обов`язків окремими працівниками Дубенського ВП, у т.ч. в частині профілактики порушень службової дисципліни, що могли стати причинами та умовами вказаної надзвичайної події за участю підполковника поліції ОСОБА_1 , а також скоєння ним порушень службової дисципліни, наказано за вказаним фактом призначити службове розслідування. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії полковник поліції ОСОБА_3 , члени комісії: полковник поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , старший лейтенант поліції ОСОБА_7 . Цим же наказом відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків (а.с.134 т.1). Колегія суддів звертає увагу на те, що призначення службового розслідування не було зумовлене надходженням до відповідача матеріалів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, таке було розпочато на підставі отримання повідомлення від громадянина на лінію " 102" про вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до якої, як з`ясувалося, був причетний ОСОБА_1 під час керування службовим автомобілем. З огляду на це, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування прийшли до переконання про вчинення дисциплінарного проступку на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, за якими позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, хоча судовим рішенням встановлено відсутність вини. Як правильно встановлено судом першої інстанції, 08.07.2020 старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_15 було отримано пояснення від ОСОБА_1 , за змістом якого: 07.07.2020 близько 19:50 ОСОБА_1 рухався на службовому автомобілі Шкода Октавія 0086 з м. Дубно в напрямку м. Радивилів. Проїхавши с. Козин у нього задзвонив мобільний телефон, він підняв трубку і став говорити. В цей час назустріч їхав вантажний автомобіль, задня частина якого почала різко зближатися зі службовим автомобілем. В результаті зближення відбувся удар, внаслідок чого автомобіль пошкодився. ОСОБА_1 перебуваючи в шоковому стані зупинився через 200-300 м від події і з`їхав з дороги на обочину. Після цього пішов у лісосмугу в туалет. Повернувся на місце події через 10-15 хв. Після цього автомобіль відіпхав в сторону в напрямку с. Гай на СТО. Алкоголь не вживав, перебував в тверезому стані. Під час руху він прямував до місця свого проживання. Дозволу на поза гаражне зберігання службового автотранспорту він не має. На даний час номерні знаки на автомобіль знаходяться поблизу с. Гай, які він відразу зняв після ДТП, вони перебувають у лісосмузі. Про факт ДТП він керівництво не повідомляв. Пояснення написано власноручно (а.с.142 т.1). Позивач в судовому засіданні підтвердив факт власноручного написання та підписання вищевказаного пояснення 08.07.2020, а також підтвердив виконання ним свого підпису в графі про ознайомлення з вимогами статті 63 Конституції України. 08.07.2020 старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_15 було отримано пояснення від громадянки ОСОБА_8 , дружини позивача, за змістом якого: 07.07.2020 вона знаходилась по місцю свого проживання в м. Радивилів. Приблизно о 22:20 на мобільний телефон сина зателефонував її чоловік ОСОБА_1 та попросив приїхати забрати його від кума, який проживає в с. Пустоівання Радивилівського району. Тоді вона взяла свій автомобіль та поїхала у вказане село. За селом Ситним біля повороту вона побачила свого чоловіка та його кума. Чоловік сів в автомобіль та разом з ним поїхали по місцю проживання. Зауважила, що чоловік був тверезим. Цілу дорогу чоловік мовчав, вони не розмовляли. Під`їхавши до місця проживання вона побачила біля будинку декілька службових автомобілів, однак чоловік сказав їхати прямо і не зупинятись. Проїхавши будинок та за поворотом він сказав зупинитися та їхати додому, а сам вийшов та пішов у невідомому напрямку. Про ДТП дізналася від працівників поліції (а.с.143 т.1). Членом дисциплінарної комісії ОСОБА_5 13.07.2020 було отримано письмове поясненні від громадянина ОСОБА_9 , мешканця с. Гай, Радивилівського району, Рівненської області, тимчасово не працює, який повідомив, що 07.07.2020 близько 21 год. він приїхав до себе і побачив, що на території стоїть автомобіль Шкода без номерних знаків, коло якого стоїть ОСОБА_1 , який являється працівником поліції. ОСОБА_1 попросив його поставити авто на декілька днів, так як авто було пошкоджене, ліва сторона. Він пояснив, що його затиснула фура і сталось ДТП. Вони запхали машину в гараж і він поїхав по справах на південь. Що це поліцейський автомобіль, він не знав. Пояснення записано власноруч (а.с.149 т.1). Згідно з рапортом начальника СЛМТЗ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_17 на ім`я т.в.о. начальника Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, в період з 17:00 год. по 19:30 год. 08.07.2020 ним спільно з підполковником поліції ОСОБА_1 проводився пошук службових номерів НОМЕР_4 з автомобіля Шкода Октавія в лісосмузі біля автодороги Київ-Чоп поблизу села Пустоівання Радивилівського району. Під час пошуку даних службових номерів знайдено не було (а.с.159 т.1). 08.07.2020 листом за № 1883/116/12/01-2020 Управління кадрового забезпечення ГУНП в Рівненській області звернулось до Управління патрульної поліції ДПП НП України про надання копій матеріалів та відеофайлів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача (а.с.179 т.1). Цього ж дня до УКЗ ГУНП від Управління патрульної поліції в Рівненській області за №20203/41/30/02-2020 (а.с.180 т.1) було надіслано копії матеріалів дорожньо-транспортної пригоди на 7-ми аркушах та наявні відеоматеріали з місця події (один оптичний диск). Зокрема, Управлінням патрульної поліції було надіслано копії протоколів про адміністративне правопорушення: від 08.07.2020 серія ДПР18 № 330802, складений о 12 год 30 хв. у м. Рівне, вул.Хвильового,2 , стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП; від 08.07.2020 серія БД № 290147, складений о 12 год. 34 хв. в м. Рівне, вул. Хвильового,2 стосовно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП (а.с.181,182 т.1). Також Управлінням патрульної поліції надані пояснення від 07.07.2020 громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , мешканців м. Іршава, Закарпатської області, написані ними власноручно, за змістом яких 07.07.2020 о 20:17 год. на автодорозі М-06 Київ-Чоп поблизу населеного пункту Гай вони були свідками, як автомобіль Шкода білого кольору номерний знак НОМЕР_4 на синьому фоні виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з фурою білого кольору, внаслідок чого автомобіль отримав механічне пошкодження. Вантажний автомобіль зупинився на місці, а Шкода продовжила рух біля 3 км та зупинилась. Після цього вони зупинили власний транспорт та виявили водія з ознаками алкогольного сп`яніння. На їх зауваження водій не реагував, зняв з автомобіля номерні знаки та зник в невідомому напрямку. Автомобіль залишив на узбіччі (а.с.185, 186 т.1). Поліцейський роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ОСОБА_18 доповів рапортом від 07.07.2020 т.в.о. начальника Управління патрульної поліції в Рівненській області про те, що 07.07.2020 в складі екіпажу № 204 отримали виклик про ДТП без потерпілих, заявник ОСОБА_2 , який повідомив, що сталася ДТП за участі двох автомобілів, а саме: ДАФ НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого невідомий. Прибувши за місцем автодорога М-06 Київ-Чоп 407 км + 600 м обох транспортних засобів в місці скоєння не було. Опитавши свідків, встановили, що автомобіль Шкода Октавія номерний знак НОМЕР_2 виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем ДАФ номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В свідків було відібрано два пояснення. Відносно даної події було складено схему ДТП (а.с.187 т.1). За змістом рапорту від 08.07.2020 старшого інспектора ВІОС УКЗ ГУНП Р. Денеко на ім`я начальника УКЗ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_13, в рамках проведення службового розслідування ним 08.07.2020 був здійснений телефонний дзвінок до гр. ОСОБА_11 , жительки м. Іршава, Закарпатської області. Остання в телефонній розмові підтвердила обставини, наведені нею в поясненні від 07.07.2020, та зазначила, що протиправні дії водія автомобіля Шкода Октавія були зняті її чоловіком на мобільний телефон, відео було передано працівникам поліції (а.с.162 т.1). Згідно з актом від 08.07.2020, складеним членами дисциплінарної комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , комісією в такому складі 08.07.2020 здійснено прослуховування системи мовленнєвого запису інформації спецлінії " 102". Так, 07.07.2020 о 20:10 надійшло повідомлення зі служби " 102" громадянина ОСОБА_2 , в якому він повідомив, що поблизу м. Дубно на трасі Київ-Чоп в його автомобіль вдарилось поліцейське авто та намагалося зникнути з місця пригоди. О 20:41 надійшло повторне телефонне повідомлення від гр. ОСОБА_2 , який повідомив, що вже немає жодних претензій до водія автомобіля Шкода (а.с.163 т.1). Згідно з актом від 09.07.2020, складеним членами дисциплінарної комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , комісією в такому складі 08.07.2020 здійснено перегляд відеофайлу, наданого гр. ОСОБА_12 , житель м. Іршава, Закарпатської області (а.с.161 т.1). Відповідачем до відзиву долучено оптичний диск з записом відеофайлу (а.с.120 т.1), як вказала в судовому засіданні представник відповідача, такий відеозапис отриманий дисциплінарною комісією під час службового розслідування від Управління патрульної поліції в Рівненській області. Переглядом означеного відеофайлу в судовому засіданні встановлено, що на відео зафіксовано конфліктну ситуацію на автодорозі біля автомобіля Шкода Октавія без номерних знаків, на передній лівій частині транспортного засобу наявні механічні пошкодження; один з чоловіків на відео, тримаючи в руці номерні знаки, йде від автомобіля, а інший чоловік на підвищених тонах, з використанням ненормативної лексики, намагається його затримати. Відповідно до Висновку КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" РОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дата заповнення 08.07.2020, на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду № 688, складеному о 15 год. 35 хв. 08.07.2020 стосовно ОСОБА_1 , який направлений на огляд ст. інспектором поліції ВІОС ОСОБА_15 08.07.2020 об 11 год. 40 хв., - ознак сп`яніння не виявлено (а.с.170 т.1). За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за відомостями щодо грубого порушення службової дисципліни підполковником поліції ОСОБА_1 , затверджений т.в.о начальника ГУНП в Рівненській області ОСОБА_16 14.07.2020, в мотивувальній частині якого відображені вчинені членами дисциплінарної комісії дії під час проведення службового розслідування, зазначено зміст отриманих під час службового розслідування пояснень, які наявні також і матеріалах судової справи та досліджені в судовому засіданні; проаналізовані нормативно-правові акти, застосовані комісією під час складання висновку та оцінки встановлених обставин. Дисциплінарна комісія вважала службове розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни підполковником поліції ОСОБА_1 завершити. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження. Проведення службового розслідування підтверджується Висновком службового розслідування від 14.07.2020, у якому підтверджується про наявність фактів порушення вимог службової дисципліни. Згідно з висновком службового розслідування від 14.07.2020, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, вимог пункту 3 розділу ІV, абзаців 2-4 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, пунктів 1, 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за № 223/33194, абзаців 2, 3 частини п`ятої статті 14, абзацу 5 частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", підпунктів б, д, є пункту 2.3, підпунктів а, б пункту 2.9, підпунктів а, б, в, д, е, є пункту 2.10 розділу ІІ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 11, 12 Дисциплінарного статуту національної поліції України, дисциплінарна комісія вважала б старшого інспектора-чергового СРПП № 4 Радивилівського ВП Дубенського ВП ГУНП, на якого згідно з наказом ГУНП від 02.03.2020 № 33о/с тимчасово покладено виконання обов`язків заступника начальника Дубенського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в поліції (а.с.121-133 т.1). Долученим до позовної заяви листком непрацездатності серія АДЧ № 531460, виданим 09.07.2020 КНП "Радивилівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", стверджується, що ОСОБА_1 з 09.07.2020 до 31.07.2020 перебував на амбулаторному лікування з діагнозом: гострий бронхіт (а.с.54 т.1). Наказом ГУНП в Рівненській області від 30.10.2020 № 171о/с внесено часткові зміни до пункту наказу ГУНП в Рівненській області від 17.07.2020 № 107о/с в частині звільнення ОСОБА_1 . Уважати, що він звільнений зі служби в поліції 01.08.2020 (а.с.224 т.1). Також суд встановив, що постановою судді Рівненського міського суду від 30.09.2020 № 569/11181/20 провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 та ст.122-4 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративних правопорушень (а.с.12-15 т.2). Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлена судовим рішенням відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення жодним чином не спростовує події адміністративного правопорушення. Більш того, в ході судового розгляду справи ОСОБА_1 підтвердив, що 07.07.2020 під час керування службовим транспортним засобом у вечірній час він став учасником дорожньо-транспортної пригоди, в якій службовий автомобіль отримав механічні пошкодження. Отже, зібраними в справі доказами підтверджено факт дорожньо-транспортної пригоди за участі позивача, безвідносно до встановлення винуватця такої дорожньо-транспортної пригоди. Обставини ДТП, встановлені під час службового розслідування, задокументовані в поясненнях, рапортах, актах прослуховування мовленнєвого запису з лінії "102", перегляду відеозапису, зафіксованого очевидцями дорожньо-транспортної пригоди та переданого працівникам поліції, не суперечать поясненням позивача в судовому засіданні та узгоджуються з матеріалами судової справи. При цьому, суд не бере до уваги покликання громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в поясненнях, наданих ними працівникам патрульної поліції 07.07.2020, щодо наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу "Шкода-Октавія", учасника ДТП, позаяк у встановленому порядку стан алкогольного сп`яніння цього дня зафіксовано не було, а 08.07.2020 у ОСОБА_1 таких ознак не виявлено. Водночас, ні у висновку службового розслідування, ні в прийнятих на його підставі оскаржених наказах не вказано на таку обставину, як перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; Поліцейські, працівники військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов`язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 затверджено Правила дорожнього руху України, відповідно до пункту 2.10 яких у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; Пунктом 2.11 Правил дорожнього руху встановлено, що якщо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди немає потерпілих та не завдано матеріальної шкоди третім особам, а транспортні засоби можуть безпечно рухатися, водії (за наявності взаємної згоди в оцінці обставин скоєного) можуть прибути до найближчого поста або до органу Національної поліції для оформлення відповідних матеріалів, попередньо склавши схему пригоди та поставивши підписи під нею. Всупереч наведеному, 07.07.2020 позивач як учасник дорожньо-транспортної пригоди, за результатами якої завдано механічних пошкоджень службовому транспортному засобу Національної поліції, не повідомив орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, залишив місце події, перемістив пошкоджений автомобіль до місця проживання приватної особи, де його залишив. Також суд вважає непослідовними пояснення позивача, що він не переховувався від працівників поліції, позаяк за обставинами справи, він 07.07.2020 по місцю проживання не повертався, на телефонні дзвінки не відповідав, а був виявлений працівниками поліції лише наступного дня 08.07.2020, на прийомі в медичному закладі, що позивач підтвердив особисто. Окремо слід звернути увагу на положення Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2017 р. за №1198/31066 (далі - Порядок), згідно з пунктом 8 розділу ІІ якого втрачені або пошкоджені номерні знаки та передбачені пунктом 6 цього розділу документи відшкодовуються особами, визнаними за результатами проведеного службового розслідування винними у їх втраті або пошкодженні. Відповідно до розділу III Порядку "Використання транспортних засобів" установлено:

1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року № 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" всі транспортні засоби органів поліції використовуються виключно в службових цілях, для забезпечення оперативної і господарської діяльності в межах установлених лімітів та передбачених у їх кошторисах асигнувань.

2. Використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов`язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено. За всіма фактами нецільового використання транспортних засобів проводяться службові розслідування (перевірки), за результатами яких вживаються відповідні заходи реагування.

7. Усі інші одноразові виїзди оперативних і господарських транспортних засобів з однозмінним режимом роботи у вихідні та святкові дні здійснюються на підставі дозволу на виїзд службового автотранспорту у вихідні та святкові дні (додаток 3), крім випадків раптового виїзду для виконання службових завдань, при виникненні пожежі, стихійного лиха, інших надзвичайних подій. Виїзди транспортних засобів у відрядження за межі регіону здійснюються на підставі дозволу на виїзд службового автотранспорту у відрядження (додаток 4), якщо у відповідних організаційно-розпорядчих актах органів поліції марку, модель, номерний знак цих транспортних засобів не вказано. Зазначені у цьому пункті дозволи знаходяться у штатних і позаштатних водіїв до завершення відповідних заходів, після чого долучаються до контрольно-наглядових справ.

8. У випадку неповернення службового транспортного засобу після завершення відповідних заходів до місця постійного (поза гаражного або позавідомчого) зберігання відповідальна за автотранспортну діяльність особа органу поліції вживає невідкладних заходів щодо з`ясування його місцезнаходження, про що доповідає безпосередньому керівництву. Розділом VII Порядку встановлено:

7. Усі службові транспортні засоби у позаробочий час зберігаються в місцях постійної дислокації органів поліції, в яких вони експлуатуються. В окремих випадках для підвищення оперативності виїзду службових транспортних засобів при виконанні службових завдань застосовуються поза гаражне або позавідомче їх зберігання поза межами дислокації органів поліції, до яких вони оперативно передані (прикріплені) для виконання службових завдань.

8. Поза гаражне або позавідомче зберігання транспортних засобів застосовується з метою прискорення виїзду штатних і позаштатних водіїв для виконання службових обов`язків, у тому числі при організації роботи органів поліції у сільській місцевості та на віддалених пунктах (постах), які знаходяться на значній відстані від основного органу поліції, у якому вони експлуатуються, та найбільш наближені до місць проживання штатних і позаштатних водіїв, за якими вони закріплені. Позавідомче зберігання транспортних засобів дозволяється у виняткових випадках і лише тим працівникам органів поліції, які постійно проживають і працюють у сільській місцевості (дільничні офіцери поліції).

9. Дозвіл на поза гаражне (позавідомче) зберігання транспортних засобів (додаток 11) надається керівництвом органів поліції, на балансовому обліку яких перебувають транспортні засоби, терміном на один рік за умови обґрунтованості службової необхідності такого зберігання, визначення відповідальних за їх зберігання працівників органів поліції, відповідності місць зберігання транспортних засобів правилам життєдіяльності та наявності в місцях зберігання постійної надійної охорони, що виключає можливість доступу сторонніх осіб. Дисциплінарною комісією встановлено та підтверджується матеріалами справи й не заперечується позивачем, що дозвіл на поза гаражне або позавідомче зберігання службового транспортного засобу ОСОБА_1 не видавався. Пояснення позивача в судовому засіданні про те, що 07.07.2020 в вечірній час він використовував такий транспортний засіб в службових цілях, не підтверджені жодними доказами, а відтак судом до уваги не беруться. Також суд оцінює критично та відхиляє як необґрунтовані пояснення позивача про причини зняття ним після ДТП номерних знаків зі службового автомобіля, які фактично він викинув у лісосмугу. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає обґрунтованими, підтвердженими під час судового розгляду справи висновки дисциплінарної комісії про порушення позивачем приписів проаналізованих вище нормативно-правових актів, та під ставність висновку про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги належним чином необґрунтовані, непідтверджені наявними матеріалами справи та не підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 460/6250/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 11.08.2021 року