Постанова 4855 № 580/503/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/503/21 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Червонослобідської сільської ради (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви (клопотання) позивача вх. №879/02-20/020 від 29.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва; - зобов`язати відповідача на найближчому засіданні розглянути заяву позивача вх. №879/02-20/020 від 29.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та прийняти вмотивоване рішення, і у разі відмови в задоволенні цієї заяви - ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_1 за вх. №879/02-20/020 від 29.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва. Зобов`язано Червонослобідську сільську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 за вх. №879/02-20/020 від 29.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення про його надання чи відмову в наданні. У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 500 (п`ятсот) грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині суми стягнення витрат на правничу допомогу, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у якій просить змінити вказане рішення в резолютивній частині з «позов задовольнити частково» на «позов задовольнити повністю», скасувати вказане рішення в частині часткового стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, стягнути на користь позивача судовий збір в повному обсязі та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Згідно п.3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу частково, суд першої інстанції виходив з того, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами). Крім того, судом першої інстанції враховано, що у провадженні судді перебувало дві аналогічні справи за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради з аналогічними вимогами. Відтак, з огляду на надані позивачем документи щодо заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача лише 500 грн. Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з п. 1 частини третьої ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Відповідно до частини сьомої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. Крім того, колегія суддів враховує висновки Верховного суду висловлені, зокрема, у постанові від 01.06.2021 у справі № 640/11563/20. Так, висновуючись на аналізі статей 132, 134, 139 КАС України, статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», Верховний Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги від 31.07.2020 №ФО-31/07/20; тариф на правову допомогу (додаток №1); акт приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2021 №7; рахунок на оплату від 07.04.2021 №7; квитанція від 07.04.2021 №ПН1977057. Разом з тим, в матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що в провадженні Черкаського окружного адміністративного суду знаходиться тринадцять аналогічних справ, представником позивачів в яких є адвокат Карпець Юлія Володимирівна. Відтак, зважаючи на викладене, заявлена до відшкодування сума витрат на правову допомогу є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами. У відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача також вказується на не співмірність заявленої до відшкодування суми з аналогічним обґрунтуванням. Дослідивши надані позивачем документи, заперечення представника відповідача колегія суддів дійшла висновку, що сума - 2000 грн. є співмірною та обґрунтованою у даній справі. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. Так, відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. З рішення суду першої інстанції вбачається, що вимоги позивача було задоволено частково, зі зміною способу їх захисту, а тому необхідним є стягнення з відповідача суми судового збору на користь позивача у розмірі 908,00 грн. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З урахуванням того, що суд першої інстанції невірно визначив суму відшкодування витрат на правову допомогу та стягнув суму за сплату судового збору частково, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції з огляду на висновки викладені у вказаній постанові. Керуючись ст. 242, 308, 311, 315, 317, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року змінити, виклавши абзац 5 резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 (дві тисячі) грн.» В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.В. Чаку