Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9209/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9209/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (суддя суду Голобутовський Р.З.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (в особі структурного підрозділу - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо розгляду виконавчого листа № 160/12059/19 від 16.04.2020. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом: - надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; - надання до суду позовної заяви у якій позовні вимоги до відповідача приведені у відповідність до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України; - надання до суду уточненої позовної заяви, у якій зазначити якими саме діями або бездіяльністю відповідача він не погоджується, обґрунтувавши чим саме порушені його права і свободи, із посиланнями на докази та норми права. - надання до суду належним чином завірених копій документів та доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, як для суду, так і для відповідача. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернено позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Вищезазначена ухвала мотивована тим, що 22.09.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а станом на 29.09.2020 жодного клопотання до суду від позивача не надходило, на підставі чого суд дійшов висновку, що недоліки позивачем не усунено. Не погодившись з ухвалою суду від 29.09.2020, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, а саме п.1 ч.4 ст. 169 та ч.6 ст. 251 КАС України. Зазначає, що їй не вручено ухвалу суду першої інстанції від 11.08.2020, відповідно не закінчився строк для усунення недоліків позовної заяви. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, зазначає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Положеннями частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Нормами пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України регламентовано, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. За приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно із частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, направлена позивачу поштовим зв`язком, повернулася на адресу суду без вручення адресату із відміткою «за закінченням зберігання». Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком. У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування позивача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. За змістом частини 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статті 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Як встановлено з матеріалів справи, судом першої інстанції копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, направлено 22.08.2020 на адресу позивача, зазначену нею у позовній заяві, рекомендованим поштовим відправленням за номером 4900084691599. Водночас, конверт із відповідним поштовим відправленням 22.09.2020 повернено на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: «за закінченням терміну зберігання». Апеляційний суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачем, крім поштової адреси, зазначено електронну адресу та номер телефонного засобу зв`язку, проте суд першої інстанції, отримавши конверт (поштове відправлення), який повернувся із зазначенням причин не вручення: «за закінченням терміну зберігання», не вжив всіх необхідних заходів, в тому числі направлення на електронну адресу, щодо повідомлення позивача про залишення апеляційної скарги без руху. Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права сформульована Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 у справі №1340/5463/18. Також, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. З огляду на зазначене, беручи до уваги, що судом першої інстанції не вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, що призвело до необізнаності останньої про існування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до пункту 4 частини 1статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 243, 250, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинна України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до частини 2 статті 328 КАС України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко