Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/1632/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1632/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі за позовом Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, - в с т а н о в и в : Державний реєстратор Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4579/5 від 30.12.2020 «Про задоволення скарги» Приватного підприємства «Восход» від 20.08.2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що відповідачем не доведеними належними та допустимими доказами порушення з боку позивача вимог чинного законодавства під час здійснення реєстраційних дій. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем 02.07.2020 прийняті рішення № 52932511 та № 52932660 про державну реєстрацію припинення права власності Приватного підприємства «Восход» на склад шлаку доменного, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул. Нікопольське шосе, буд. 16 та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1366185712218 на об`єкт нерухомого майна. Підстава прийняття рішення - акт знищення б/н від 03.10.2019, складений інженером ОСОБА_2. Приватне підприємство «Восход» 27.08.2020 звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на вищевказані рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1. В обґрунтування скарги зазначило, що назване нерухоме майно на момент подання скарги не є знищеним, Приватне підприємство «Восход» з заявою до державного реєстратора про припинення права власності не зверталося, звернення надійшло від невідомої особи. Інженер ОСОБА_2 надав пояснення, що жодного акту про знищення нерухомого майна не складав. Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги Приватного підприємства «Восход» складено висновок від 09.10.2020, відповідно до якого рекомендовано задовольнити скаргу Приватного підприємства «Восход» від 20.08.2020 у повному обсязі, скасувати рішення від 02.07.2020 № 52932511 та № 52932660, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Висновок обґрунтований тим, що Державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 під час прийняття рішень належним чином не перевірено відповідність поданих для державної реєстрації прав документів вимогам, встановленим законодавством, та прийнято рішення за відсутності документу, що підтверджує припинення права власності на об`єкт нерухомого майна у зв`язку з його знищенням, оскільки з поданого документа неможливо встановити його зміст. Колегія Міністерства юстиції України в результаті перевірки встановила, що до заяви від 02.07.2020 № 40281707 додано електронну копію акту про знищення від 03.10.2019 б/н, з якої неможливо встановити його зміст, а також особу, що його склала та підписала у зв`язку з неналежною якістю такої копії. Зокрема, відомості щодо прізвища такої особи інженера ОСОБА_2 , який склав акт, можливо встановити лише за реквізитами супровідного документу, який сформовано державним реєстратором. Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2020 № 4579/5 скаргу Приватного підприємства «Восход» від 20.08.2020 задоволено у повному обсязі, скасовано рішення від 02.07.2020 № 52932511 та № 52932660, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1, тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Надаючи оцінку оскаржуваному наказу Міністерства юстиції України, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За приписами статті 10 названого Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Згідно з п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва у зв`язку з його знищенням подається, зокрема, документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення. Відомостями з ЄДРПОУ підтверджується, відповідачем не заперечується, що реєстраційна дія вчинена позивачем на підставі Акту про знищення від 03.10.2019 б/н, проте відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, послався на неможливість встановити його зміст, а також особу, що його склала та підписала у зв`язку з неналежною якістю такої копії. Додатково відповідачем надано до суду першої інстанції копію нотаріально засвідченої заяви інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 , в якій останній підтвердив, що ним не складався акт знищення нерухомого майна від 03.10.2019 на об`єкт нерухомого майна - склад шлаку доменного, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та жодного відношення до реєстраційних дій на підставі вказаного акту він не має. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, послався саме на нотаріально засвідчені пояснення інженера ОСОБА_2 , проте не перевірив документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Зокрема, як зазначено судом вище, висновок Колегії Міністерства юстиції України та сам наказ Міністерства юстиції України ґрунтуються на тому, що Акт про знищення від 03.10.2019 б/н не дає можливість встановити його зміст, проте копія такого акту відсутня у матеріалах справи та не досліджувалася судом першої інстанції. В судовому засіданні представник відповідача на питання головуючого відповів, що Акт зберігається в реєстраційній справі у сканованому вигляді, який досліджувався під час перевірки. Усною ухвалою суду апеляційної інстанції відповідача було зобов`язано надати роздруківку такого Акту, оскільки позивач заперечує щодо його неналежної якості, проте витребуваний доказ не було надано суду для огляду та долучення до матеріалів справи. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що всі наявні докази додані до матеріалів справи, інші докази в підтвердження обґрунтованості та правомірності оскаржуваного наказу у відповідача відсутні. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами. Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах належним доказом є документ або обставина, які лягли в основу оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України, а саме Акт про знищення від 03.10.2019 б/н, який, як стверджує відповідач, є неналежної якості та не давав можливості державному реєстратору встановити його зміст та, як наслідок, вчинити відповідні реєстраційні дії. Проте, як зазначено вище, відповідач такий доказ до суду не подав, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Міністерством юстиції України не доведено належними доказами правомірність та обґрунтованість прийняття наказу № 4579/5 від 30.12.2020. Посилання відповідача та суду першої інстанції на нотаріально посвідчену заяву інженера ОСОБА_2 про не складання Акту знищення майна не доводить протиправність дій державного реєстратора, а лише може свідчити про неправомірні дії третіх осіб, що виходить за межі встановлення та дослідження в суді адміністративної юрисдикції. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, адже суд першої інстанції помилково визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведені відповідачем належними доказами, що призвело до ухвалення невірного судового рішення. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року в адміністративній справі № 160/1632/21 скасувати. Позов Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4579/5 від 30.12.2020. Стягнути на користь Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України документально підтверджені судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Постанова суду набирає законної сили з 10 серпня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повна постанова складена 11 серпня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова