Постанова 4851 № 545/595/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2021 р.Справа № 545/595/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Кіндяк І.С., вул. Європейська, 154-а, м.Полтава, 36008, повний текст складено 11.05.21 року по справі №545/595/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції , Поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Тандур Валерії Олександрівни про оскарження постанов у справі про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Тандур В.О., якому просив суд: - постанову серії ДП18 №334180 від 14.01.2021 винесену поліцейським взводу №2, роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України рядовим поліції Тандур В.О. про накладення на ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу скасувати повністю; - постанову серії ДП18 №764051 від 18.02.2021 винесену поліцейським взводу №2, роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України рядовим поліції Тандур В.О. про накладення на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу скасувати повністю; - справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтовання позову зазначено, що 14.01.2021 відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51.00 грн. та 18.02.2021 відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510.00 грн., які позивач вважає незаконними та просить скасувати, мотивуючи тим, що дані постанови винесені із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідають дійсним обставинам справи. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.05.2021 задоволено. Скасовано постанову серії ДП18 №334180 від 14.01.2021 винесену, Тандур Валерією Олександрівною поліцейською, взводу № 2, роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, відносно водія ОСОБА_1 ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрито провадження. Скасовано постанову серії ДП18 №764051 від 18.02.2021р. винесену, Тандур Валерією Олександрівною поліцейською, взводу № 2, роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, відносно водія ОСОБА_1 ч. 2 ст. 126 КУпАП та закрито провадження. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.05.2021 скасувати та ухвалити рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач належним чином повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.02.2021, оскільки отримав запрошення. При цьому, позивач направив на адресу УПП в Полтавській області ДПП клопотання про перенесення розгляду справи, однак дане повідомлення на адресу відповідача надійшло лише 19.02.2021, відтак прийняти його до уваги під час розгляду справи не виявилось можливим. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином. Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 14.01.2021 поліцейською взводу № 2, роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, рядовою поліції Тандур В.О. зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 у зв`язку із допущенням ним порушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та винесено постанову серії ДП18 № 334180, якою призачено штраф у розмірі - 51,00 грн. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 18.01.2021 звернувся до УПП в Полтавській області ДПП із заявою про скасування постанови ДП18 № 334180 від 14.01.2021. В ході проведення перевірки за заявою ОСОБА_1 від 18.01.2021, УПП в Полтавській області ДПП встановлено відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та прийнято рішення від 25.01.2021 про скасування вказаної постанови. Водночас, як зазначає відповідач, виявлено факт, що на час зупинки 14.01.2021 сплив строк дії посвічення водія серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_1 на 2 роки, а саме строк дії посвічення закінчився 29.09.2020. Враховуючи виявлені обставини, за результатами проведеної перевірки, відповідачем прийнято рішення про направлення справи на новий розгляд, який призначено на 05.02.2021. У зв`язку з неможливістю здійснити розгляд справи 05.02.2021 через перебування у відпустці по навчанню рядового поліції Тандур В.О., розгляд справи повторно неренесено на 18.02.2021, про що на адресу позивача направлено запрошення, яке останнім отримано 11.02.2021. Як зазначає відповідач, оскільки ОСОБА_1 18.02.2021 до УПП в Полтавській області ДПП не прибув та не надав будь-яких клопотань, 18.02.2021 поліцейською взводу № 2, роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, рядовою поліції Тандур В.О., винесено постанову серії ДП18 № 764051 у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі - 510,00 грн. У змісті постанови серії ДП18 № 764051 від 18.02.21, вказано, що 14.01.2021 року о 22 год. 00 хв., по вул. Кагамлика, 17 в м.Полтава, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ: ЗаЗ, н/з НОМЕР_2 не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим порушив ст. 15 ЗУ "Про дорожній рух". Не погодившись з зазначеними постановами відповідача, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з їх обґрунтованості. Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Щодо оскарження постанови серії ДП18 №334180 від 14.01.2021, винесеної поліцейським взводу №2, роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України рядовим поліції Тандур В.О. про накладення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу, колегія суддів зазначає наступне. Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням начальника УПП в Полтавській області ДПП від 25.01.2021 постанову про накладення адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №334180 від 14.01.2021 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасовано, у зв`язку з неможливістю встановити чи дійсно водій ОСОБА_1 14.01.2021 керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Тобто законодавством встановлена альтернативна можливість вибору оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд. В даному випадку існує необхідність вибору однієї з двох можливостей, що виключають одна одну. Вказане рішення начальником управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП за заявою ОСОБА_1 прийнято у відповідності до ст. 293 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Таким чином на час , да час звернення з даним позовом до суду, постанова ДП18 №334180 від 14.01.2021 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасована вищестоящою посадовою особою, справу надіслано на новий розгляд. Колегія суддів зазначає, що постанова яку позивач просить скасувати, не може бути скасована вдруге. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вказані обставини залишились поза увагою, а відтак позовні вимоги в частині скасування постанови ДП18 №334180 від 14.01.2021 за ч. 5 ст. 121 КУпАП є такими, що підлягають закриттю. Щодо постанови серії ДП18 №764051 від 18.02.2021, винесеної поліцейським взводу №2, роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України рядовим поліції Тандур В.О. про накладення на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн., колегія суддів зазначає наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено, що заборонено керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Водночас, пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 у справі № 415/123/17. Пунктами 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", визначеного вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Всі інші причини зупинки автомобіля - незаконні. Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними. Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі №161/7068/16-а. Матеріалами справи встановлено, що рішенням рішенням начальника УПП в Полтавській області ДПП від 25.01.2021 постанову про накладення адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №334180 від 14.01.2021 за ч. 5 ст. 121 КУпАП скасовано, оскільки неможливо встановити чи дійсно водій ОСОБА_1 14.01.2021 керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки. Враховуючи, що інспектором патрульної поліції не доведено факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, відтак законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача водійського посвічення відсутні, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст.126 КУпАП. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже в даному випадку відповідачем не доведено, що зупинення транспортного засобу обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України. Щодо висновків суду першої інстанції, що постанова ДП18 № 764051 від 18.02.2021 прийнята з порушенням порядку розгляду справи, а саме її розгляд проведено без участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності і від якої не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, колегія суддів приймає до уваги, однак зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою питання щодо правомірності підстав здійснення контролю за наявністю у позивача водійського посвічення. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про скасовання постанови серії ДП18 №764051 від 18.02.2021 винесену поліцейською взводу № 2, роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Тандур В.О. відносно ОСОБА_1 ч. 2 ст. 126 КУпАП та закриття провадження. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 по справі № 545/595/21 в частині, якою скасовано постанову серії ДП18 №334180 від 14.01.2021 винесену поліцейською взводу № 2, роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Тандур В.О. відносно водія ОСОБА_1 ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрито провадження - скасувати та прийняти в цій частині постанову про закриття провадження. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 по справі № 545/595/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 11.08.2021 року