Постанова 4857 № 598/1/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 598/1/21 пров. № А/857/7571/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М., з участю секретаря судових засідань Гром І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суддя у І інстанції Щербата Г.Р., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Збараж, дата складення повного тексту рішення 16 березня 2021 року, ВСТАНОВИВ : 04 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову серії БАБ № 235721 від 21 грудня 2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2021 року у справі № 598/1/21 позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надані суду докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив його скасувати та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що судом надано невірну правову оцінку обставинам справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як встановлено судом, 21 грудня 2020 року поліцейським СРПП № 1 Збаразького ВП ПВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області винесено постанову серії БАБ № 235721 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн за те, що той 21 грудня 2020 року о 12 год 10 хв в с. Кобилля Збаразького району Тернопільської області керував транспортним засобом марки «Ауді», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого задній державний номерний знак був забруднений, чим порушив пункт 2.9(в) Правил дорожнього руху України (далі ПДР) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом із забрудненим номерним знаком, що не дає змогу його розпізнати на відстані 20 метрів. Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами. Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про відсутність у його діях ознак порушення ПДР та на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 6 статті 121 КУпАП. Як видно з доданого до матеріалів справи фотодоказу транспортного засобу позивача, на ньому чітко видно зображення номерного знаку. Інших доказів відповідачем суду не представлено. Відтак, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 . Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2021 року у справі № 598/1/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 04 червня 2021 року.