Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/128/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року справа №200/128/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 р. у справі № 200/128/21-а (головуючий І інстанції Волгіна Н.П., повне судове рішення складено 27.04.2021 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач-2), в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову, просила: - визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу у зв`язку із втратою годувальника у розрахунку 50% (від 6 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 50% від мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія) з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2008 року по справі № 2-а-1351/08; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05 березня 2018 року, яким позивачу було призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV; - зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислити пенсію позивачу на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2008 року по справі № 2-а-1351/08, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з врахуванням раніше виплачених сум з 05 березня 2018 року з розрахунку 50% (від 6 мінімальних пенсій за віком - основна пенсія, 50% мінімальної пенсії за віком - додаткова) (а.с. 64-73). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 173-176). Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що розмір пенсії повинен бути розрахований з врахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2008 року по справі №2-а-1351/08, яким було зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області перерахувати пенсію по інвалідності у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-5 з 06.11.2007 року, тобто, розмір пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника має складати 6 мінімальних пенсій за віком - основна пенсія (50 %), 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком - додаткова пенсія (50%). Вважає, що оскільки до дати смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_2 , отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 3 групи (1категорія), яка була перерахована на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №2-а-1351/08 від 08.05.2008 року, тому і позивач, як вдова учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна розраховуватися з 6 мінімальних пенсій за віком - основна пенсія (50%) і 50 відсотків мінімальної пенсії за віком - додаткова пенсія (50%), на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2008 року по справі №2-а-1351/08 (а.с. 184-195). Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 20-21). Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 від 12.06.2019 року ОСОБА_1 має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів, потерпілих категорії 1, смерть якого пов`язана із Чорнобильською катастрофою (а.с. 23). Відповідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 12 листопада 2008 року (а.с. 24). Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок профзахворювання пов`язаного з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що встановлено на підставі посвідчення серії НОМЕР_3 та довідки МСЕК Серії ДОН №049546 від 7 лютого 2001 року (а.с. 25, 26). Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України у м.Ясинувата Донецької області № 132586 ОСОБА_2 була призначена пенсія по інвалідності (а.с. 140). Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2008 року в адміністративній справі № 2-а-1351/08 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області перерахувати ОСОБА_2 основну та додаткову пенсію по інвалідності у відповідності зі ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 січня 1999 року № 966-ХІV, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5 з 6 листопада 2007 року (а.с. 117-121). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ясинувата Ясинуватського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 28). З Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 13 квітня 2010 року суд встановив, що ОСОБА_2 був встановлений діагноз: ІХС; Атеросклеротичний кардіосклероз; Атеросклероз коронарних судин; Гостра серцева недостатність; Набряк легень і головного мозку, та визначено, що дані захворювання, які призвели до смерті ОСОБА_2 , пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 29-30). В матеріалах справи міститься заява позивача про призначення/перерахунок пенсії № 1436/597 від 5 березня 2018 року, з якою позивач зверталась до Кропивницького сервісного центру Пенсійного фонду України Кіровоградської області (а.с. 46). Розпорядженням від 6 березня 2018 року № 826090 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено розрахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника на підставі пенсії за віком ОСОБА_2 , з якого вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_2 склав 1 231,21 грн, доплата за понаднормовий стаж 7 років - 75,18 грн, загальний розмір пенсії ОСОБА_2 за віком встановлено у розмірі 1 306,39 грн. Відсоток для обчислення пенсії за віком становить 50%, таким чином розмір пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника (загальний) склав 653,20 грн. (а.с. 47). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 грудня 2018 року № 791/Ч-10 позивача повідомлено, що умовний розмір пенсії за віком для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 5 березня 2018 року становив 1 306,39 грн, де 1 231,21 грн - основний розмір пенсії за віком для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника (3807,92 * 0,32333), 75,18 грн - доплата до понаднормового стажу. Розмір пенсійної виплати станом на 5 березня 2018 року становив 1 452,00 грн, з них 653,20 грн - пенсія у зв`язку з втратою годувальника (1 306,39 * 50 %); 798,80 грн - доплата до мінімального розміру пенсії 1 452,00 грн. Після перерахунку з 1 грудня 2018 року розмір пенсії позивача склав 1 497,00 грн (а.с. 33). 24 червня 2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника, в якій зазначила, що на момент смерті ОСОБА_2 отримував пенсію за віком в розмірі 3 807,92 грн., тому на думку позивача розмір її пенсії по втраті годувальника повинен становити 50 % від 3 807,92 грн., тобто 1 903,96 грн. (а.с. 34). 23 липня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом № 394/Ч-11 повідомило ОСОБА_1 , що розмір її пенсійної виплати з 1 липня 2019 року становив 1564,00 грн, з них: 757,85 грн - пенсія у зв`язку з втратою годувальника (1 580,14 50 %); 806,15 грн - державна адресна допомога до 1 564,00 грн. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області також зазначило, що за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії померлого годувальника станом на 1 жовтня 2009 року становив 1 143,17 грн., поряд із цим, виплата пенсії ОСОБА_2 проводилася з урахуванням постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2008 року № 2-а-1351/08 в розміру 3 315,20 грн. На переконання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, постанова суду мала юридичне значення лише для призначення та виплати пенсії ОСОБА_2 , тому підстави для врахування її розміру при обчисленні пенсії позивачу у зв`язку із втратою годувальника зазначеної постанови суду відсутні (а.с. 35). 01 серпня 2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 36). В грудні 2019 року позивач переїхала у м. Бахмут Донецької області, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 4 грудня 2019 року № 1419-5000239243, видана Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, та з 1 квітня 2020 року перебуває на обліку у Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 113). 25 лютого 2020 року позивач звернулась до Бахмутського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії та витребування пенсійної справи з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (а.с. 113-115). 06 червня 2020 року позивач звернулась із заявою до начальника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо виплати їй пенсії в належному розмірі (а.с. 37). 06 липня 2020 року позивач звернулась до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, в якій порушила питання щодо призначення їй пенсії по втраті годувальника у розмірі меншому ніж обчислений нею виходячи з розміру пенсії її покійного чоловіка, яку він отримував на момент його смерті, та просила повідомити про підстави зниження розміру пенсії по втраті годувальника, призначеній їй в 2018 році (а.с. 42-43). 20 липня 2020 року Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вих. № 260-227/Ч-02/8-0574/20) в перерахунку пенсії позивачу відмовило та зазначило, що в архівній справі померлого годувальника відсутній експертний висновок про встановлення причинного зв`язку захворювання з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, тому вищезазначеним управлінням пенсія у разі втрати годувальника була призначена за нормами Закону №1058. За висновком Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області страховий стаж годувальника відповідно до ст. 24 Закону № 1058 складає 32 роки 4 місяця 22 дні. Коефіцієнт страхового стажу годувальника відповідно до ст. 25 Закону №1058 складає 0,32333; розмір пенсії станом на 1 липня 2020 року складає 1712,00 грн., в тому числі: - 1 598,98 грн. - розмір пенсії за віком годувальника (0,32333 х 4 945,34 грн); - 75,18 грн. - доплата за 7 років понаднормативного стажу годувальника; - 1 674,16 грн. - загальний розмір пенсії за віком годувальника; - 50 % - відсоток для обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника; - 837,08 грн. - розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника; - 874,92 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати. Також Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вказало, що при розгляді документів архівної пенсійної справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , управлінням встановлено, що за життя він отримував пенсію по третій групі інвалідності, як особа з інвалідністю внаслідок професійного захворювання пов`язаного з роботами по ліквідації Чорнобильської катастрофи, яка була розрахована відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 лютого 2008 по справі № 2-а-1351/08 (а.с. 39-40). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує з приводу того, що позивач має право на пенсію по втраті годувальника. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визначення розміру пенсії по втраті годувальника. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону Україну "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в редакції станом на 06 березня 2018 року, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Законом України № 76 VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року внесено зміни, зокрема, і до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2015 року. Згідно ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Отже, на час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було надано право Кабінету Міністрів України визначати розміри пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210. Пунктом 11 зазначеного порядку передбачено, що мінімальний розмір пенсії на одного непрацездатного члена сім`ї становить 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника. Таким чином, розмір пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника має складати не менше 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника. Виходячи з наведеного, виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно пункту 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог. Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі, регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави. Проте, 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року. Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" було встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Також пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" було передбачено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Таким чином, з 23 липня 2011 року відбулися зміни в законодавстві щодо розміру виплати пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а постанова у справі №2-а-1351/08 підлягала би виконанню по 23 липня 2011 року. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою, зокрема, у постановах від 31.03.2014 у справі №21-37а14, від 02.06.2015 у справі №21-317а15 та Верховного Суду в постанові від 08.05.2019 по справі № 385/1319/15-а, від 17.10.2019 по справі №180/110/17. Пенсія по втраті годувальника має похідний характер від пенсії самого годувальника, тому позивачу не належить право вимагати виплати пенсії у розмірі, який був змінений на законних підставах за життя годувальника. Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що позивач, як вдова учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна розраховуватися з 6 мінімальних пенсій за віком - основна пенсія (50%) і 50 відсотків мінімальної пенсії за віком - додаткова пенсія (50%), на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2008 року по справі №2-а-1351/08, оскільки ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких постановлено судове рішення, в подальшому викладені в новій редакції. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час призначення позивачеві пенсії по втраті годувальника, чинним, на той час законодавством, не передбачалось нарахування та виплати пенсії згідно ст. 54 Закону № 796-XII у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 р. у справі №200/128/21-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 р. у справі №200/128/21-а - залишити без змін. Повне судове рішення - 10 серпня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко