Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4676/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4676/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФ України у Київській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахунку та невиплати позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, наукових ступенів і вчених звань та додаткових видів грошового забезпечення, премій і надбавок за відповідною або аналогічною посадою в 2018 році, 2019 році, 2020 році, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704-2017-п та відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату 100% пенсійного забезпечення (пенсії) позивача, починаючи з 1 січня 2018 року без обмеження максимального розміру пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та без обмежень додаткових видів грошового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду України від 03 травня 2015 року № 1-9/2015 та згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років складає 47 років) та з врахуванням відповідної тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, наукових ступенів і вчених звань та додаткових видів грошового забезпечення, премій і надбавок за відповідною або аналогічною посадою в 2018 році, 2019 році, 2020 році відповідно до вимог ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704-2017-п і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період з 1 січня 2018 року з врахуванням отриманих коштів за вказаний період. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Київській області щодо неперерахунку та невиплати ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року 100% підвищення пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, визначеного станом на 1 березня 2018 року, зобов`язано ГУ ПФ України у Київській області відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснити ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року по 3 вересня 2019 року нарахувати 100% підвищення пенсійного забезпечення визначеного станом на 1 березня 2018 року згідно тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, визнано протиправними дії ГУ ПФ України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від сум грошового забезпечення, зобов`язано ГУ ПФ України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 90 % грошового забезпечення згідно зі ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 1 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що часткова виплата підвищення до пенсії прямо передбачена положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а зменшення відсоткового розміру пенсії відбулось у відповідності до норм Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що при перерахунку пенсії в січні 2018 року йому не враховано всіх складових грошового забезпечення, що призвело до звуження обсягу його прав на підстав постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, норми якої є дискримінаційними. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Скаржником 14.05.2021 подано до суду заяву про закриття провадження у справі, з огляду на смерть ОСОБА_1 , на підтвердження чого подано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до п.5 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Згідно з ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. В той же час, частиною 2 ст. 319 КАС України передбачено, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. Отже, під час апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції не може закрити провадження у справі з підстав смерті фізичної особи - сторони у спорі, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення. Таким чином, до моменту перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не може встановити наявність підстав для застосування положень п.5 ч.1 ст.238, ч.1 ст.319 КАС України у даній справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Згідно з перерахунком пенсії по пенсійній справі № ФК48440 (а.с.27) з 1 грудня 2017 року пенсія позивача складалася з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1170 грн; оклад за військове звання - 130 грн; процентна надбавка за вислугу років 40 % - 520 грн; надбавки за кваліфікацію, льотчик/штурман клас снайпер 15% - 175,50 грн; ОУС 35% - 409,50 грн; надбавка за роботу з таємними виробам, носіями, документами 10 % - 117 грн, надбавка за особливо важливі завдання 50% - 910 грн; премія 10% - 117 грн; всього - 3549 грн. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення у розмірі: 3194,10 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасник бойових дій (ст.6) - 363 грн; учасник бойових дій - 40 грн; особливі заслуги (24%) ст.1 п.п.6-8 Закону (з 01 по 31) - 348,48 грн; підвищення за постановою Кабінету Міністрів України 2012 року №355 (35% від 3194,10 грн = 1117,94 грн, макс. розмір = 393,90 грн) - 393,90 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 4339,48 грн. У січні 2018 року у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення військовослужбовців на підставі довідки, виданої відповідачем, позивачеві здійснено перерахунок пенсії та з 1 березня 2018 року пенсія позивача складалася з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4510 грн; оклад за військове звання - 1410 грн; процентна надбавка за вислугу років 50 % - 2960 грн; премія % - 0 грн. Всього - 8880 грн. Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення у розмірі: 6216 грн. Вид підвищення або надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасник бойових дій (ст.6) - 363 грн; учасник бойових дій - 40 грн; особливі заслуги (24 %) ст.1 п.п.6-8 Закону (з 01 по 31) - 348,48 грн. Загальний підсумок пенсії за вислугу рогів позивача складає (з надбавками) - 6967,48 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 4339,48 грн та підвищення 1314 грн (50 % від 2628 грн) - 5653,48 грн. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 р. підвищення складає 2628 грн, з них виплачується: з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 1314 грн; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 1971 грн; з 1 січня 2020 р. 100% щомісячно від підвищення: 2628 грн (а.с.28). 27 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії та надання розрахунку пенсії по пенсійній справі (а.с.23), у відповідь на яку, листом від 27 березня 2020 р. №1000-0235-8/22979 (а.с.24-26) позивача повідомлено, що підстави для перегляду грошового забезпечення для визначення розміру пенсії на сьогодні відсутні. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а пункт 2 Постанови №103 втратив чинність з 05 березня 2019 року, саме з цієї дати виплата позивачу пенсії в розмірі лише 75% суми підвищення пенсії є безпідставною. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року № 704 та постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частинами 1, 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМ України № 704). Пунктом 2 наведеної постанови визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт. За наслідками апеляційного оскарження постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 - без змін. Колегія суддів зауважує, що частинами 1, 2 статті 265 КАС України визначено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 N 1-зп, від 09.02.99 N 1-рп/99, від 05.04.2001 N 3-рп/2001, від 13.03.2012 N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Колегія суддів зазначає, що визнання нормативно-правового акту в судовому порядку протиправним та нечинним в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм нечинними, а тому відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення або вчинення дій відповідних норми законодавства. Отже, положення п.2 Постанови №103 щодо поетапного підвищення доплати до пенсії втратили чинність 05.09.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18. В силу вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI відповідно до Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення, внесено зміни до Закону №2262-ХІІ у частині другої статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80». У подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ застосовується при призначенні пенсій, натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Так, згідно статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відтак, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Порядок проведення перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», визначає, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права (далі - Порядок №45). У подальшому, 24.02.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 (далі - Постанова №103). У той же час, Постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала. Відтак, при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При цьому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у зразковій справі у рішенні від 04.02.2019 (справа №240/5401/18) та підтриманою Великою Палатою Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року (справа 11-198заі19). Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, що застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення. З наведеного вбачається безпідставне зниження відповідачем основного розміру пенсії позивача з 90% грошового забезпечення до 70%. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру відсоткового значення основного розміру пенсії позивача та не виплати з 05.03.2019 100% підвищення до пенсії і необхідності зобов`язати відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.319 КАС України, оскільки судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень п.5 ч.1 ст.238, ч.1 ст.319 КАС України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про закриття провадження у справі - відмовити. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 10 серпня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма