Постанова 4814 № 524/8079/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/8079/19 Номер провадження 22-ц/814/1222/21Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: Головуючого: судді Кривчун Т.О. Суддів: Дряниці Ю.В.,Чумак О.В. секретар: Яковенко В.С. за участю: представника позивача-адв. Черевко С.А. представника відповідача - адв. Дашко М.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2021 року (повний текст складено 22.02.2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , посилаючись на те, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №365 від 19 березня 2019 року, за заявою позивача, місце проживання дочки визначено з матір`ю. Окрім того, рішенням виконкому Кременчуцької міської ради №366 від 19 березня 2019 року, за заявою батька, встановлено способи його участі у вихованні та спілкуванні з дочкою. Зазначає, що в подальшому, а саме 1 жовтня 2019 року, за домовленістю з відповідачем, ОСОБА_1 передала дитину ОСОБА_3 на два тижні, але після спливу цього терміну ОСОБА_3 відмовився повернути їй дочку. З урахуванням наведеного, посилаючись на статтю 126 СК України, прохала визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю, позивачем у справі, вирішити питання судових витрат (т.1, а.с.2). Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2021 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 , залишено без задоволення, оскільки рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за №365 від 19.03.2019 року, яке є чинним та обов`язковим для виконання, місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено разом з матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 . Вказане рішення оскаржила позивач, яка у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, , просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та вирішити питання судових витрат. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, місцевим судом не було надано належної оцінки положенням ст.161 СК України, яка встановлює, що спір про визначення місця проживання дитини може вирішуватися судом, при цьому ч.3 ст.19 СК України визначає, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Вказує, що матеріалами справи в повній мірі доведено, що проживання доньки сторін по справі - ОСОБА_4 з матір`ю (позивачем), відповідатиме її якнайкращим інтересам, при цьому відповідач без законних на те підстав, утримує дитину у себе. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Дашко М.В., посилаючись на законність та обґрунтованість рішення районного суду просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що спір між батьками малолітньої щодо визначення місця проживання дитини Мелісси був предметом розгляду ВК Кременчуцької міської ради Полтавської області, отримав правову оцінку, вирішений по суті, а ухвалене рішення №365 від 19.03.2019 року про проживання дитини у родині матері ОСОБА_1 є чинним та тривалий час виконувалось. Це рішення не потребує затвердження судом та є обов`язковим для виконання. Зазначає, що на даний час у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебуває справа №6830/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну місця проживання дитини, в межах розгляду якої отримано рішення ВК Кременчуцької міської ради Полтавської області від 05.02.2021 року №158 щодо затвердження висновку Органу опіки та піклування про недоцільність зміни місця проживання малолітньої ОСОБА_4 . У судовому засіданніпредставник позивача доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та прохав її задовольнити. Представник відповідача у задоволенні апеляційної скарги прохав відмовити, а рішення районного суду залишити без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав. У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Як убачається з матеріалів справи, встановлено місцевим судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у шлюбі між собою не перебували. Згідно актового запису №1114 від 27.10.2015р., складеного Автозаводським ВДРАЦС Кременчуцького МУЮ у Полтавській області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її батьками записані - ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_1 (мати) (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 27.10.2015 року, т.1 а.с.4). Також, місцевим судом установлено, що після припинення спільного проживання сторін по справі, малолітня ОСОБА_4 , за згодою між батьками, залишилася проживати з мамою та старшою сестрою - дочкою ОСОБА_1 від шлюбу з іншим чоловіком. У подальшому, рішенням виконкому Кременчуцької міської ради (за заявою матері) №365 від 19 березня 2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 (т.1, а.с.5). Дане рішення відповідачем не оскаржено. Окрім того, рішенням виконкому Кременчуцької міської ради (за заявою батька) № 366 від 19 березня 2019 року встановлено ОСОБА_3 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі способи участі: - побачення щотижня в будь-який день з понеділка по п`ятницю з 10-00 год. до 19-00год. наступного дня без присутності матері дитини; - побачення один раз на місяць з 17-00год. п`ятниці до 17-00 год. неділі без присутності матері; - побачення щороку 01 січня з 12-00год. до 18-00год. без присутності матері дитини; - побачення щороку 07 січня з 12-00год до 18-00год. без присутності матері дитини; - побачення щороку ІНФОРМАЦІЯ_6 у день народження батька дитини з 17-00год. до 20-00год. без присутності матері дитини; - побачення 01 травня з 10-00год. до 20-00год. у парні календарні роки без присутності матері дитини; - побачення 09 травня з 10-00 год. до 20-00год. у непарні календарні роки без присутності матері дитини; - побачення щороку ІНФОРМАЦІЯ_7 у день народження дитини з 10-00год. до 14-00 год. без присутності матері дитини; - побачення щороку ІНФОРМАЦІЯ_8 у день народження баби дитини з боку батька з 10-00год. до 14-00год. без присутності матері дитини; - спільний відпочинок влітку під час відпустки батька до 14 календарних днів без присутності матері дитини (т.1, а.с.6-7). Також, місцевим судом установлено та не заперечується сторонами, що 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 передала доньку ОСОБА_4 батькові - ОСОБА_3 , за домовленістю між ними, на два тижні. Проте. коли цей строк сплинув, ОСОБА_3 відмовився повернути дитину матері. Даний факт створив конфлікт між сторонам по справі. Заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 27 серпня 2020 року у справі №524/8936/19 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, про відібрання малолітньої дитини, задоволено. Відібрано дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і визначено передати її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , для проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 20000 грн. та у повернення сплаченого судового збору 2689,40 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині відібрання малолітньої дитини (т. 3, а.с.43-47). Задовольняючи вказані вимоги ОСОБА_1 , суд виходив із того, що місце проживання дитини визначено рішенням Органу опіки та піклування і ОСОБА_3 допустив неправомірну поведінку, самочинно змінивши місце її проживання. Установлено, що у провадженні Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебуває на розгляді справа №524/6830/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, про зміну місця проживання дитини. Ухвалою суду від 14 січня 2021 року у вказаній справі №524/6830/20, зобов`язано Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати висновок про доцільність або недоцільність зміни місця проживання малолітньої ОСОБА_4 (т.3, а.с.165). Рішенням виконкому Кременчуцької міської ради від 05.02.2021 року №158 затверджено висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про недоцільність зміни місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3, а.с.138-142). Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд, аналізуючи матеріали справи, надані сторонами докази та свідчення, виходив із того, що визначений законом належний орган - виконком Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування - вирішив спір про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 разом з її матір`ю - ОСОБА_1 . Це рішення не потребує «затвердження» судом і є обов`язковим для виконання. Будь-яких обставин, які б виправдовували самочинну зміну місця проживання дитини її батьком, не існувало. Такі висновки місцевого суду в повній мірі відповідають матеріалам справи та встановленим по справі обставинам. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1956 року дитина може бути розлучена з матір`ю лише у виняткових випадках. У статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Частиною 1 статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. У відповідності із ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Окрім того, ст.19 СК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Так, як зазначено вище, рішенням виконкому Кременчуцької міської ради (за заявою матері) №365 від 19 березня 2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (т.1, а.с.5). Дане рішення відповідачем не оскаржено. Відтак, чинним на даний час та ніким не оскарженим рішенням органу опіки та піклування №365 від 19 березня 2019 року, за заявою ОСОБА_1 , про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Ані під час розгляду органом опіки та піклування поданої ОСОБА_1 заяви, ані протягом десяти днів від часу винесення рішення, як це передбачено нормою ч.2 ст. 19 СК заінтересована особа (в даному випадку-позивач) за захистом своїх прав або інтересів до суду не зверталася (позов зареєстровано 04.11.2019р.). Органом опіки та піклування розгляд поданої йому заяви не припинявся (що мало би місце у разі звернення ОСОБА_1 з позовом до суду на той час)та було винесено вказане рішення, яке сторонами у встановлений ст.19 СК України строк не оскаржувалось, а тому є обов`язковим до виконання. З урахуванням наведеного, оскільки наявне чинне рішення органу опіки та піклування, яким визначено місце проживання малолітньої дитини з матір`ю, дане рішення позивачем чи відповідачем не оскаржувалось та є чинним, суд позбавлений можливості повторно визначити місце проживання малолітньої дитини з позивачем. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що за нормами статей 19, 161 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки дійсно, законом не заборонено звернення до суду з позовом про визнання місця проживання дитини за наявності рішення органу опіки та піклування у разі незгоди з ним у визначений строк. Проте, в межах розгляду даної справи, оскільки відповідач протиправно забрав дитину, змінивши визначене органом опіки та піклування місце її проживання, позивач фактично прохає продублювати чинне рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 365 від 19 березня 2019 року, що є неналежним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 . Як зазначено вище, заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 27 серпня 2020 року у справі №524/8936/19 відібрано дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і визначено передати її матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , для проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Дане рішення суд звернуто до виконання (т.3, а.с.127, зворот) та Постановою від 30.09.2020 року відкрито виконавче провадження №63159820 (т.3, а.с.128, зворот). З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права. Суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , -залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2021 року, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун СУДДІ Ю.В. Дряниця О.В. Чумак Повний текст постанови виготовлено 09.08.2021 року.