Постанова Харківський апеляційний суд № 643/16112/20
від 04.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Харків Справа № 643/16112/20 Провадження № 22-ц/818/3304/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Хорошевського О.М. суддів Котелевець А.В., Тичкової О.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» та представника ОСОБА_1 адвоката - Зощенка Олега Сергійовича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року, постановлене суддею Поліщук Т.В., у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката - Зощенка Олега Сергійовича до приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, УСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зощенко О.С. звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» заборгованість з невиплаченої заробітної плати за період з 01.10.2019 по 01.06.2020 у розмірі 19027 грн. 84 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 12232 грн. 17 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 14.01.2009 до 01.06.2020 перебувала з відповідачем у трудових відносинах. 01.06.2020 позивач звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. У день звільнення позивачу не виплачена заробітна плата за період з 01.10.2019 по 01.06.2020 у розмірі 20087 грн. 84 коп., в подальшому відповідач виплатив заборгованість по заробітній платі за жовтень 2019 в сумі 1060,00 грн., отже заборгованість по заробітній платі складає 19027,84 грн. Відповідач ухиляється від надання довідки про заборгованість по заробітній платі позивача, інформації про її розмір, розмір середнього заробітку, за заявами позивача та її представника. Позивач зазначає, що її середній заробіток складає 2718,26 грн., та на час подання позову розмір середнього заробітку за час затримки становить 12232,17 грн. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на користь ОСОБА_1 , заборгованість по нарахованій, але невиплаченої заробітної плати за період з жовтня 2019 по 01.06.2020 включно у розмірі 19027 грн. 84 коп. , без утримання із вказаної суми відповідних податків та інших обов`язкових платежів; та середній заробіток за затримки проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 у розмірі 4676 грн. 16 коп., з утриманням із вказаної суми відповідних податків та інших обов`язкових платежів; судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4500, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн. В апеляційній скарзі генеральний директор приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» С.І. Хміль просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове. Скарга містить посилання на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги стягнувши з відповідача суму заробітної плати з урахуванням податків та обов`язкових платежів. Зазначено, що судом не прийнято до уваги, що заборгованість по заробітній платі станом на 24.02.2021 на дату ухвалення рішення становила 18727,05 грн, а станом на 25.03.2021 становить 17625,03 грн. таким чином розрахунковий лист на який посилається позивачка не може бути прийнятий судом як допустимий доказ, який підтверджує факт наявності заборгованості. Крім того, судом першої інстанції невірно встановлено період затримки за остаточним розрахунком для зарахування середнього заробітку з моменту звільнення ОСОБА_1 01.06.2020 р. до 16.10.2020р., а саме 96 робочих днів. Згідно Наказу-Постанови АТ "ХАРП" № 65/80 від 04.03.2019 р. на підприємстві встановлено неповну робочу неділю з чотириденним робочим графіком. Відповідно сума середнього заробітку за час затримки за Рішенням суду значно перевищує розмір середнього заробітку, що вказує позивачка. Також, вважає, що за даною справою адвокат не витратил значних зусиль та не виконав робіт на суму, співрозмірну вартості у 4 500,00 грн. Відповідач вважає послуги надані представником позивачки, не співмірними розміру суми боргу та складністю справи, завищеними, заявленими з порушенням вимог закону та судової практики, проти задоволення даної позовної вимоги заперечує. Крім того, звертає увагу суду, що документа про сплату, а значить понесені збитки як вважає позивачка, не має. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Зощенко О.С. просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині визначення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 у розмірі 4676,16 грн та ухвалити в цій частині нове яким стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 12232,17 грн та стягнути витрати на правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції в сумі 2000,00 грн. Судом першої інстанції для розрахунку взято загальну кількість робочих днів в квітні та травні 2020 року, а не фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні, що призвело до неправильного визначення розміру середньоденної(годинної) заробітної плати. Відзиви на апеляційні скарги до суду не надходили. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Переглядаючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг судова колегія вважає, що апеляційна скарга АТ «ХАРП» задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшовши висновку про наявність підстав для стягнення з АТ «ХАРП» на користь позивачки нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з жовтня 2019 року по 01.06. 2020 року та середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020. Судова колегія частково погоджується з висновком суду першої інстанції. Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами КЗпП України, та постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року які вірно застосовані судом першої інстанції. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Харківський підшипниковий завод» з 14.01.2009 до 01.06.2020, на підставі наказу ПАТ «Харківський підшипниковий завод» № 151/19 від 01.06.2020. ОСОБА_1 звільнено 01.06.2020 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наданою позивачем копією трудової книжки (а.с.3-5). Відповідно до наданої позивачем копії розрахункового листа, позивачу нарахована до виплати заробітна плата за період з жовтня 2019 по червень 2020 у розмірі 20087,84 грн. (а.с.6). Такий розрахунок тотожній розрахунку який надано відповідачем АТ`ХАРП» (а.с. 54) Як зазначає позивач, відповідачем виплачена заборгованість по заробітній платі за жовтень 2019 у розмірі 1060,00 грн., отже, залишок заборгованості становить 19027,84 грн. (20087,84-1060). Зазначене також відповідає інформації, що міститься у розрахунку відповідача. Отже, судом першої інстанції обгрунтовано встановлено на підставі наданих позивачем доказів розмір заборгованості по заробітній платі складає 19027,84 грн яка стягнута рішенням суду. Посилання апеляційної скарги АТ «ХАРП» про те, що заборгованість на 25.03.2021 складає 17625,03 судова колегія до уваги не приймає, оскільки розмір заборгованості визначена на підставі наданих доказів. Проте, з висновками суду першої інстанції щодо розміру середнього заробітку за затримку проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 судова колегія погодитись не може. Так, відповідачем зазначено, що згідно Наказу-Постанови АТ "ХАРП" № 65/80 від 04.03.2019 р. на підприємстві встановлено неповну робочу неділю з чотириденним робочим графіком. Судом першої інстанції розраховано середньоденну заробітну плату за період з жовтня 2019 по червень 2020 виходячи з наданих доказів позивачкою, оскільки відповідачем проігноровано ухвалу про витребування доказів. Суд виходив з наступного. За квітень 2020 позивачу нарахована заробітна плата 77,45 грн., за травень 2020 - 1870,75 грн. При цьому, відомостей про відпрацьовані позивачем за цей період дні сторонами суду першої інстанції не надано. У квітні 2020 робочі дні становили 21, у травні 2020 робочі дні становили 19, а всього 40 робочих днів. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення (01.06.2020) становить 48,71 грн. (77,45 грн. - за квітень 2020 + 1870,75 грн. - за травень 2020/ 40 робочих днів у квітні, травні 2020 разом). Вказані вище суми визначені у тому розмірі, в якому вони нараховані. Позивач була звільнена 01.06.2020, та просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за 4,5 місяців, до дня звернення з позовом до суду, який направлений поштою 16.10.2020. Період розрахунку середнього заробітку становить з 01.06.2020 по 16.10.2020 включно, тобто 96 робочих днів. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 4676,16 грн. (48,71 грн. середньоденна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують дню звільнення х 96 робочих днів період затримки розрахунку при звільненні) у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні та 19027,84 грн. заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2019 по 01.06.2020 включно. Проте, за правилами п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. З наданих відповідачем відомостей нарахування заробітної плати на виконання ухвали Харківського апеляційного суду від 23 червня 2021 року про витребування доказів, вбачається, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 не працювала, а перебувала у відпустці, тому для розрахунку у відповідності до постанови КМУ № 100 необхідно брати фактично відпрацьовані 2 попередні місяці. Таким чином, середній заробіток має бути розрахований виходячи з нарахованої за фактично відпрацьовані дні заробітної плати у травні 2020 року, що становила 1870,75 грн та березні 2020 року, що становила 3986,25 грн. Відповідно до довідки відповідача кількість відпрацьованих днів за зазначені місяці складає
13. Враховуючи, Наказ-Постанову АТ "ХАРП" № 65/80 від 04.03.2019 р. яким на підприємстві встановлено неповну робочу неділю з чотириденним робочим графіком, кількість дні затримки розрахунку складає 76 за період 01.06.2020 по 16.10.2020. Наведене свідчить, що при визначені розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно виходити з наступного: (1870,75 +3986,25 заробітна плата) / 13 відпрацьованих днів х 76 днів затримки розрахунку = 34240,92 грн. У зв`язку з викладеним, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за затримку проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 у розмірі 12232,17 грн задоволенню. Такий розмір визначений судовою колегією в межах позовних вимог. Посилання апеляційної скарги про те, що розмір стягнутої заборгованості позивачам повинен бути визначений без сплати податків та обов`язкових платежів грунтується на вимогах закону. За інформацією наданою відповідачем суду апеляційної інстанції № 449183-6-22 від 15.07.2021 відомості про заборгованість по заробітній платі перед позивачкою надані з урахуванням утриманих ВЗ та НДФЛ. Таким чином розміру сум, що підлягають стягненню за затримку розрахунку необхідно визначати без утримання з них податків та обов`язкових платежів. Судова колегія не враховує виплати на погашення заборгованості по заробітній платі перед позивачкою, здійснені після ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки ці обставини виникли після закінчення розгляду справи судом першої інстанції. Що стосується посилань апеляційної скарги АТ «ХАРТ» на не співмірність витрат понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн судова колегія вважає не обгрунтованими, оскільки позивачкою на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було надано: копія договору про надання правничої/правової допомоги від 29.09.2020; копія додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 29.09.2020, укладених між адвокатом Зощенком О.С. та Коломієць Л.Ф., за якими сторони визначили розмір гонорару у фіксованій сумі 4500,00 грн.; акт приймання-передачі робіт по договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.02.2021, в якому зазначено про здійснення сплати гонорару у розмірі 4500,00 грн 29.09.2020.; детальний опис робіт (наданих послуг) договору про надання правничої (правової) допомоги від 29.09.2020. Власного розрахунку на підтвердження неспівмірності розміру витрат зі складністю справи відповідачем не наведено, тому такі посилання судовою колегією до уваги не приймаються. В апеляційній скарзі позивачка просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судових витрат та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. До суду апеляційної інстанції на підтвердження витрат на правничу допомогу надано копію договору про надання правничої/правової допомоги від 05.04.2021; копію додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.04.2021, укладених між адвокатом Зощенком О.С. та Коломієць Л.Ф., за якими сторони визначили розмір гонорару у фіксованій сумі 2000,00 грн, в якому визначено строк сплати 60 днів з дати винесення постанови судом апеляційної інстанції; детальний опис робіт (наданих послуг) договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.04.21. Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Адвокат Зощенко О.С. та Коломієць Л.Ф. у Додатку до договору про надання правничої допомоги обумовили строк оплати наданих послуг сплачується протягом 60 днів з дати винесення постанови судом апеляційної інстанції. Такий порядок не суперечить ЦПК України. Оскільки позовні вимоги в оскаржуваній частині задоволені судова колегія вважає заможливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. які підлягають сплаті протягом 60 днів після ухвалення постанови апеляційним судом. За таких обставин, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» задишити без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката - Зощенка Олега Сергійовича задовольнити . Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року скасувати в частині визначення середнього заробітку за затримку проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 у розмірі 4676 (чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн.16 коп. Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», код 05808853, що розташоване за адресою: 61089 м. Харків, пр. Індустріальний, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за затримки проведення розрахунку за період з 01.06.2020 по 16.10.2020 у розмірі 12232,17 грн., без утриманням із вказаної суми відповідних податків та інших обов`язкових платежів, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: А.В. Котелевець О.Ю. Тичкова Повне текст постанови складено 04 серпня 2021 року.