LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824359/2738/21

від 29.07.2021 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Муранова-Лесів І.В. Єдиний унікальний номер справи № 359/2738/2021 Апеляційне провадження №22ц/824/8338/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мережко М.В., суддів - Верланова С.М., Савченка С.І., секретар - Тютюнник О.І. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,- в с т а н о в и в : У березні 2021 року позивач звернувся із зазначеним позовом . Одночасно позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. За змістом поданої заяви, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, з кадастровим номером 3210500000:01:006:0205, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що в разі ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості на користь позивача, можливість виконання даного рішення суду буде відсутня у зв`язку із недостатньою вартістю іпотечного майна для погашення кредитної заборгованості. Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звертає увагу, що відповідно до Договору іпотеки б/н від 13 вересня 2007 року укладеним між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в іпотеку передано права вимоги на отримання нерухомості в майбутньому: однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , стосовно якого Товариство виступає іпотекодержателем. Зазначає, що як об`єкту нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 , не присвоєно реєстраційний номер та відсутній опис об`єкта нерухомого майна, відсутній запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Оскільки вказана квартира не введена в експлуатацію, заявник вважає, що буде позбавлений можливості звернути стягнення на зазначене нерухоме майно в процесі виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Також, звертає увагу, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа №359/9960/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2021 року заяву задоволено . Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, з кадастровим номером 3210500000:01:006:0205, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права , постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви. У скарзі зазначав , що суд не взяв до уваги , що сторонами була визначена вартість іпотечного майна в сумі 254 771 грн, що еквівалентно 50 449,70 доларів США, крім того, що вказаний договір був укладений під час перебування ОСОБА_1 у шлюбі із ОСОБА_2 , а відтак вказаний договір створює обов`язки для обох. На апеляційну скаргу надійшов відзив. У відзиві ТОВ « ФК «Довіра і Гарантія» зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а ухвала суду постановлена з дотриманням вимог законодавства. Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 29 липня 2021 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Представники сторін приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції . Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту другого частини першої ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії; Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як встановлено судом першої інстанції, 31 березня 2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за Кредитним договором № 014/2549/74/60640 від 13 вересня 2007 року у розмірі 41 809,33 доларів США (в еквіваленті 1 090 387,33 грн. станом на момент відступлення прав вимог). ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулось з вищевказаним позовом до суду, в обґрунтування якого надало докази, що набуло право вимоги за укладеним відповідачем кредитним договором, а також докази щодо заборгованості, яка виникла у боржника перед кредитором (а.с.5-18). Як видно між сторонами існує спір щодо заборгованості за кредитним договором і його стягнення . Розмір заборгованості складає 1 090 387 ,33 грн . Відповідно до Договору іпотеки б/н від 13 вересня 2007 року укладеним між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в іпотеку передано права вимоги на отримання нерухомості в майбутньому: однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , стосовно якого Товариство виступає іпотекодержателем. Зазначає, що як об`єкту нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 , не присвоєно реєстраційний номер та відсутній опис об`єкта нерухомого майна, відсутній запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зі змісту укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Договору іпотеки від 13 вересня 2007 року реєстровий №4081, вбачається, що вартість предмета застави визначена за згодою сторін та становить 254771 гривня (а.с.8-10). Речове право на квартиру АДРЕСА_3 , право вимоги на отримання якої було передано ОСОБА_1 у якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 014/2549/74/60640 від 13 вересня 2007 року, до цього часу за відповідачем не зареєстроване (а.с.28,39-41,64). Як видно з матеріалів справи ,за боржником ОСОБА_1 зареєстроване на праві власності нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,1 га, з кадастровим номером 3210500000:01:006:0205, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .. В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 359/9960/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, та що предметом зустрічного позову є, зокрема, поділ переданих в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 (а.с.70). Отже, надані суду письмові докази підтверджують доводи заявника про наявність спору, що виник між сторонами, а також підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, у разі його задоволення, вартість переданих в іпотеку майнових прав може виявитись недостатньою для забезпечення виконання можливого рішення про задоволення позовую Враховуючи викладене, суд дійшов вірного висновку, про те, що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 7 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Частино 2 ст. 154 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Відповідно до п. 1,2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. При цьому відповідно до ч. 5 даної статті розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Відмовляючи у застосуванні зустрічного забезпечення позивачу , суд виходив із того ,що позивач має зареєстроване місцезнаходження на території України, при зверненні з позовом до суду сплатив судовий збір в сумі 16355 гривень та 1135 гривень за заявою про забезпечення позову, а відтак відсутні підстави ставити під сумнів матеріальний стан позивача, а саме щодо відсутності в нього достатнього майна для відшкодування можливих збитків відповідача. Суд першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування та додані до неї матеріали у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вид пропонованого забезпечення позову, вірно дійшов висновку про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду. Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2021 року залишити без змін . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 серпня 2021 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»