Постанова Львівський апеляційний суд № 461/4087/21

Справа № 461/4087/21 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 33/811/947/21 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., захисника Завади Т.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Завади Т.Р. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2021 року, в с т а н о в и в : цією постановою, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді штрафу 170 000,00 ( сто сімдесят тисяч) гривень. Після виплати штрафу у розмірі 170 000,00 гривень повернути ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) автомобіль марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2016 р.в., сірого кольору, бензиновий двигун 1498 см.куб. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 454 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) на користь Галицької митниці Держмитслужби витрати за зберігання транспортного засобу на складі митниці у сумі 11386,97 грн. Згідно постанови,21 квітня 2021 року близько 02.57 год. в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Галицької Митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , в якому в якості водія переміщувався ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), який слідував з України в РП. Під час проходження митного контролю та митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу встановлено, що на даного громадянина спрацював профіль ризику 401-1 та 801-1, що наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших транспортних засобів, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення. Проведеною перевіркою у відповідності до інформації електронних баз даних АСМО «Інспектор» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Департаменту митної справи ДФС з`ясовано, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) ввіз на митну територію України в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб: 11.03.2020 р. о 16.45 год. автомобіль «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , через митний пост «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби. Підтверджуючих документів щодо обставин щоб обумовили неможливість своєчасного вивезення автомобіля у відповідності до вимог ст. 460 МК України ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) до митного контролю не надав. Дії ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене санкцією ч. 6 ст. 481 МК України. Не погоджуючись з даною постановою захисник Завада Т.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_5 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил складу зазначеного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що, ОСОБА_1 опинився заручником ситуації та не міг в`їхати на територію України для вивезення даного транспортного засобу за межі митної території України, оскільки були запроваджені карантинні обмеження, зокрема щодо виїзду з території Чеської Республіки. Просить врахувати, що в регіоні, де проживає ОСОБА_1 з родиною на території Чеської Республіки, а саме Моравсько-Сілезький регіон, умови карантинних обмежень були найсуворішими, в зв`язку з великими місцевими спалахами «COVID-19» серед шахтарів та інших громадян, виїзд навіть за межі території регіону не допускався, незважаючи на решту територію Республіки Чехії.Ситуація була критичною і призвела до повного блокування регіону, де проживає ОСОБА_1 і така ситуація тривала до 12 квітня 2021 року. Тому, як тільки Чеська Республіка пом`якшила карантинні заходи, 20 квітня 2021 року ОСОБА_1 , здійснив поїздку до України, для того щоб забрати автомобіль марки «FORD FOCUS» назад до Республіки Чехія для подальшої експлуатації в особистих цілях, так як до 20 квітня 2021 року можливості покинути територію Чеської Республіки не було. Мети порушувати митні правила, згідно законодавства України в ОСОБА_6 не було. Окрім цього, додатково зазначає, що ОСОБА_1 пропустив 40 днів з моменту закінчення строку, а порушення митних правил вважається вчиненим на 31-й день. Відповідно, в даній ситуації слід врахувати, що ОСОБА_1 прострочив «де-факто» лише 9 днів, що є незначним строком та свідчить про малозначність вчиненого особою діяння. Звертає увагу на те, що штраф у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є надмірним тягарем для ОСОБА_6 , оскільки позбавить його можливості існування, адже дана сума є не підйомною для нього, оскільки фактично дорівнює доходу особи за рік. Конфіскація транспортного засобу, який є у власності матері ОСОБА_6 поставить їхню родину в скрутну ситуацію, адже буде важко пересуватись по Чеській Республіці та продовжувати нормальне звичне життя. Так, як автомобіль «FORD FOCUS» не є у власності ОСОБА_6 накладення такої санкції як конфіскація майна є не виправданим, та порушує право власності матері ОСОБА_6 на даний автомобіль. Апелянт вважає, що враховуючи характер та ступінь вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на його утриманні перебувають діти та матір, мету призначення покарання та спів розмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, слід дійти висновку, що вчинене ОСОБА_7 діяння є малозначним, жодного умислу на заподіяння будь-яких збитків державі ОСОБА_1 не мав, а в результаті його дій митні платежі не були заниженими та держава не понесла збитків. Заслухавши пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, пояснення представника митного органу Зирянова О.Ю., який заперечив проти її задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі. Згідно з ст. 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Частиною 6 ст. 380 МК України передбачено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. За змістом ч. 5 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Отже, перевищення встановленого статтею 380 МК України строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу або конфіскації транспортного засобу. З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком судді першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, за наведених у постанові обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил №0752/20900/21 від 21.04.2021 р.; контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору»; митною декларацією; даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску; описом предметів; доповідною запискою; висновком експерта №1420003301-0389; службовою запискою. Дані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження. Своїми діями, що виразилися у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортного засобу легкового автомобіля марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , у режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» на митну територію України більше ніж на тридцять діб, ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України. Крім цього, як в суді першої інстанції, та і під час апеляційного розгляду обставин, передбачених ст.460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, під час судового розгляду не встановлено, як і не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля марки легкового автомобіля марки «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 . Наявність на території України карантинних заходів у зв`язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 жодним чином не перешкоджало ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) у відповідності до вимог ст.ст.192, 460 МК України звернутись із відповідною заявою до митного органу, у якій вказати причини неможливості вивезення транспортного засобу, як то карантинні заходи та/або перебування автомобіля на ремонті. Крім цього, апеляційний суд вважає, що підстави для звільнення особи що притягається до адміністративної відповідальності за малозначністю діяння відсутні. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам. Між тим апеляційним судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) правопорушення та свідчили про малозначність такого порушення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення судді місцевого суду щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) про звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та закриття провадження у справі. Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАПповно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Ураховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Завади Тараса Романовича залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 25.05.2021 року щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.