Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/182/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/182/21 Номер провадження 22-ц/814/937/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2021 року у складі судді Андрієць Д. Д. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди,- в с т а н о в и в: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2021 року матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області - за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання відповідача. Не погодившись з даною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та направити справу для розгляду по суті до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що судом порушено її права на судовий захист за місцем її проживання, тобто норми статті 28 ЦПК України. Вважає, що на дані правовідносини поширюється дія частини восьмої статті 28 ЦПК України, якою передбачено підсудність справ за вибором позивача, якщо позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем виконання цих договорів. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцять статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Встановивши згідно відомостей Власівської селищної ради Кіровоградської області місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи положення частини першої статті 27 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підсудність справи Світловодському міськрайонному суду Кіровоградської області. Такий висновок суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи й доводами апеляційної скарги не спростовується. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. За загальними правилами підсудності - частина перша статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позивач та апелянт по справі посилається на наявність обставин, що передбачені частиною восьмою статті 28 ЦПК України, та дають позивачеві право обирати підсудність справи на власний розсуд, що є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права. Частиною восьмою статті 28 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Тобто, обов`язковою умовою застосування цієї норми права є те, що сторони передбачили місце виконання зобов`язання у договорі. Якщо сторони не визначили таку умову в договорі, підстави для пред`явлення позову до суду на підставі частини восьмої статті 28 ЦПК України відсутні. Предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики (боргової розписки) від 20.04.2011 (а.с. 3-4). У вказаній борговій розписці, як доказу наявності між сторонами певних правовідносин, місце виконання зобов`язання позичальника не зазначено, а особливостей, за яких виконати договір можливо лише у м. Кременчуці Полтавської області спірні правовідносини не містять. Оскільки заявлений позов не виникає із договору, у якому зазначено місце його виконання або виконувати який через його особливість можливо тільки в певному місці, суд першої інстанції вірно визначився із підсудністю справи Світловодському міськрайонному суду Кіровоградської області. Стаття 27 ЦПК України передбачає правила загальної підсудності, відповідно до якої, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно пункту 1 частини першої статті 31, частини дев`ятої статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) цього суду, суд передає справу на розгляд іншому суду. Як вбачається з відомостей, наданих виконавчим комітетом Власівської селищної ради м. Світловодськ Кіровоградської області, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням наведених обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав усі необхідні процесуальні дії та обґрунтовано направив справу за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. Доводи апеляційної скарги, зазначеного висновку суду не спростовують, і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норми процесуального права при визначенні територіальної юрисдикції справи. Посилання в апеляційній скарзі на те, що передача справи на розгляд до місцевого суду м. Світловодськ унеможливить ефективний захист порушених прав позивача колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими. Відповідно до положень статті 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 10 ЦПК України є джерелом права. У пункту 1 статті 6 Конвенції зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду). У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04 Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального закону, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна