Постанова 4814 № 524/8822/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/8822/19 Номер провадження 22-ц/814/595/21Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря: Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2020 року у складі судді Предоляк О.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права спільної сумісної власності, стягнення вартості 1/2 частини автомобіля та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заборгованості за договорами позики спільним майновим зобов`язанням та її врахуванні при поділі майна, в с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а саме: автомобілю Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який вона просила залишити ОСОБА_1 , а на її користь стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості 1/2 частки в сумі 140 880 грн. Позов мотивовано тим, що з 25.07.2009 вони з ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.01.2015. За час спільного проживання ними було придбано автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі довідки-рахунку серії ВІА № 558614, який зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 . Дізнавшись про те, що вона планує подати на розлучення, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 2014 року здійснив пряму перереєстрацію без зняття з обліку і вказаний автомобіль на підставі довідки-рахунку № НОМЕР_2 , виданою ТОВ «ЛідерАвто», був зареєстрований на його сестру - ОСОБА_2 . Рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука від 13.06.2019 визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , укладений 19 липня 2014 року між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_3 , у відповідності до якого на підставі довідки-рахунку серії ВІА № 558614 відбулась перереєстрація автомобіля на ім`я ОСОБА_2 , визнано автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , спільним сумісним майном колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ автомобіля та стягнення на її користь компенсації за половину вартості спірного автомобіля залишено без задоволення у зв`язку з відсутністю оцінки спірного майна. 25 листопада 2019 вона звернулася до судового експерта Сумцова С. С. для проведення автотоварознавчого дослідження і визначення вартості автомобіля, згідно висновку якого за № 194/1 від 26.11.2019 вартість автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 складає 281 760 грн. 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_4 , у якому просив суд визнати заборгованість за договорами позики від 07.05.2014, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та між від ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , на загальну суму 276 700 грн спільним майновим зобов`язанням подружжя та врахувати суму спільного майнового зобов`язання подружжя при поділі майна - автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . В обґрунтування зустрічного позову вказував, що спірний автомобіль хоча і був придбаний у шлюбі, але за кошти, запозичені у третіх осіб, а саме: у ОСОБА_6 - 4000 доларів США та у ОСОБА_5 - 12000 доларів США. Позичальником у розписках було вказано лише його - ОСОБА_1 . Вказує, що борг ОСОБА_5 вони повернули разом, а борг ОСОБА_6 до цього часу не повернуто. Зазначав, що 19.07.2014 він здійснив відчуження спірного автомобіля для того, щоб розрахуватися із боргами. За отримані від продажу автомобіля кошти було повністю погашено заборгованість ОСОБА_5 поверненням йому в рівних частках з ОСОБА_2 12000 доларів США. На даний час боргові зобов`язання за спірний автомобіль складають 10 000 доларів США - 4000 доларів США ОСОБА_6 та 6000 доларів США - його частина повернутого боргу ОСОБА_5 . Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 вересня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 та об`єднано їх в одне провадження. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено. Припинено право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на автомобіль Mitsubishi Outlander, чорного кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частини автомобіля Mitsubishi Outlander, чорного кольору, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , в сумі 140880 грн. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 408,80 грн. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заборгованості за договорами позики спільним майновим зобов`язанням та її врахуванні при поділі майна відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що судом було достовірно встановлено, що кошти на придбання спірного автомобіля були запозичені у третіх осіб, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні розписки. Вказує, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Оскільки спірний автомобіль визнано спільною сумісною власністю подружжя, боргові зобов`язання також є спільними борговими зобов`язаннями подружжя. В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до положень частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що з 25.07.2009 сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.01.2015. За час спільного проживання ними було придбано автомобіль Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який на підставі довідки-рахунку ВІА 343471 від 10.05.2014 зареєстровано за ОСОБА_1 19 липня 2014 року ОСОБА_1 продав вказаний автомобіль своїй сестрі - ОСОБА_3 та на підставі довідки-рахунку № НОМЕР_2 , виданої ТОВ «ЛідерАвто», було проведено пряму перереєстрацію без зняття з обліку даного транспортного засобу на ім`я ОСОБА_2 . Рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука від 13.06.2019 у справі № 524/9286/15-ц, з урахуванням ухвали цього ж суду від 07.02.2020 про виправлення описки, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 26.09.2019 та постановою Верховного Суду від 11.09.2020, визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 від 19 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , даний автомобіль визнано спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ автомобіля та стягнення на її користь компенсації за половину вартості спільного майна залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням позивачем суду доказів, які б належно підтверджували вартість автомобіля, із запропонованою оцінкою якого відповідачі не погодилися. За висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 194/1 від 26.11.2019, проведеного судовим експертом Сумцовим С. С., вартість автомобіля Mitsubishi Outlander 3,0, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 становить 281 760 грн. Згідно копій розписок, приєднаних до зустрічного позову ОСОБА_1 , 07.05.2014 ним одержано у ОСОБА_6 4 000 доларів США, які він зобов`язався повернути за першою вимогою, та одержано у ОСОБА_5 12 000 доларів США, які згідно розписки останнього від 19.07.2014 повернуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі. Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності підстав для поділу спірного автомобіля, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з дотриманням принципу рівності часток співвласників та присудження позивачці за її згодою грошової компенсації вартості її частки у спільному майні. В частині зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання зобов`язань за борговими розписками спільним зобов`язанням подружжя та врахування його при поділі автомобіля суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду. Відповідно до статті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 61 СК Україниоб`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Відповідно до частини третьої статті 61 СК Україниякщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»). У частині четвертій статті 65 СК Українивстановлено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тлумачення частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника). Факт укладання правочину, з якого виникає боргове зобов`язання, в інтересах сім`ї та використання одержаного за таким правочином в інтересах сім`ї є предметом доказування по справі (стаття 77 ЦПК України). Обов`язок доказування та подання доказів за змістом статей 12, 81 ЦПК України покладається на сторону, яка посилається на такі обставини, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про укладення ОСОБА_1 договорів позики в інтересах сім`ї та використання отриманих у борг грошових коштів за цими договорами для задоволення потреб сім`ї, а саме на придбання спірного автомобіля. Як вбачається з наданої ОСОБА_1 розписки, він отримав у борг від ОСОБА_6 4 000 доларів США. При цьому у розписці не зазначено, на які цілі була отримана позика та не вказано, що ОСОБА_2 , як дружина, надавала свою згоду на її отримання. Про наявність згоди другого з подружжя на укладення договору позики не зазначено і у розписці, наданій ОСОБА_7 і таких обставин по справі не доведено. Таким чином, оскільки доказів про надання дружиною згоди на укладення договорів позики, як і доказів про те, що вона знала про існування таких договорів та про придбання спірного автомобіля за одержані в борг грошові кошти, не надано, наявні в матеріалах справи розписки не дають підстав для висновку, що договори позики укладено в інтересах сім`ї. Відсутні у матеріалах справи й докази використання позичених коштів саме на придбання спірного автомобіля, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що внаслідок укладення ним договорів позики виникло зобов`язання в інтересах сім`ї, що має враховуватися при поділі спільного майна подружжя, є безпідставними. Крім того, згідно розписки ОСОБА_7 від 19.04.2014 грошові кошти у розмірі 12 000 доларів США повернуті позичальнику в період шлюбу сторін, тому підстав для врахування такого зобов`язання як боргів подружжя при поділі спірного майна не вбачається. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 і такі висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна