Постанова 4856 № 120/2752/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2752/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 03 серпня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач в червні 2020 року звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 №18/148, із підстав викладених у рішенні № 905290161036 від 15.05.2020; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити із 01.01.2020, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , згідно довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 №18/148. в розмірі 90% суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.063.2020 відкрито провадження у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою цього ж суду від 03.08.2020 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням ВС у зразковій справі № 560/2120/20. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.02.2021 провадження у справі поновлено. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за № 905290161036 від 15.05.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 №18/148 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 №18/148, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В задоволенні позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, згідно довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 №18/148 в розмірі 90% суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру - відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки питанню щодо здійснення перерахунки пенсії пенсіонерам органів прокуратури з 13.12.2019 відповідно до ст. 86 Закону за №1697-VII на підставі довідки обласної прокуратури вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду зразкової справи №560/2120/20, а тому суд вважає, що починаючи з 13.12.2019 відповідач зобов`язаний перерахувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до ст.86 Закону за №1697-VII та на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 за №18/148, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. При цьому, надаючи оцінку позовним вимогам про зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача виходячи із розрахунку 90% суми місячної заробітної плати та без обмеження її граничного розміру, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуваним у цій справі рішенням позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача до суду не існувало. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними (заявлені на майбутнє). ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позовні вимоги щодо перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% середньомісячного заробітку та без обмеження виплати виплати пенсії граничним розміром, на відмінну від часткового рішення у зразковій справі, не можна вважати передчасним. Це обумовлено тим, що починаючи з 2014 року по травень 2020 року територіальні підрозділи Пенсійного фонду України постійно відмовляли позивачу у проведенні перерахунку пенсії в позасудовому порядку, незважаючи на те, що суди різних юрисдикцій та інстанцій за цей час неодноразово підтверджували право позивача на перерахунок пенсії у розмірі 90% середньомісячного заробітку та її виплату без обмеження граничним розміром (зокрема судове рішення у справі № 127/23629/15-а від 04.12.2015). Крім того, скаржник посилається на практику ВС у подібних правовідносинах у справі № 589/3997/16-а (постанова від 04.03.2021), де ВС зробив висновок про те, що обмеження максимального розміру пенсії, які передбачені абз. 6 п. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" не може застосовуватись при перерахунку пенсій непрацюючим пенсіонерам органів прокуратури, яким пенсію призначено до 01.01.2016. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 28.07.2021. Згідно ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру", у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII зі змінами, відповідно до якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Прокуратурою Вінницької області 09.04.2020 видано позивачу довідку за №18/148 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Довідка видана на підставі Рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 та постанови Кабінету Міністрів України за №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Позивач 07.05.2020 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 за №18/148 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Рішенням №905290161036 від 15.05.2020, відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача, посилаючись на те, що надана довідка видана на підставі нормативних документів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури до 13.12.2019, тоді як після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 будь-яких нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не приймалось. Вважаючи протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Згідно із п.21 ст.4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги. Судом встановлено, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 14.09.2020 ухвалено рішення у зразковій справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021. Верховний Суд визначив ознаки типової справи, а саме: а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону № 1697-VII; б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України; в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII; г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019. Також Судом зазначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019. Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №560/2120/20. Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №560/2120/20, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи. Так, умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (далі Закон № 1789-ХІІ). Частиною 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ зазначалось, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Згідно з ч. 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ). Надалі 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Таким чином, після 01.01.2015 повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України. 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1. Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Однак, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Також, у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб. Окрім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII. У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019. Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019 не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України. Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 року №18/148 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження максимального розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 09.04.2020 року №18/148 колегія суддів зазначає таке. Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог судам слід було відмовити. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 (справа №420/2884/20). Стосовно посилань скаржника на постанову ВС від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а колегія суддів зазначає, що правовідносини у цих справах не є ідентичними у справі що розглядається. Крім того при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України), при цьому суд має враховувати останню практику суду. Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.