Постанова 4855 № 320/12931/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/12931/20 Суддя першої інстанції: Леонтович А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ» про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року позивач - Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ» про стягнення податкового боргу. 15.01.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» надійшов зустрічний позов, у якому останній просив суд: - задовольнити зустрічний позов та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 року, №0005423305 від 23.06.2020 року, №0005433305 від 23.06.2020 року. Ухвалою суду від 09.02.2021 року прийнято зустрічний позов ТОВ «Ніко Діамант» до свого провадження та об`єднано первісний і зустрічний позови в одне провадження. 01.03.2021 року до Київського окружного адміністративного суду від представника Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду (з урахуванням уточнень до клопотання). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 - залишено без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. 03 серпня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 30477, від Головного управління Державної податкової служби у Київській області до суду апеляційної інстанції надійшов відзив, відповідно до змісту якого останній повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, наголошує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» пропущено строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення - рішення №0009240511 від 23.04.2020 року, адже процедура адміністративного оскарження завершилась ще 20.08.2020 року (враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові № 500/2486/19 від 26.11.2020 року). Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, приймаючи рішення про залишення без розгляду зустрічного позову в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 року було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 року його залишено без змін, з позовом до суду щодо оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 року позивач звернувся 11.01.2021 року (день первісного подання зустрічної позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду), що свідчить про пропуск місячного строку звернення до суду. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Діамант» звернулось із зустрічним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009240511 від 23.04.2020 року, №0005423305 від 23.06.2020 року, №0005433305 від 23.06.2020 року. Податкове повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 року було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 року його залишено без змін. Вказане рішення Державної податкової служби України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 року позивачем отримано 20.08.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0405346621508. Втім, із позовом до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 року (щодо якого позовні вимоги залишено без розгляду) позивач звернувся 11.01.2021 року (день первісного подання зустрічної позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду). Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України). Частиною 4 ст. 122 КАС України також передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Разом з цим, наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Таким іншим спеціальним законом у сфері податкових відносин є Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає порядок та строки оскарження податкових повідомлень-рішень. Статтею 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України надано платнику податків право оскаржити рішення контролюючого органу до контролюючого органу вищого рівня. Згідно з вимогами п. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. У свою чергу, пунктом 56.19 ст. 56 ПК України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Таким чином, пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Як вірно зазначено судом першої інстанції, тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (позиції Верховного Суду по справах № 640/46/19, № 813/4921/17, № 2540/2576/18). У той же час, в постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від вказаного правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, та сформулював нову правову позицію та зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом рішення від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19 змінився підхід до визначення строків звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, та визначено, що у разі використання досудових заходів врегулювання спору, такий строк становить один місяць. Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. З урахуванням того факту, що звертаючи до Київського окружного адміністративного суду 11.01.2021 року із позовною вимогою про позивач просить суд, зокрема, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009240511 від 23.04.2020 року (яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, рішення Державної податкової служби України №24478/6/99-2020-06-02-01-06 від 03.08.2020 року про залишення без змін оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивачем отримано 20.08.2020 року), позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність залишення даної позовної заяви в частині без розгляду. Посилання апелянта в апеляційній скарзі на той факт, що позивачем у вересні 2020 року було оскаржено вказане податкове повідомлення - рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва (вказаний позов було повернуто ТОВ «Ніко Діамант» ухвалою суду 27.10.2020 року) не є, на переконання колегії суддів, поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Отже, звертаючись двічі із позовами до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач реалізовував своє право на захист, втім, це не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ» - залишити без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ДІАМАНТ» - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.Є.Пилипенко Судді О.О.Беспалов Я.Б.Глущенко Постанова складена в повному обсязі 03 серпня 2021 року.