Постанова 4855 № 620/3129/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3129/21 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме - з 30.09.2020, із врахуванням стажу роботи, який згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи: в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992 (в період дії постанови РМ СРСР від 22.08.1956 №1173), що становить 5 років 5 місяців 9 днів; в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень було протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме - з 30.09.2020, із врахуванням стажу роботи, який згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що загальний страховий стаж позивача складає 20 років 8 місяців та 7 днів, з них пільговий - 5 років 05 місяців 9 днів. При цьому, до загального страхового стажу не може бути враховано періоди роботи, з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час, у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. Відтак, дії щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є правомірними, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що доводи пенсійного фонду не спростовують висновків суду першої інстанції. викладених в оскаржуваному рішенні, тому така апеляційна скарга є безпідставною. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, листом від 30.10.2020 №2500-0346-8/40207 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та загального страхового стажу, підтвердженого документами. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки подані позивачем документи в сукупності підтверджують факт того, що в період роботи в районі Крайньої Півночі з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, він був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2 і має право на пенсію за віком на пільгових умовах при наявності відповідного спеціального стажу роботи, тому слід врахувати вказаний стаж роботи при призначенні пенсії на пільгових умовах. Однак, у задоволенні позовних вимог про зарахування періоду роботи позивача в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992, слід відмовити, оскільки відповідачем зараховано до пільгового та загального стажу зазначений період. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. У силу вимог ст. 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст.ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Так, у відповідності до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац 24 пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ). З аналізу вищенаведеного слідує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. З матеріалів справи вбачається, що спірним при дослідженні даних правовідносин є факт не зарахування до пільгового трудового стажу позивача періоду роботи: в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992, що становить 5 років 5 місяців 9 днів; в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів. Відповідно до ст. 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеним нормам відповідає п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком №

637. З матеріалів справи вбачається, що станом на момент подачі заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 30.09.2020 позивачу виповнилося повних 55 років та, згідно з поданими документами, він мав загальний страховий стаж роботи більше 30 років та необхідний пільговий стаж роботи більше 12 років 6 місяців, що підтверджується записами трудової книжки від 02.04.1987 серії НОМЕР_1 . Згідно вказаних записів ОСОБА_1 має наступний трудовий стаж: - з 13.03.1987 по 08.01.2001 - на посадах техніка, геофізика в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика»; - з 10.01.2001 по 25.05.2001 - на посаді геофізика в ПГО «Тюменьпромгеофізика»; - з 01.06.2001 по 28.11.2003 - на посаді начальника ТОВ «Геофізичний сервіс»; - з 01.12.2003 по 31.01.2006 - на посадах начальника загону, технічного керівника в ТОВ «Дніпропромгеофізика»; - з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час - на посадах технічного керівника, начальника комплексно-геофізичного загону в АТ «Ямалпромгеофізика». При цьому, судом першої інстанції вірно відзначено, що записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло, містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підписи уповноваженої особи та печатки підприємства. Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. За правилами пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків. При цьому, пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №

637. Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Як свідчать матеріали справи, для підтвердження трудового стажу позивачем додатково подано відповідачу довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.03.2020 №183, №184, від 06.05.2020 №359, виданих ДГП «Укргеофізика», в яких зазначено, що у період з 13.03.1987 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 08.01.2001 позивач був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно із Списком №2, довідку від 12.03.2020 №17-67, видану АТ «Ямалпромгеофізика», в якій зазначено, що у період з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час ОСОБА_1 був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах. Однак, пенсійним фондом до загального трудового стажу не було враховано період навчання, з 01.09.1982 по 27.02.1987, оскільки, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , в цей період він проходив строкову військову службу у період, з 12.05.1983 по 16.07.1985, та період роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час, у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. З огляду на вказане, період роботи позивача в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992, відповідачем зараховано до пільгового та загального стажу, що свідчить про безпідставність таких позовних вимог. У той же час, враховуючи, що подані позивачем документи в сукупності підтверджують факт того, що в період роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика» з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, він був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2 і має право на пенсію за віком на пільгових умовах при наявності відповідного спеціального стажу роботи, тому зазначений період - 13 років 6 місяців 9 днів, має бути врахований при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Посилання апелянта на ненадання позивачем уточнюючих документів колегія суддів не приймає до уваги, оскільки тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Доводи апелянта щодо ненадання позивачем документів про результати проведення експертизи умов праці та висновку відповідного органу Державної експертизи умов праці, колегія суддів оцінює критично, з огляду на таке. Так, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. Разом з тим, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. У даному випадку колегія суддів звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а згідно якої особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII. При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. Отже, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. У даному випадку, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук