Постанова 4854 № 420/7531/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7531/20 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 16 грудня 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна агрофірма «Маяки» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна агрофірма «Маяки» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску № 0315705306 від 20 грудня 2019 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як податковим органом у межах спірних правовідносин правомірно донараховано позивачу штрафні санкції та пеню за невчасну сплату (перерахування) єдиного внеску. В даному випадку, апелянт вважає, ним належним чином підтверджено та доведено свої висновки про те, що позивачем у встановлені строки не сплачено до бюджету суми єдиного внеску, що є підставою для прийняття оскаржуваного рішення. В свою чергу, товариством подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин відсутні достатні правові підстави для нарахування спірних штрафних санкцій. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ВКА «Маяки» частину сум ЄСВ у період з квітня по червень 2019 року помилково перераховано на рахунок № 37194201001534 ГУ ДФС в Одеській області, замість рахунку № 37196201001509, призначено для сплати ЄСВ. При цьому, в липні 2019 року ТОВ ВКА «Маяки» подано до ГУ ДФС в Одеській області заяву № 74 від 31 липня 2020 року про перерахунок помилково сплачених коштів на вірні рахунки. В свою чергу, 10 вересня 2019 року податковим органом прийнято рішення № 0216445306 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 63 395,23 грн (20% з 01.01.2015), за період з 21 травня 2019 року по 23 серпня 2019 року, а також нараховано пеню, у розмірі 11 317,21 грн. При цьому, 17 грудня 2019 року ТОВ ВКА «Маяки» за № 13301/6/99-00-08-06-01 подано скаргу на вищезазначене рішення, за результатами якого ДПС України рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 № 0216445306 скасовано. Тому, 20 грудня 2019 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення № 0315705306 про застосування штрафних санкцій у розмірі 43 317,60 грн, за період з 21 травня 2019 року по 31 липня 2019 року, а також нараховано пеню за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у розмірі 6742,61 грн. Не погоджуючись з отриманими рішенням, після процедури адміністративного оскарження, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом протиправно прийнято оскаржуване рішення, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до ч. 7 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Частиною 8 вказаної статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Згідно ч. 10 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало виявлення контролюючим органом факту затримки сплати позивачем суми єдиного внеску. В даному випадку, з квітня по червень 2019 року товариством помилково перераховувались суми ЄСВ на казначейський рахунок, що призначений для сплати інших податків та зборів. При цьому, у липні 2019 року товариством подано заяву про перерахування помилково сплачених коштів вищевказаним платіжним дорученням за новими (вірними) реквізитами. Внаслідок чого, у серпні 2019 року вказані кошти перераховано на нові казначейські рахунки. В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених чинним законодавством. Проте, колегія суддів не погоджується з доцільністю надсилання позивачу оскаржуваного рішення, з огляду на наступне. В даному випадку, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету у встановлені строки має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування до нього штрафів та пені. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16 червня 2015 року (справа № 21-377а15). Між тим податковий орган вважає, що сплачені позивачем кошти вчасно не потрапили на рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування», а тому допущена позивачем помилка спричинила настання негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, так як акумуляція сум єдиного внеску та їх подальший розподіл не відбувалась. Проте, колегія суддів вважає помилковими зазначені висновки податкового органу, так як сплачені позивачем кошти у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок. Крім того, як зазначалось вище, допущена помилка виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. Тому, вказані обставини не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату товариством необхідної суми грошового зобов`язання у визначений законодавством строк, а відтак і для застосування відповідних штрафних санкцій. В даному випадку, вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 11 квітня 2019 року (справа №822/3323/17). Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.