Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/16525/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/16525/22 Категорія: 111030000 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В. А. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А. І. - Ступакової І. Г. при секретарі - Аргіровій М. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И Л А : ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2022 № 16821240115, складене на підставі акту камеральної перевірки від 10.02.2022 року № 7930/Ж5/26-15-24-14-12/ НОМЕР_1 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що за результатами проведеної камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 складно акт камеральної перевірки від 10.02.2022 р. № 7930/Ж5/26-15-24-14-12/ НОМЕР_1 , яким встановлено несвоєчасність сплати ЄСВ, починаючи з травня по грудень 2019 р. включно. Проте, позивач вказує, що нею сплачувались відповідні платежі вчасно у бюджет, проте не на актуальний рахунок ДПС, що підтверджується відповідними квитанціями. Позивач зауважує, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ПКУ, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Крім того, така помилка самостійно виявлена платником, яка відразу вжила відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених ст. 122 ПКУ, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.08.2022 № 16821240115, прийняте за наслідками вказаної перевірки є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.08.2022 № 16821240115, складене на підставі акту камеральної перевірки від 10.02.2022 року № 7930/Ж5/26-15-24-14-12/ НОМЕР_1 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про сплату штрафу в сумі 3 338,40 гривень. Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Державного бюджету судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) гривні. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено факт порушення термінів сплати авансових внесків єдиного податку протягом строків, визначених пунктом 295.1 ст. 295 ПК України, що є наслідком накладення штрафу в розмірі 50 % ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу, згідно з п. 122.1 ст. 122 ПКУ. Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи. З апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить розгляд справи проводити за його участю, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДПС у м. Києві як фізична особа - підприємець та з 01.02.2019 по 31.12.2019 застосовувала спрощену систему оподаткування, 2 група 20 % до розміру мінімальної заробітної плати. На підставі п.п. 191.1.1 п. 1911.2. ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 76.1 ст. 76 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) посадовою особою ГУ ДПС у м.Києві було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , під час якої встановлено порушення граничних термінів сплати авансових платежів по єдиному податку протягом строків, визначених п. 295.1 ст. 295 ПК України за період з 20.05.2019 по 20.12.2019, відповідальність платника передбачена пунктом 122.1 ст.122 ПК України, за результати якої складено акт від 10.02.2022 року № 7930/Ж5/26-15-24-14-12/ НОМЕР_1 . Вказаний акт перевірки отриманий позивачем 15.02.2022 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50 зворотній бік). 09.08.2022 року на підставі даного акту камеральної перевірки ГУ ДПС у м.Києві прийнято податкове повідомлення - рішення № 16821240115, яким на підставі статті 122 ПК України за затримку сплати авансових платежів по єдиному податку в сумі 6676,80 грн. зобов`язано ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 3 338,40 грн. 15.08.2022 року ФОП ОСОБА_1 оскаржила дане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ДПС України. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем єдиний податок за травень-грудень 2019 рік сплачувався у строки встановлені ПК України і суми єдиного внеску сплачені позивачем на єдиний казначейський рахунок, тому допущена помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного податку у визначений законодавством строк та не спричинила настання негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення. Перевіривши матеріали справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464). Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону №2464). В силу положень частин 5, 6, 7 статті 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону №2464-VI). Згідно пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. У відповідності до частини шостої статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України). Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Пунктом 295.2 ст. 295 ПК України встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Згідно з п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Пунктом 122.1 ст. 122 ПК України передбачено, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу. У відповідності до норм чинного законодавства України сплата податків платником податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу. Пунктами 31.1 і 31.3 ст.31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України). Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.04.2017 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку 2 групи. Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушені граничні терміни сплати авансових платежів по єдиному податку до 20 числа кожного місяця за період з травня по грудень 2019 року в сумі 834,60 грн. щомісячно. Відповідно до наявних у справі витягів з ІКП ФОП ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 18050400 " єдиний податок з фізичних осіб" недоїмка станом на 31.12.2019 р. складає 6 673,80 грн., яка виникла станом на 20.05.2019 року. При цьому, вказана сума недоїмки була погашена за рахунок сплати позивачем 14.01.2020 р. - суми 944,06 грн. та 21.01.2020 р. - суми 5 800,00 грн., загалом - 6744,06 грн. Відповідно до наявних у справі банківських виписок, позивач зі своєї банківської картки Приватбанку здійснювала регулярні платежі, а саме, 17 числа кожного місяця протягом травня 2019 - грудня 2019 року перераховувала " єдиний податок фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 " в сумі 835,06 грн. щомісячно, що загалом складає 6 680,48 грн. Позивач в обґрунтування протиправності спірного рішення вказує, що нею своєчасно сплачувались вказані платежі у бюджет, проте на " не актуальний рахунок ДПС", що підтверджується банківськими виписками, внаслідок чого зверталась до ГУ ДПС у м. Києві із заявою про перерахування помилково сплачених коштів з єдиного внеску. Відповідно до ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Згідно з ч.5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Зокрема, згідно з п.122.1 ст. 122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу. Водночас, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті авансових внесків, не можуть бути підставою для застосування наслідків, передбачених п.122.1 ст. 122 ПК України. Сплата єдиного внеску на неналежний рахунок під час сплати суми авансового внеску з єдиного податку не є достатньою правовою підставою для висновку про його несплату (неперерахування), а отже і для застосування наслідків, визначних п. 122.1 ст.122 ПК України. Для підтвердження факту несплати (неперерахування) авансового внеску з єдиного податку необхідно встановити, що платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування коштів до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або неперерахування коштів. Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №822/3323/17 та від 16 квітня 2019 року у справі №826/1096/16, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права та висновків, викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено відповідачем необґрунтовано, за відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.122.1 ст.122 ПК України, є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції. Отже доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про помилковість рішення суду першої інстанції та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 20 червня 2023 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова