Постанова 4852 № 160/16979/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16979/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Верба І.О.) у справі №160/16979/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),- ВСТАНОВИВ: 18.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки): від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67 на суму 16102,90 грн.; від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 на суму 18857,08 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що майже одразу після реєстрації фізичною особою-підприємцем позивач припинив здійснювати таку діяльність та 10.08.2018 позивач був прийнятий на посаду комірника ТОВ «ЮАПАРТС» та звільнений з посади 29.12.2019. З 15.04.2020 прийнятий на посаду менеджера і збуту ТОВ «ЮАПАРТС» та працює до цього часу, про що свідчать записи у трудовій книжці. Працедавець позивача як податковий агент здійснював усі відрахування та сплачував необхідні податки, що підтверджується довідкою форми ОК-5. У вимозі як на підставу наявності заборгованості відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів як підставу формування вимоги про сплату збору (недоїмки). Однак, відомості які саме дані інформаційної системи органу доходів і зборів стали підставою для донарахувань позивачу не надані. Жодних перевірок відносно позивача не проводилось, у вимозі не зазначено обставин щодо наявності акту перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, не відображено обставин з приводу проведення такої перевірки, яку заборгованість має позивач, не зазначено за який період виникла заборгованість. Внесені записи до ІКП позивача є незаконним, тому складена відповідачем вимога є безпідставною та підлягає скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67, сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині визначення ОСОБА_1 до сплати єдиного внеску у розмірі 9880 грн. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині визначення ОСОБА_1 до сплати єдиного внеску у розмірі 12634,18 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу в частині задоволених позовних вимог, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачу здійснені автоматичні нарахування єдиного внеску, за наявної заборгованості та несплати єдиного внеску за 2017-2020 роки, сформовані та направлені вимоги про сплату недоїмки. ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем за 2017-2020 роки до контролюючого органу звітність не надавалась. Твердження позивача про те, що ним не отримується дохід від підприємницької діяльності та взагалі не здійснюється підприємницька діяльність не є підставою для несплати єдиного внеску, оскільки таке твердження суперечить приписам пункту 2 частини першої статті Закону № 2464. Обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу. Спірні вимоги направлені на адресу позивача, проте не отримані та повернуті поштою без вручення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. У зв`язку із несплатою платником сум недоїмки узгоджені вимоги направлені до органу державної виконавчої служби для виконання. Станом на 15.02.2021 за даними ІТС «Податковий блок» в ІКП позивача обліковується податковий борг по єдиному внеску у сумі 30660,74 грн. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Сторони повідомлені про день розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.01.2017, номер запису: 22240000000112701. Запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внесено 16.12.2020, номер запису: 2002240060001112701, підстава: власне рішення. Позивач з 27.01.2017 по 30.09.2019 обліковувався як платник, що обрав спрощену систему оподаткування, з 01.10.2019 перебував на загальній системі оподаткування. У трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 вчинені наступні записи: 1) 10.08.2018: прийнятий на посаду комірника ТОВ «Юапартс»; 2) 28.12.2019: звільнений згідно п.3 ст.36 КЗпП України за угодою сторін; 3) 15.04.2020: прийнятий на посаду менеджера зі збуту. 09.11.2017 ОСОБА_1 подана податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за три квартали 2017 року, визначено загальну суму доходу 25600 грн., суму єдиного податку 480 грн. Згідно із довідкою ТОВ «Інтертоп Україна» від 06.04.2021 № 107, ОСОБА_2 з 01.02.2018 по 21.05.2018 дійсно працював в ТОВ «Інтертоп Україна» на посаді комірника магазину «Інтертоп-8» м. Дніпро, згідно наказу про прийняття № 00047-18п від 29.01.2018 та наказу про звільнення № 00279-18з від 21.05.2018. Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) підтверджується: 1) 2017 рік: відомості про суму заробітку, кількість трудових днів, сплату страхових внесків - відсутні; 2) 2018 рік: - січень: відомості про суму заробітку, кількість трудових днів, сплату страхових внесків - відсутні; - лютий, березень, квітень, травень (21 день) страхові внески сплачено, страхувальник код ЄДРПОУ 41097426 ТОВ «Інтертоп Україна»; - червень-липень: відомості про суму заробітку, кількість трудових днів, сплату страхових внесків - відсутні; -- серпень (22 дні), вересень, жовтень, листопад, грудень: страхові внески сплачено; страхувальник код ЄДРПОУ 38706420 ТОВ «Юапартс»; 3) 2019 рік: січень-грудень страхові внески сплачено; страхувальник код ЄДРПОУ 38706420 ТОВ «Юапартс». Згідно із довідкою про доходи від 15.12.2020, виданою ТОВ «Юапартс» ОСОБА_1 , нарахована заробітна плата у серпні 2538,41 грн., ЄСВ 558,45 грн., у вересні 3723 грн. та ЄСВ 819,06 грн., з жовтня 2018 по грудень 2019 заробітна плата по 6500 грн., ЄСВ по 1430 грн. Контролюючим органом у картці особового рахунку вчинені наступні записи: 1) у 2017 році: 14.04.2017: 1408 грн., зараховано сплату, переплата 1408 грн.; 19.04.2017: 1408 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.04.2017, зменшено переплату, недоїмка «-»; 19.07.2017: 2112 грн., зараховано сплату, переплата 2112 грн.; 1408 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.07.2017, зменшено переплату на 1408 грн., переплата 704 грн, недоїмка «-»; 19.10.2017: 2112 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.10.2017, зменшено переплату на 704 грн., переплата «-», недоїмка 1408 грн.; 31.10.2017: нараховано 4928 грн., сплачено 3520 грн., недоїмка 1408 грн.; 2) у 2018 році: 31.12.2017: сальдо на початок року: недоїмка 1408 грн.; 19.01.2018: 2112 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.01.2018, збільшено недоїмку на 2112 грн., недоїмка 3520 грн.; 19.04.2018: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.04.2018, збільшено недоїмку на 2457,18 грн., недоїмка 5977,18 грн.; 19.07.2018: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.07.2018, збільшено недоїмку на 2457,18 грн., недоїмка 8434,36 грн.; 19.10.2018: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.10.2018, збільшено недоїмку на 2457,18 грн., недоїмка 10891,54 грн.; 2) у 2019 році: 31.12.2018: сальдо на початок року: недоїмка 10891,54 грн.; 21.01.2019: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 21.01.2019, збільшено недоїмку на 2457,18 грн., недоїмка 13348,72 грн.; 19.04.2019: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.04.2019, збільшено недоїмку на 2457,18 грн, недоїмка 16102,90 грн.; станом на 30.04.2019 недоїмка 16102,90 грн.; 19.07.2019: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 19.07.2019, збільшено недоїмку на 2457,18 грн., недоїмка 18857,08 грн.; станом на 31.07.2019 недоїмка 18857,08 грн.; 21.10.2019: 2457,18 грн., нараховано єдиного внеску термін сплати 21.10.2019, збільшено недоїмку на 2457,18 грн., недоїмка 21611,26 грн.; станом на 31.10.2019 недоїмка 21611,26 грн. Також контролюючим органом у картці особового рахунку здійснені нарахування за 4 квартал 2019 року 2754,18 грн., строк сплати 20.01.2020; 1 квартал 2020 року 2078,12 грн., строк сплати 21.04.2020; 2 квартал 2020 року 1039,06 грн., строк сплати 20.07.2020; 3 квартал 2020 року 3178,12 грн., строк сплати 19.10.2020. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено поштовим зв`язком на адресу ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу (недоїмки): - від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 30.04.2019 у розмірі 16102,90 грн.; - від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 31.07.2019 у розмірі 18857,08 грн. Вимоги направлені на адресу платника податків поштою рекомендованим листом з повідомленням, проте конверти повернуті контролюючому органу зворотно без вручення адресату. Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Барзіон О.І. від 23.02.2020 відкрито виконавче провадження № 61365620 з примусового виконання вимоги № Ф-60087-17/67У, виданої 22.05.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів у розмірі 16102,90 грн. Постановою державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Барзіон О.І. від 20.05.2020 відкрито виконавче провадження № 62136772 з примусового виконання вимоги № Ф-60087-17/67У, виданої 23.08.2019 ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів у розмірі 2754,18 грн. Не погодившись із вказаними вище вимогами про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду із даним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позов частково дійшов висновку, що Дві оскаржувані вимоги від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67 та від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 включають періоди, за які нарахування єдиного внеску у розмірі 6222,90 грн. є правомірним, а саме за звітні періоди 2017 року, січень, червень, липень та 9 днів серпня 2018 року, інші суми єдиного внеску, визначені як недоїмка, визначені помилково, оскільки за інші періоди до 31.07.2019 за позивача страхові внески у мінімальному розмірі сплачені роботодавцем. Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 30.04.2019 неправомірно містить вимогу про сплату єдиного внеску у розмірі 9880 грн. (16102,90 грн. - 6222,90 грн.), а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 31.07.2019 на суму 12634,18 грн. (18857,08 грн. - 6222,90 грн.), відповідно. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно п.4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до приписів п. 2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Відповідно до пункту 3 частини першої вказаної статті, передбачено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі Інструкція № 449). Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Матеріалами справи підтверджено, що за позивача страхувальниками у окремих періодах сплачені страхові внески у розмірі, не меншому ніж мінімальний, а саме за 2018 рік з лютого по травень, за вересень-грудень, а також за 22 дні серпня 558,45 грн.; за 2019 рік. За позивача не здійснена сплата страхових внесків за 2017 рік, за січень, червень, липень та 9 днів серпня 2018 року. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску в окремі періоди. Позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець / страхувальник, а розмір внеску був не меншим мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Встановлено, що за 2017 рік платнику нараховано за І квартал 1408 грн., за ІІ квартал 1408 грн., за ІІІ квартал 2112 грн., за ІV квартал 2112 грн., разом 7040 грн., платником сплачено у 2017 році 3520 грн. Здійснення позивачем інших платежів матеріалами справи не підтверджується. Роботодавцем ТОВ «Інтертоп Україна» за неповний робочий місяць травень 2018 року (21 день), сплачені страхові внески у повному розмірі, в довідці ОК-5 страховий стаж відображено як за повний місяць 31 день, сума заробітку 4105,07 грн. (єдиний внесок у розмірі 22% 903,12 грн., мінімальний внесок встановлений у розмірі 819,06 грн.). Роботодавцем ТОВ «Юапартс» за неповний робочий місяць серпень 2018 року (22 дні), сплачені страхові внески у розмірі, меншому за мінімальний, в довідці ОК-5 страховий стаж відображено як за неповний місяць 21 день, сума заробітку 2538,41 грн. нарахована за фактично відпрацьований період (єдиний внесок у розмірі 22% 558,45 грн., мінімальний внесок встановлений у розмірі 819,06 грн.). Отже, за серпень 2018 року роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі меншому за мінімальний, оскільки позивач прийнятий на роботу 10.08.2018. Таким чином, позивач був платником єдиного внеску як підприємець - у 2017 році; січні, червні, липні та 9 днів у серпні 2018 року, отже за вказані періоди страхові внески у розмірі 6222,90 грн. нараховані правомірно. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) сформовані від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 30.04.2019 у розмірі 16102,90 грн.; від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 31.07.2019 у розмірі 18857,08 грн. Враховуючи вк5азані норми законодавства, є вірними висновки суду першої інстанції, що дві оскаржувані вимоги включають періоди, за які нарахування єдиного внеску у розмірі 6222,90 грн. є правомірним, а саме за звітні періоди 2017 року, січень, червень, липень та 9 днів серпня 2018 року, інші суми єдиного внеску, визначені як недоїмка, визначені помилково, оскільки за інші періоди до 31.07.2019 за позивача страхові внески у мінімальному розмірі сплачені роботодавцем, а отже вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 30.04.2019 неправомірно містить вимогу про сплату єдиного внеску у розмірі 9880 грн. (16102,90 грн. - 6222,90 грн.), а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23.08.2019 № Ф-60087-17/67 станом на 31.07.2019 на суму 12634,18 грн. (18857,08 грн. - 6222,90 грн.), відповідно. З огляду на викладене, суд першої інстанції під час розгляду даної справи вірно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №160/16979/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак