LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/14458/18

від 05.08.2021 · Господарська
Резолютивна:Відмовити Київському національному лінгвістичному університету у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.…

УХВАЛА 05 серпня 2021 року м. Київ Справа № 910/14458/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Київського національного лінгвістичного університету на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі за позовом Київського національного лінгвістичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдінг» третя особа: Київська міська рада про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: 14.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Київський національний лінгвістичний університет (далі - університет, скаржник) звернувся через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у цій справі, повний текст якої складений 25.05.2021. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 19.07.2021. У касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір». За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовна заява у цій справі подана у 2018 році. Згідно зі статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762,00 грн. Скаржник звернувся з позовом про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої частини будинку. Отже, предметом позову у цій справі є одна вимога немайнового характеру, тому ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі, складала 1762,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 3524,00 грн (1762,00 грн х 200%). Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте до матеріалів касаційної скарги університету не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 3524,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду. Крім цього, у касаційній скарзі університету міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухваленні судового рішення у справі, яке обґрунтоване тим, що скаржник є державною установою, яка фінансується з бюджету, а оскільки метою позову є звільнення земельної ділянки для будівництва на ній гуртожитку, тобто захист соціальних та житлових прав університету і студентів, тому на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» просить відстрочити сплату судового збору. Перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, суд зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). З огляду на те, що університетом не додано до клопотання про відстрочення сплати судового збору доказів на підтвердження майнового стану, доводи скаржника про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими. Суд звертає увагу скаржника на те, що частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пелевін проти України» (Pelevin v Ukraine) від 20.05.2010, заява № 24402/02, § 27)). При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)). Ураховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги університету без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Київському національному лінгвістичному університету у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі № 910/14458/18.

2. Касаційну скаргу Київського національного лінгвістичного університету на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі № 910/14458/18 залишити без руху.

3. Встановити Київському національному лінгвістичному університету строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити Київському національному лінгвістичному університету, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Уркевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»