Постанова 4818 № 630/67/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Харків справа № 630/67/21 провадження № 22-ц/818/4016/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Хорошевського О.М. суддів Котелевець А.В., Кругова С.С., сторони справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», відповідач ОСОБА_1 розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», на заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року постановлене суддею Зінченка О.В., у с т а н о в и в: У лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу з надання послуг з природного газу за період з 01.03.2017 по 30.11.2020 у розмірі 17072,08 грн, 3% річних в розмірі 1497,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 4392,37 грн. Позов мотивований тим, що ТОВ «Харківгаз збут» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «Харківгаз збут» в газеті «Слобідський край» № 156 від 31.12.2015 р., та розміщений на офіційному сайті Товариства. Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг ТОВ «Харківгаз збут» за адресою АДРЕСА_1 . Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо оплати послуг з газопостачання утворилася вищевказана заборгованість за період з 01.03.2017 по 30.11.2020 в розмірі 17072,08 грн. У зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, нараховані 3% річних 1497,45 грн., інфляційні втрати 4392,37 грн. Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року у задоволені позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що згідно інформаційної довідки з реєстру територіальної громади міста Харкова від 02.02.2021, ОСОБА_1 , не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Не проживання споживача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє останнього, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг. Проте, достовірних доказів того, що власником будинку АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Не погоджуючись з рішення суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», подано апеляційну скаргу в якій просять рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відносини виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827. Згідно термінів наведених у вказаних Правилах законодавством не обмежено право постачальника природного газу надавати послугу до об`єкту побутового споживання, що належить споживачеві тільки на праві власності, оскільки споживачем є не власник об`єкту побутового споживання, а фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України(надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржуване рішення відповідає в повній мірі, обставини судом першої інстанції встановлено повно, висновки зроблено у відповідності до вимог законів, які регулюють спірні відносини. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки недоведеністю позовних вимог. При цьому суд виходив із відсутності доказів того, що відповідачка є споживачем послуг з газопостачання, які надає позивач ТОВ «Харківгаззбут» оскільки відсутні докази на підтвердження права власності відповідача на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та факт фактичного проживання відповідачки у цьому будинку, і як наслідок недоведеністю існування договірних відносин між сторонами. Судова колегія погоджується з такими висновками суду, які відповідають матеріалам справи та вимогам закону, з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Харківгаззбут» з 01.07.2015 р. здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України згідно постанови №1588 від 21.05.2015 р. та з 11.05.2017 р. згідно постанови № 633 від 11.05.2017р. ТОВ «Харківгаззбут» надає послуги з постачання природного газу в Харківській області. У інформаційні довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області від 02.02.2021, що надійшла до суду 15.02.2021, зазначено, що ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано чи знято з реєстрації не значиться (а.с.20). Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. ТОВ «Харківгаззбут» відповідно до ліцензії надає послуги з постачання природного газу на території Харківської області. Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496(далі Правила), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог Правил. Положеннями пункту 5 розділу І Правил визначено, що об`єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Відповідно до положень пунктів 2 і 10 розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 не надано, як не надано і доказів, що особа заявлена відповідачем фактично користується житловою площею за зазначеною адресою і є споживачем послуг які надає позивач. За вказаних обставин доводи позивача про незаконність судового рішення є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції, позивачем не надано. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції постановлено згідно вимог чинного законодавства та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. У відповідності до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.374,376,382,384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут»- залишити без задоволення. Заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 серпня 2021 року. Головуючий О.М. Хорошевський Судді А.В. Котелевець С.С. Кругова Повний текст постанови складено 04.08.2021 року.