Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/5161/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1267/21 Справа № 201/5161/21 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В.М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2021 року ОСОБА_1 08 травня 2021 року о 00.41 год., керуючи автомобілем «Land Rover», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. 17 по пл. Успенська в м. Дніпрі, будучи при цьому в стані алкогольного сп`яніння, оглянутий з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARНК-0088, тест № 1316, з показником 1,28 проміле, чим порушив п. 2.9а ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що його ніхто не зупиняв, оскільки він не керував транспортним засобом, а просто знаходився у автомобілі в нерухомому стані. Вказує, що був не згоден з результатами Драгер та йому не було роз`яснено порядок застосування цього технічного засобу та наслідки такого огляду. Звертає увагу, що огляд було проведено за відсутності свідків, що є порушенням Інструкції. Зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд та його не відстороняли від керування транспортним засобом. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв`язку з чим справу розглянуто за відсутності вказаної особи. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах. Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатом тесту Драгер, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме встановлено 1,28 проміле; а також відеозаписом з бодікамери поліцейських. Вказані висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як встановлено апеляційним переглядом водію ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони за ст. 130 КУпАП є саме керування особою транспортним засобом, при цьому не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Як слідує з апеляційної скарги ОСОБА_1 свою вину не визнає та вказує, що не керував автомобілем, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під його керуванням, оскільки він знаходився у автомобілі в нерухомому стані з виключеним двигуном. Наразі судом першої інстанції не було враховано, що під керуванням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов`язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу, що не було встановлено в діях ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи та відеозапис з бодікамер поліцейських не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов`язані з приведенням транспортного засобу в рух, відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу. Також апеляційний суд, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не дав належну оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту поліцейського. Ст. 35 Закону України Про Національну поліцію передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Відповідно до частини другої вказаної статті 2 поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки, на що обгрунтовано наголошував в апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Огляд водія з метою виявлення чи перебуває останній у стані сп`яніння, з точки зору ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не може бути підставою для зупинки транспортного засобу, так як не може бути візуально встановлено поліцейським під час руху транспортного засобу. Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, були відсутні. З урахуванням наведених обставин та приймаючи до уваги вимоги ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 266 КУпАП апеляційний суд дійшов висновку, що огляд на стан сп`яніння було проведено з істотними порушеннями, що є підставою для визнання огляду на стан сп`яніння недійсним. Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, вважаю необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот