Постанова 4875 № 922/3796/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" липня 2021 р. Справа № 922/3796/16 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Чернота Л.Ф. при секретарі Казаковій О.В. за участю представників сторін: ОСОБА_1 - особисто, Борисова І.М. (адвокат), ліквідатор - Кошовський С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1740) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2021 (суддя Усатий В.О., повний текст складено 19.05.2021) у справі №922/3796/16 (вх.3796/16) за заявою Споживчого товариства "Колос", м. Харків до Споживче товариство "Колос", м. Харків про визнання банкрутом, ВСТАНОВИЛА: Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 у справі №922/3796/16 Споживче товариство "Колос" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 07.12.2016 за № 38199. Ухвалою суду від 22.12.2016 у цій справі ліквідатором Споживчого товариства "Колос" призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В. 30.01.2020 ліквідатор звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. 2406, а.с.1 т.28), в якій просив суд: - витребувати з володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Кошовському С.В.; - витребувати з володіння ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) Mercedes - Benz GL 350 CDI, 2011 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , який передати ліквідатору банкрута Кошовському С.В.; - витребувати з володіння ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) Land Rover Range Rover, 2012 року випуску, синій, номер двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 , який передати ліквідатору банкрута Кошовському С.В.; - визнати за СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) право власності на транспортні засоби: - CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; - Mercedes - Benz GL 350 CDI, 2011 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 ; - Land Rover Range Rover, 2012 року випуску, синій, номер двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 . Заява ліквідатора обґрунтована тим, що вищевказані транспортні засоби належали на праві власності СТ "Колос" та були відчужені останнім у 2015 році на підставі договорів купівлі-продажу (оформлених у вигляді довідок-рахунків), які в подальшому були визнані недійсними ухвалами Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі №922/3796/16. Як зазначає ліквідатор, вказані обставини зумовлюють вчинення ним дій з повернення майна у власність боржника з метою формування ліквідаційної маси. Правовими підставами заяви ліквідатор вказав положення ст.388, ст.392 ЦК України. 24.02.2020 до Господарського суду Харківської області від ліквідатора боржника надійшла уточнена заява про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності (вх. 4726), в якій ліквідатор вказує на те, що на теперішній час власником Mercedes - Benz GL 350 CDI, 2011 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 є не ОСОБА_2 , а ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ). З наданої РЦС відповіді також вбачається, що на даний час д.н.з. вказаного транспортного засобу є НОМЕР_10 . З урахуванням наведеного, ліквідатор просив суд: 1. витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Кошовському С.В.; - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ) на користь СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) Mercedes - Benz GL 350 CDI, 2011 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_10 , який передати ліквідатору банкрута Кошовському С.В.; - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600)(61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) Land Rover Range Rover, 2012 року випуску, синій, номер двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 , який передати ліквідатору банкрута Кошовському С.В.; - визнати за СТ "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) право власності на транспортні засоби : - CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 ; - Mercedes - Benz GL 350 CDI, 2011 року випуску, сірого кольору, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_10 ; - Land Rover Range Rover, 2012 року випуску, синій, номер двигуна НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , д.н.з. НОМЕР_9 . ОСОБА_1 надав Господарському суду Харківської області відзив на заяву ліквідатора, в якому просив суд відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про витребування з володіння ОСОБА_1 автомобіля CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2021 у справі №922/3796/16 задоволено клопотання (вх.10871 від 13.05.2021) ліквідатора про роз`єднання вимог заяви та виділення в окреме провадження вимоги про витребування у ОСОБА_1 автомобіля CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Задоволено заяву ліквідатора (вх. 2406 від 30.01.2020) з урахуванням уточнень (вх. 4726 від 24.02.2020) в частині вимог про витребування автомобіля CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 та визнання права власності на автомобіль CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 . Визнано за Споживчим Товариством "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) право власності на транспортний засіб CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Витребувано з володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_11 ; р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Споживчого товариства "Колос" (61166, м. Харків, проспект Науки, 40, код 30236600) транспортний засіб CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , який передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Кошовському С.В. (код ЄДРПОУ 3000914054, м. Харків, пр-т Незалежності, 5). Вказана ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не визнається право власності боржника на зазначений транспортний засіб; правочин (договір купівлі-продажу), на підставі якого спірний автомобіль вибув з володіння боржника визнаний недійсним в судовому порядку; відчуження транспортного засобу відбулось на безоплатній основі, у зв`язку з чим, відповідно до ст.392 ЦК України, наявні правові підстави для задоволення вимоги ліквідатора про визнання права власності на автомобіль CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Задовольняючи вимоги ліквідатора про витребування спірного автомобіля у ОСОБА_1 на підставі ст.388 ЦК України, місцевий господарський суд вказав на те, що транспортний засіб CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 вибув з володіння боржника не з його волі, повернення майна у власність боржника переслідує легітимну мету, а саме задоволення вимог кредиторів боржника у процедурі банкрутства. ОСОБА_1 із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви ліквідатора про витребування майна. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що він є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на час укладення СТ «Колос» договору купівлі продажу з ОСОБА_5 , а також на момент набуття ОСОБА_1 права власності на автомобіль, будь-яких обтяжень на нього не існувало. Як зазначає апелянт, оскаржуваною ухвалою суду порушено його право власності, зокрема, право розпорядження транспортним засобом. ОСОБА_1 наголошує на тому, що договір купівлі-продажу №6350/2018/918402 від 27.04.2018, на підставі якого він придбав у ОСОБА_5 спірний автомобіль, в установленому законодавством порядку недійсним не визнавався, що свідчить про відсутність підстав для задоволення судом вимог ліквідатора про визнання права власності на автомобіль за СТ «Колос». Апелянт зазначає про те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд заяви ліквідатора, оскаржувана ухвала постановлена без його участі. До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано заяву про застосування строків позовної давності до вимог ліквідатора. В заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, у зв`язку з чим, був позбавлений можливості подати заяву про застосування строків позовної давності Господарському суду Харківської області. Ліквідатор СТ «Колос» надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апелянта заперечує, зазначає про те, що спірне майно вибуло із володіння власника не з його волі, а саме, на підставі правочину, який було визнано недійсним в судовому порядку, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення заяви ліквідатора. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ліквідатора СТ «Колос» та апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. До матеріалів справи додано довідку Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області №31/20-4861 від 12.12.2019 (а.с.21 т.28), з якої вбачається наступне. 25.06.2009 СТ "Колос" придбало автомобіль Chevrolet Epica 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . 26.02.2015 транспортний засіб Chevrolet Epica, 2007 року випуску, чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_2 вибув з володіння боржника на підставі договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 26.02.2015 року серії ВІА №991463, виданої ТОВ "Примаск Автоексперт" на ім`я ОСОБА_6 . 03.03.2015 право власності на вказаний автомобіль зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку (6303) ВРЕР ДАІ №3 м.Харків ГУМВС України в Харківській області. 27.04.2018 ОСОБА_1 набув право власності на автомобіль Chevrolet Epica 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 на підставі договору, укладеного з ОСОБА_5 . Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3796/16 визнано недійсним договір купівлі-продажу, оформлений у вигляді довідки-рахунку від 26 лютого 2015 року серії ВІА №991463, виданої ТОВ "Примаск Автоексперт" (код 37366015) на ім`я ОСОБА_6 (РНКОПП НОМЕР_13 ) щодо транспортного засобу Chevrolet Epica, 2007 року випуску, чорного кольору, номер двигуна НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_2 . Вказана ухвала суду мотивована, зокрема тим, що відчуження транспортного засобу відбулось на безоплатній основі, що є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі положень ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Як зазначив місцевий господарський суд, в результаті укладення оспорюваного договору СТ «Колос» втратило певний обсяг активу, який міг бути використаний для погашення вимог кредиторів, у зв`язку з чим, з метою відновлення та належного формування ліквідаційної маси, для забезпечення інтересів кредиторів та погашення заборгованості СТ «Колос», суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 26.02.2015 року серії ВІА №991463. Ухвала Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3796/16 не переглядалася в апеляційному порядку та набрала законної сили. Обставини з визнання недійсним правочину, на підставі якого спірний автомобіль вибув з власності СТ «Колос» стали підставою для звернення ліквідатора до суду із заявою про витребування у ОСОБА_1 автомобіля CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 та визнання за СТ «Колос» права власності на нього. Судова колегія враховує наступне. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; …(далі-Закон про банкрутство). Зазначена стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, у зв`язку з чим, відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна завідомо призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника і завдає шкоди кредиторам. Отже, дії боржника щодо безоплатного відчуження майна, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилитися від розрахунків з контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. Аналогічні висновки викладені в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №922/719/16. З матеріалів справи вбачається, що правочин, на підставі якого автомобіль CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 вибув з володіння боржника визнано недійсним в судовому порядку з підстав порушення при його укладенні вимог ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в тому числі безвідплатне відчуження) Вказаний автомобіль у подальшому було відчужений декілька разів. Так, 26.02.2015 автомобіль придбав ОСОБА_6 , 03.03.2015 - ОСОБА_5 . Власником спірного автомобіля на теперішній час є ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області №31/20-4861 від 12.12.2019 (а.с.21 т.28). Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Судова колегія констатує, що незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України. Одним із випадків, коли майно можна витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України). ОСОБА_1 є добросовісним набувачем в розумінні статті 388 ЦК України, оскільки не знав і не міг знати, що придбав майно у особи ( ОСОБА_6 ), яка не мала права на його відчуження у зв`язку з набуттям майна за недійсним правочином. Оскільки майно, витребування якого є предметом заяви ліквідатора (автомобіль CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) вибуло з власності боржника на підставі правочину, який було визнано недійсним на підставі чинного на той час абзацу другого частини першої статті 20 Закону про банкрутство (боржник здійснив відчуження нерухомого майна безоплатно), зазначена обставина є свідченням того, що майно за такими договорами вибуло всупереч волі власника, а отже, у цій справі може бути застосовано статтю 388 ЦК України. У цьому випадку звернення ліквідатора боржника із заявою в порядку статті 388 ЦК України є ефективним способом захисту порушених прав боржника, відповідає повноваженням ліквідатора боржника та не суперечить меті Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічні правові висновки викладені в п.40 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №922/719/16. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту прав власника. Вказана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц. Враховуючи наведене, безпідставним є посилання апелянта на те, що правочини, на підставі яких ним та ОСОБА_5 було набуто право власності на спірний автомобіль є чинними та не визнані недійсними в судовому порядку. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168). У цій справі повернення майна у власність боржника переслідує легітимну мету, а саме максимально можливе задоволення вимог кредиторів боржника у процедурі банкрутства. З положень ст.ст.387, 388 ЦК України вбачається, що у разі вибуття майна з володіння власника за певних обставин, законодавець надає переваги у захисті власнику, а не добросовісному набувачеві. Проте, це не означає, що добросовісний набувач позбавлений можливостей захисту своїх інтересів, адже він може звернутися з відповідним позовом (залежно від підстав придбання майна) до особи, яка відчужила майно власника. Тим самим забезпечується певна система врівноваження інтересів власників і добросовісних набувачів (наведене узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 12.02.2020 у справі №Б26/161-09). За наведеного, витребування майна у цій справі від добросовісного набувача не буде порушувати баланс інтересів боржника, його кредиторів та набувача спірного майна. Враховуючи вищевикладене, вимога ліквідатора про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь Споживчого товариства "Колос" транспортного засобу CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 правомірно задоволена судом першої інстанції. Стосовно вимог ліквідатора про визнання права власності за СТ «Колос» на спірний автомобіль, судова колегія зазначає наступне. Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено право власника майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. ОСОБА_1 не визнається право власності СТ «Колос» на спірний автомобіль, що підтверджується змістом його відзиву на заяву ліквідатора. Висновок місцевого суду про визнання за боржником права власності на спірний автомобіль відповідає приписам статті 392 ЦК України та пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України щодо способів захисту боржником своїх прав, як власника майна, у разі їх невизнання іншою особою. Застосування судом першої інстанції такого способу захисту прав боржника не породжує у нього права власності, як нового права, а лише підтверджує належне боржнику право власності, яке набуте ним на законних підставах у 2009 році, однак, з тих чи інших причин оспорюється іншими особами ( ОСОБА_1 як добросовісним набувачем у 2018 році спірного майна). Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог ліквідатора та визнання за СТ «Колос» права власності на транспортний засіб CHEVROLET EPICA, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області. ОСОБА_1 надав суду апеляційної інстанції заяву про застосування строків позовної давності до вимог ліквідатора. Судова колегія враховує наступне. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Таким чином, заява про застосування строку позовної давності може бути подана лише під час розгляду справи судом першої інстанції. Під час розгляду заяви ліквідатора судом першої інстанції ОСОБА_1 на звертався до суду із заявою про застосування строків позовної давності. В заяві про застосування строків позовної давності, поданій суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 зазначає про те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, у зв`язку з чим, був позбавлений можливості заявити про застосування строків позовної давності. З цього приводу судова колегія зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надав Господарському суду Харківської області відзив на заяву ліквідатора (а.с.73 т.28), в якому виклав свою правову позицію у спірних правовідносинах. Крім того, ОСОБА_1 та його представники неодноразово брали участь в судових засіданнях Господарського суду Харківської області, які відбулись 22.09.2020, 09.12.2020, 22.12.2020 (а.с.184 т.28; а.с.40, 86 т.28а). Отже, ОСОБА_1 був обізнаний про існування провадження з розгляду заяви ліквідатора від 30.01.2020, приймав участь в судових засіданнях суду першої інстанції, у зв`язку з чим, не був позбавлений права до прийняття рішення по суті заявити Господарському суду Харківської області про застосування строків позовної давності до вимог ліквідатора. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1 не доведено наявність поважних причин неподання суду першої інстанції заяви про застосування строків позовної давності, у зв`язку з чим, вказана заява не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції. Стосовно доводів апелянта про те, що він не був повідомлений судом першої інстанції про судове засідання, судова колегія зазначає наступне. Ухвала Господарського суду Харківської області від 01.04.2021 у цій справі (якою розгляд заяви ліквідатора призначено на 13.05.2021) направлялася на адресу ОСОБА_1 , про що свідчить штамп на її зворотному боці (а.с.132 т.28а) Проте, поштове відправлення не повернулося підприємством зв`язку. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). ОСОБА_1 було відомо про розгляд Господарським судом Харківської області заяви ліквідатора, а тому він міг вжити заходів, щоб дізнатися про стан розгляду вказаної заяви. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Отже, ОСОБА_1 не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух судового провадження з розгляду заяви ліквідатора, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвали Господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №922/3796/16 - без змін. З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2021 року у справі №922/3796/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 03.08.2021р. Головуючий суддя О.Є. Медуниця Суддя Н.В. Гребенюк Суддя Л.Ф. Чернота