Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/12259/21

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2021 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Шеруда О.П., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника Волошиної В.С. в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2021 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується, що вона 21 травня 2021 року о 23 год. за адресою АДРЕСА_1 вчинила психологічне та фізичне насильство відносно чоловіка ОСОБА_2 під час якого погрожувала фізичною розправою. 29 травня 2021 року о 23 год. за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила психічне насильство відносно чоловіка ОСОБА_2 30 травня 2021 року о 14 год. 20 хв. за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинила відносно свого чоловіка гр. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображає нецензурною лайкою, принижує честь і гідність. В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого Волошина В.С. просить постанову суду скасувати, визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Зазначає, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства щодо ОСОБА_2 . ОСОБА_3 також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова винесена відносно ОСОБА_1 18 червня 2021 року без участі потерпілого ОСОБА_2 (а.с.18). Копія постанови суду була отримана ОСОБА_2 05 липня 2021 року (а.с.22). Апеляційна скарга подана 15 липня 2021 року (а.с.24). Оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. В поданому заперечені на апеляційну скаргу захисник Шеруда О.П. просить апеляційну скаргу представника потерпілого залишити без задоволення. Зазначає, що судом першої інстанції враховано усі фактичні обставини справи, вірно застосовано норми процесуального та матеріального права. Заслухавши доводи потерпілого ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, думку ОСОБА_1 та її захисника Шеруда О.П. про залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суб`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні. Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство. Під час розгляду справи в апеляційній інстанції було встановлено, що між колишнім подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існують напружені конфліктні стосунки у зв`язку із розірванням шлюбу та питань пов`язаних з вихованням спільної дитини. Окрім того, як вбачається із витягу АРМ 102 за подією №72714539 від 30.05.2021 року у графі «результат відпрацювання» зазначено, що дружина ОСОБА_2 повідомила про те, що її чоловік вчиняє щодо неї фізичне насильство, а тому вона з дитиною не хоче повертатись додому, оскільки хвилюється за свою безпеку та безпеку дитини (а.с.23 зв.). Із витягу АРМ 102 за подією №72173368 від 21.05.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 був здійснений виклик поліції у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння вчиняє домашнє насильство із застосуванням фізичної сили до заявниці, в квартирі є дитина 5 років (а.с.4). На думку суду, конфліктні ситуації, які відбуваються між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автоматично не утворюють собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. У даному випадку наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , хоча й відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, втім їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено належними доказами, а відтак ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, є недоведеним. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. На підставі наведеного та керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович