Постанова 4850 № 200/11480/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року справа №200/11480/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С., представника відповідача Шумиводи В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №200/11480/20-а (суддя І інстанції Беломестнов О.Ю., повний текст виготовлено 23 квітня 2021 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВМІСТДОРБУД» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу по закупівлі,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (UA-M-2020-11-10-000029) по закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва Будівництво шляхопроводу на км 730+554 автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський (на м.Ростов-на-Дону), індивідуальний номер закупівлі UA- 2020-07-24-004743-b. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 19.11.2020 року № 212 про результати моніторингу по закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва Будівництво шляхопроводу на км 730+554 автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський (на м. Ростов-на-Дону), індивідуальний номер закупівлі UA- 2020-07-24-004743-b. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що під час моніторингу було встановлено, що позивач при відображенні інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, яке оприлюднене 24.07.2020 UA- 2020-07-24-004743-b, допустив порушення пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме опубліковане в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі не містить інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. За результатами моніторингу також встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» тендерній документації. Однак, на порушення вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач не відхилив тендерну пропозицію цього учасника, як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію і умовам тендерної документації, та визначив ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» переможцем та уклав з ним договір. У пункті 3 розділу ІІІ Порядку №552 визначено, що у разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Висновок містить вимоги та рекомендації щодо усунення виявлених під час моніторінгу порушень, із зазначенням, що такі заходи повинні бути вжиті у встановленому законодавством порядку, зокрема, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. За приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог щодо порядку проведення закупівель. Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність зобов`язання усунути виявлені порушення шляхом розірвання договору є помилковим. На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, позивач у судове засідання не прибув, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач - Служба автомобільних доріг у Донецькій області є юридичною особою публічного права (код ЄДРПОУ: 25946285, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, 12). У спірних правовідносинах виступає як замовник у відповідності до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідачем проведений моніторинг процедури закупівлі UA- 2020-07-24-004743-b, результати якого відображені у висновку від 19.11.2020 року № 212 (а.с. 80-83, надалі - Висновок). Під час моніторингу відповідачем було встановлено, що позивач при відображенні інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, яке оприлюднене 24.07.2020р. UA- 2020-07-24-004743-b, допустив порушення пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме опубліковане в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі не містить інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. За результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства щодо розгляду тендерних пропозицій учасника ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» відповідачем також встановлено порушення вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Наведені обставини сторонами не оспорюються. Частиною 1 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. У відповідності до вимог пункту 9 частини 2 цієї статті оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити певну інформацію, зокрема, розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). На момент здійснення спірної публікації був чинним наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 449/28579) «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель». Цим наказом була затверджена форма оголошення про проведення відкритих торгів, яка не передбачала зазначення у оголошенні умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Форма та зміст оголошення, що оприлюднюється в електронній системі закупівель, передбачається технічним завданням ДП «ПРОЗОРРО» та реалізується електронними майданчиками згідно з наявним функціоналом електронної системи. У технічному завданні адміністратора системи ДП «ПРОЗОРРО» при розробці функціоналу майданчика Zakupki.Prom.ua у замовника були відсутні спеціальні поля для внесення наведеної вище інформації. Вказана обставина підтверджується листом ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» № 12-5583 від 27.11.2020р.. Відповідно до вимог частини 8 статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на те, що електронна система закупівель не забезпечувала розміщення у оголошенні інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, підзаконні нормативно-правові акти не вимагали такого зазначення, позивач не мав фактичної можливості виконати вимоги пункту 9 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (що затверджений чинним на момент здійснення спірного оголошення наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016р. № 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за №447/28577) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних форм, реалізованих в електронній системі закупівель, з окремими полями. За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо можливості позивача інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати) розмістити до будь-якого пункту оголошення про проведення відкритих торгів, тобто у полях, які не передбачені для цієї інформації, колегією суддів не прийнято до уваги. Колегія суддів також звертає увагу, що позивач у пункті 3 розділу 3 тендерної документації на спірну закупівлю розмістив інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Отже, позивачем у доступний в даних умовах спосіб було забезпечено дотримання, передбаченого статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у сукупності з відсутністю іншого правомірного способу зазначення в оголошенні зазначеної вище інформації, це є підставою для висновку про відсутність з боку позивача порушення вимог статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі». Щодо встановленого порушення позивачем вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» при розгляді тендерних пропозицій учасника ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» колегія суддів зазначає наступне. Відповідач у Висновку з цього приводу зазначив, що у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» наявна таблиця №4 Довідка про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 12.08.2020 року №

153. У пункті 19 Довідки зазначено, що до виконання робіт буде залучений електрогазозварник ОСОБА_1 . На підтвердження інформації щодо трудових відносин учасником ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» надано наказ про призначення на посаду від 29.04.2020 № 13-К та трудову книжку. Однак, відповідачем встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 надана у неповному обсязі - відсутні сторінки, які б підтверджували працевлаштування у ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД». Оскільки, пунктом 5 розділу 3 тендерної документації передбачалося, що мінімальна наявність працівників за кваліфікацією зварник становить 2 особи, то учасником ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» не підтверджено кваліфікаційного критерію та порушено вимоги тендерної документації. Однак, на порушення вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач не відхилив тендерну пропозицію цього учасника, як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію і умовам тендерної документації, та визначив ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» переможцем та уклав з ним договір. Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, та умовам тендерної документації. Відповідно до частини 16 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону. Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності; 3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей. Такий саме порядок відображений у п. 2 розділу 4 тендерної документації у спірній закупівлі. Водночас, за приписами пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначається опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Пунктом 2 розділу 5 тендерної документації у спірній закупівлі визначено, що до формальних належать технічні, механічна та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника. Таким чином, закон передбачає, що помилки у поданих у складі тендерної пропозиції документах можуть бути як суттєві - які унеможливлюють оцінку тендерної пропозиції, так і несуттєві - які не впливають на зміст тендерної пропозиції. У залежності від кваліфікації впливу помилки замовник або вчиняє передбачені частиною 16 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» заходи з метою усунення виявлених невідповідностей, і тільки у разі їх не усунення відхиляє тендерну пропозицію, або визнає їх несуттєвими, і у такому разі розглядає тендерну пропозицію. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в тендерній пропозиції ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» наявний наказ № 13-К від 29.04.2020 року про працевлаштування ОСОБА_1 на посаду електрогазозварника, що підтверджує перебування останнього у трудових відносинах з ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД». Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлена відповідачем неповнота копії трудової книжки ОСОБА_1 є порушенням правил оформлення тендерної пропозиції, однак за умов підтвердження перебування вказаної особи у трудових відносинах з ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» наказом про прийняття на роботу, така помилка не унеможливлює оцінку тендерної пропозиції третьої особи. Окрім того, навіть у разі, якщо замовник під час оцінки тендерної пропозиції дійшов би протилежного висновку, він не зобов`язаний був одразу відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД». У такому разі учасник повинен бути повідомлений про невідповідність його тендерній пропозиції вимогам до її оформлення, необхідність надання копії останнього заповненого аркуша трудової книжки ОСОБА_1 . І тільки у разі невиконання пропозиції усунути вказану невідповідність - його тендерна пропозиція могла бути відхилена позивачем. Тобто, зазначене порушення не спричиняє автоматичного відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД». Викладеним спростовується висновок відповідача про виникнення у позивача безумовного обов`язку відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД» . На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено допущення позивачем порушень законодавства про публічні закупівлі, а саме вимог п. 9 частини 2 статті 21, п.1 та п.2 ч.1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», які зумовили настання певних негативних наслідків. За приписами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідач у пункті 3 Висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, розірвати договір від 11.09.2020р. №2-122 з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за наслідками проведеного тендеру на закупівлю визначено переможця ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД», з яким укладено договір від 11.09.2020р. № 2-122. Отже, способом усунення виявлених порушень відповідачем визначено припинення зобов`язань за договором від 11.09.2020р. № 2-122 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. Частиною 3 цієї статті визначено, що до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 206 ГК України господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу. У свою чергу частина 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачає заборону розірвання господарських договорів в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Статтею 215 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). При цьому, згідно зі статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі:1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Однак, в оскаржуваному висновку відсутні посилання на передбачені чинним законодавством підстави для розірвання договору від 11.09.2020р. № 2-122, укладеного з переможцем проведеного тендеру на закупівлю ТОВ «ХАРКІВМІСТДОРБУД». Також, відповідачем не зазначено про наявність причинно-наслідкового зв`язку між виявленими порушеннями та необхідністю розірвання договору. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що невідповідність спірного висновку відповідача як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, та спростовані у ході судового розгляду справи висновки щодо допущення позивачем в процесі проведення закупівлі вимог Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 19.11.2020 року № 212 про результати моніторингу по закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва Будівництво шляхопроводу на км 730+554 автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ-Харків-Довжанський (на м. Ростов-на-Дону), індивідуальний номер закупівлі UA- 2020-07-24-004743-b. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №200/11480/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №200/11480/20-а - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена 03 серпня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 03 серпня 2021 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: І.В. Геращенко І.В. Сіваченко