Ухвала КЦС ВС № 465/7405/17
від 02.08.2021 · ЦивільнаУхвала 02 серпня 2021 року м. Київ справа № 465/7405/17 провадження № 61-11389ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним рішення та визнання права спільної сумісної власності, ВСТАНОВИВ: 07 липня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у вказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: доплатити судовий збір у розмірі 2 560,00 грн. У липні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій заявниця зазначає, що касаційна скарга оформлена з дотриманням вимог, визначених статтею 392 ЦПК України, тоді як недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 15 липня 2021 року є надуманими. Так, заявниця посилається на роз`яснення Верховного Суду України, відповідно до яких позовна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права в якості наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Такі посилання заявниці є безпідставними, оскільки заявлена вимога про визнання незаконним та скасування рішення Львівської міської ради від 08 жовтня 2010 року № 1361 не є такою, що виступає передумовою для інших вимог, заявлених позивачем у цій справі, - визнання недійсним договору оренди приміщення від 07 грудня 2017 року № Ф-10713-17 та визнання за власниками квартир права спільної сумісної власності на спірне приміщення. Зазначенні вимоги є самостійними, а тому заявниця зобов`язана сплати судовий збір за кожну вимогу окремо. Також безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що під час звернення до суду із позовною заявою нею сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн, тоді як суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати (змінювати) ставку судового збору при поданні позовної заяви, а відтак судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн (640,00 грн ? 200 %) сплачений у повному обсязі, з огляду на те, що розмір судового збору за подання касаційної скарги визначається у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а не від фактично сплаченого судового збору при подані позовної заяви. Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, а тому їй необхідно доплати судовий збір у розмірі, визначеному в ухвалі Верховного Суду від 15 липня 2021 року. За змістом частини другої статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений в тому числі і за ініціативою суду. Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись частиною другою статті 127, 185 ЦПК України
УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги до 03 вересня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог ухвали суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак