Ухвала КЦС ВС № 496/1841/13-ц
від 02.08.2021 · ЦивільнаУхвала Іменем України 02 серпня 2021 року м. Київ справа № 496/1841/13-ц провадження № 61-11991ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Достоєвський Дмитро Михайлович, на постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2015 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 481 432 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 24 червня 2020 року проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-06-12-000019-b за лотом № GL3N218065 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, які укладались з фізичними особами. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс». 21 липня 2020 року між ТОВ «Консалт Солюшенс» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. та зареєстрованим в реєстрі № 236, відповідно до умов якого останній відступає новому кредитору належні банку права вимоги до боржників зазначених у додатку № 1 договору, у тому числі права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. На виконання умов договору ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «Дельта Банк» кошти у розмірі 15 186 587,48 грн. Відповідно до пункту 53 додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 21 липня 2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_2 за кредитним договором від 20 червня 2008 року, іпотечним договором від 20 червня 2008 року, ОСОБА_4 за договором поруки від 20 червня 2008 року, ОСОБА_5 за договором поруки від 20 червня 2008 року, ОСОБА_6 за договором поруки від 20 червня 2008 року. Посилаючись на те, що заявник набув всіх прав кредитора за основними договорами, ТОВ «Консалт Солюшенс» просило суд замінити сторону у справі № 496/1841/13-ц ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс». Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони правонаступником у справі ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30 жовтня 2018 року набрала законної сили, не оскаржувалася. Тобто, на момент звернення заявника до суду виконавче провадження щодо виконання рішення суду від 28 квітня 2015 року закінчено. Отже, підстави для задоволення заяви про заміну сторони правонаступником відсутні. Постановою Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони правонаступником задоволено. Замінено сторону стягувача - ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувача. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Достоєвський Д. М., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 442 ЦПК України передбачає заміну сторони виконавчого провадження, проте, судом апеляційної інстанції замінено сторону її правонаступником у цивільній справі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Суди встановили, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2015 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 481 432 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 20 липня 2015 року за заявою стягувача Біляївським районним судом Одеської області було видано виконавчі листи. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року виконавчий лист № 496/1841/2013, виданий 20 липня 2015 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі 482 292 грн визнано таким, що не підлягає виконанню. 30 жовтня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 . На примусовому виконанні у виконавчій службі перебуває виконавчий лист № 496/1841/2013, виданий Біляївським районним судом Одеської області 20 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 59444130 щодо ОСОБА_2 . Постановою приватного виконавця від 22 січня 2021 року зупинено вчинення виконавчих дій. На примусовому виконанні у виконавчій службі перебуває виконавчий лист № 496/1841/2013, виданий Біляївським районним судом Одеської області 20 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 59893312 щодо ОСОБА_4 . Також на примусовому виконанні у виконавчій службі перебуває виконавчий лист № 496/1841/2013, виданий Біляївським районним судом Одеської області 20 липня 2015 року у виконавчому провадженні № 50270167 щодо ОСОБА_3 24 червня 2020 року проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-06-12-000019-b за лотом № GL3N218065 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, які укладались з фізичними особами. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс». 21 липня 2020 року між ТОВ «Консалт Солюшенс» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. та зареєстрованим в реєстрі № 236, відповідно до умов якого останній відступає новому кредитору належні банку права вимоги до боржників зазначених у додатку № 1 договору, у тому числі права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. На виконання умов договору ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «Дельта Банк» кошти у розмірі 15 186 587,48 грн. Відповідно до пункту 53 додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 21 липня 2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_2 за кредитним договором від 20 червня 2008 року, іпотечним договором від 20 червня 2008 року, ОСОБА_4 за договором поруки від 20 червня 2008 року, ОСОБА_3 за договором поруки від 20 червня 2008 року, ОСОБА_1 за договором поруки від 20 червня 2008 року. ПАТ «Дельта Банк» вибуло з правовідносин, що виникли за кредитним, іпотечним договором, договорами поруки, а ТОВ «Консталт Солюшенс» набуло всіх прав кредитора за основними договорами. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи вищевказані обставини, апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про заміну сторони правонаступника. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Доводи касаційної скарги про те, що стаття 442 ЦПК України передбачає заміну сторони виконавчого провадження, проте, судом апеляційної інстанції замінено сторону її правонаступником у цивільній справі, є безпідставними з огляду на таке. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) дійшла висновку, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 цього Кодексу. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. Разом з тим, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц (провадження № 61-29966св18) Верховний Суд зазначив, що по своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. З огляду на викладене, заміна сторони можлива і після закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням. Посилання в касаційній скарзі, що в постанові апеляційного суду, яка є виконавчим документом, не зазначені дати народження боржників, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорта, що суперечить Закону України «Про виконавче провадження», не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини можуть бути усунуті в інший спосіб, передбачений ЦПК України, а не шляхом скасування постанови суду. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України). Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Правильність застосування судами попередніх інстанцій вищевказаних норм процесуального права (відповідає ухвалі Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 2-902/11 (провадження № 61-11408ск21)) не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Достоєвський Д. М., є необґрунтованою. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони правонаступником у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Достоєвський Дмитро Михайлович, на постанову Одеського апеляційного суду від 27 травня 2021 року, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук