Постанова 4804 № 221/1893/21

33/804/398/21 221/1893/21 33/804/398/21 221/1893/21 Категория: ст. 44-3 ч.1 КпАП України П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 27 липня 2021 року м. Маріуполь м. Маріуполь Суддя Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., за участю секретаря Марченка М.В., захисника Біцулової А.А. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 24 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч.1 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.,- В С Т А Н О В И Л А : Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №615603 від 24.03.2021 року, встановлено, що 24.03.2021 року о 11 год.00 хв. у магазині ФОП « ОСОБА_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ,будучи фізичною особою - підприємцем, не забезпечила виконання п.п.12 п.3 постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236, а саме: продавець ОСОБА_3 обслуговувала покупця, який був без одягнутих засобів індивідуального захисту - захисної маски або респіратору, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.44-3 КУпАП. Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 визнана винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч.1 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що дії невстановленої особи яка знаходилась у приміщенні, якого вважають «покупцем», не залежали від її волі та волі її продавця, тому вона не може нести відповідальність як суб`єкт господарювання за ст.44-3 ч.1 КУпАП. Якщо дії особи, «покупця» мають ознаки вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.2 КУпАП (перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно), то працівники поліції мали зупинити особу, яка перебувала у приміщенні магазину, встановити особу, відібрати у неї пояснення, та вирішити питання про складання щодо цієї особи протоколу по адміністративне правопорушення. Працівниками поліції не було з`ясовано причину перебування покупця у приміщенні магазину, чи обслуговували його у магазині, чи була у нього одягнута маска чи ні. Всі наведені обставини не були з`ясовані працівниками поліції, відповідно не було зібрано доказів її вини або невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідальність суб`єкта господарювання за ст. 44-3 ч.1 КУпАП настає за перебування відвідувача без маски в приміщенні магазину, а за обслуговування клієнта без маски, що може полягати у здійсненні розрахунку за товар, відпуск товарів, тощо. Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення неповно зазначено назву постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, а в постанові суду зовсім відсутні посилання на пункти цієї постанови, які були порушені нею, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч.1 КУпАП. Станом на час розгляду справи у суді та винесення постанови суду пункт 12 постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 року з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 611 зазначену норму виключено. Також вказує, що в постанові суду вина її обґрунтована такими доказами: поясненнями свідків, компакт-диском, проте в протоколі свідки зазначені не були. Проте пояснення свідка ОСОБА_4 , працівника Волноваського управління ГУДПС в Донецькій області не може вважатись об`єктивним свідком, оскільки вона є зацікавленою особою. Свідок ОСОБА_3 , яка працювала в магазині під час складання протоколу працівниками поліції не опитана, пояснення не відбиралися, у судовому засіданні пояснила, що відвідувач магазину був у масці. Щодо відео на СД диску, то на ньому не зафіксовано обличчя відвідувача магазину, сам факт обслуговування покупця без маски на відео відсутній. До того ж в матеріалах адміністративної справи особу «покупця» в магазині ФОП ОСОБА_1 працівниками поліції не встановлено, пояснення не відібрані. Інші докази, які б вказували на подію адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні. Мотиви суду Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався. У постанові суд, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.1 КУпАП обмежився перерахунком наступних доказів: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , яка допитана у судовому засіданні, поясненнями свідка ОСОБА_4 , що долучені до матеріалів справи, компакт-диском, на якому зафіксовано, що відвідувач магазину перебував без захисної маски, тримав її у руці. Поклавши ці докази в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не врахував, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Судом не враховано, що в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ВАБ 615603 від 24.03.2021 року не зазначено жодного свідка та понятого, незважаючи на те, що правопорушення працівниками поліції зафіксовано в присутності іншої особи, згідно письмових матеріалів, долучених до матеріалів справи. Наведені вище обставини, на думку суду, свідчать про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення від 24 березня 2021 року відносно ОСОБА_1 приписам ст.256 КУпАП, якими регламентовано вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення. Не було встановлено працівниками поліції і особу покупця, який купував товар у магазині, пояснення від нього також відібрані не були. Не можуть вважатися доказом вини ОСОБА_1 і відеоматеріали, на які послався суд першої інстанції, мотивуючи свій висновок про притягнення останньої до адміністративної відповідальності, оскільки з відеозапису не можна зробити висновок про купівлю товару певною особою в магазині без захисної маски, тому посилання суду першої інстанції на відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення є неспроможними. В свою чергу, допитана у суді продавець ОСОБА_3 яка безпосередньо продавала товар, підтвердила, що покупець у магазині був у захисній масці. Апеляційний суд відкидає пояснення свідка ОСОБА_4 , яка була у складі моніторингової комісії під час перевірки, оскільки вони суперечать іншим доказам, що містяться в матеріалах провадження. Про виклик цього свідка у судове засідання в матеріалах провадження міститься клопотання захисту, однак свідок ОСОБА_4 в судове судом засідання не викликалася та безпосередньо не допитувалася. Перевірити обставини розгляду клопотання захисту про виклик свідка судом в апеляційного суду немає можливості, оскільки фіксація судового засідання технічним засобами не здійснювалася. За принципом презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, з таких правових позицій виходить і практика ЄСПЛ. З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції у межах проведеного судового розгляду, не відповідають фактичним обставинам справи і не містять переконливих доводів щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.1 КУпАП. За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ст.44-3 ч.1 КУпАП, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Керуючись 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 24 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 ч.1 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: