Постанова Львівський апеляційний суд № 462/4957/20

Справа № 462/4957/20 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І. Провадження № 22-ц/811/783/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Іванова О.О. З участю: представника позивача адвоката Лепех М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 462/4957/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту та заборони відчуження транспортного засобу,- в с т а н о в и в : 18.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту та заборони відчуження транспортного засобу, покликаючись на те, що 03 червня 2015 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором №2759 на належний ОСОБА_1 автобус D марки I-VAN А07А1-60, 2007 року випуску, державний знак НОМЕР_1 . На виконання даного рішення суду 16 червня 2016 року відкрито виконавче провадження, у якому 23 червня 2016 року винесено постанову про накладення арешту на даний транспортний засіб. 12 лютого 2020 року солідарним боржником ОСОБА_2 було повністю сплачено борг перед банком, внаслідок чого скеровано лист відповідачу про зняття арешту, однак ареш до цього часу не знятий.. Просить зняти арешт та заборону відчуження на транспортний засіб D марки I-VAN А07А1-60, 2007 року випуску, державний знак НОМЕР_1 . Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту та заборони відчуження транспортного засобу відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду. Єдиною підставою відмови у задоволенні позову є те, що позивач не звертався до виконавця з заявою про зняття арешту, однак суд не врахував, що закон не вимагає обов`язкового досудового врегулювання спору. Крім цього, звертає увагу, що він звернувся до суду в порядку позовного провадження на підставі п.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», а не з скаргою на дії державного виконавця щодо відмови у знятті арешту. Факт накладення арешту є доведеним, однак суд не захистив його право на майно за відсутності будь-яких боргових зобов`язань. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Відповідно до статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано. Представник відповідача Пустомитівського РВДВС ЗМУМЮ у Львівській області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про день і час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано 25.06.2021р. уповноваженою особою Пилипець. Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 адвоката Лепех М.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Матеріалами справи та судом встановлено, що 03 червня 2015 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № 2759 на належний ОСОБА_1 автобус D марки І- VAN A 07A1060, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . На виконання рішення від 03.06.2015 року Пустомитівського районного суду Львівської області 16 червня 2016 року Пустомитівським районним відділом ДВС ЗМРУ МЮ відкрито виконавче провадження у якому 23 червня 2016 року винесено постанову про накладення арешту на предмет застави. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову про зняття арешту, суд в порушення ч.1 п.1 ст. 376 ЦПК неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Судом не дано правової оцінки заяві представника АТ «Ощадбанк» від 12.02.2020 року № 111.41.2 відповідно до якого АТ «Ощадбанк» повідомляє Пустомитівський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, що ОСОБА_2 (солідарний боржник) добровільно погасив заборгованість перед Банком, яка передбачена рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.06.2015 року в розмірі 195 322,51 грн. Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до ч.3 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-3,5-7,9-12,14,15 частин першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Постановою заступника начальника Рослюк Т.С. Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Л\о від 30.06.2016 року повернуто виконавчий документ стягувачеві у зв`язку з погашенням заборгованості солідарним боржником ОСОБА_2 та направленням коштів стягувачеві АТ «Ощадбанк». Зазначене вище є підставою для зняття арешту та закінчення виконавчого провадження, однак виконавча служба винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, а не закінчення виконавчого провадження. Зазначена обставина є формальною, оскільки борг погашений, стягувач немає жодних претензій. Судом при розгляді справи проявлено надмірний формалізм, через який особа, яка належним чином виконала свої зобов`язання перед АТ «Ощадбанк», через недотримання стягувачем послідовності при здійсненні виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», не може протягом п`яти років захистити свої права. Із врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Підставами для скасування оскаржуваного рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст.374 ч.1п.2, 376 ч.1 п.п.1,3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 січня 2021 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Зняти арешт та заборону відчуження на транспортний засіб: автобус-D марки І- VAN A-07A1-60, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ 01.12.2007 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ 01.12.2007 року) та заборону здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 , що було накладено у виконавчому провадженні ВП 51450481 згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2016 року винесеної державним виконавцем ВДВС Пустомитівського РУЮ Кучерепою Х.М. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови, в порядку визначеному ст.ст.389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 29 липня 2021 року. Головуючий суддя Ю.Р. Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк