LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/5857/2020

від 02.08.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Кулабухова Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 черв…

УХВАЛА 02 серпня 2021 року м. Київ справа № 520/5857/2020 адміністративне провадження № К/9901/25814/21 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е., перевіривши касаційну скаргу Кулабухова Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №520/5857/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області» від 10.04.2020 року № 259; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 14.04.2020 року №75о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на роботі; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення - 17.04.2020 року і по день поновлення ОСОБА_1 на роботі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, представником позивача подано касаційну скаргу до Верховного Суду. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. В обгрунтування скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі №452/970/17, а також постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №461/5108/17, від 13 січня 2020 року у справі №511/847/17, від 12 лютого 2020 року у справі №345/472/19, від 07 травня 2020 року у справі №333/1839/19, від 22 лютого 2020 року у справі №554/9493/17, щодо неможливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором; від 20 січня 2020 року у справі №466/150/17, від 26 лютого 2020 року у справі №757/14922/17ц щодо врахування попередніх стягнень; висновок Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2020 року №11-247сап 19 щодо врахування ступеню вини. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на постанову Верховного Суду, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховну Суду. Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судами без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах. У решті зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди представника позивача із оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій та посиланням на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід скаржника до належного оформлення касаційної скарги в частині обов`язкового зазначення та обгрунтування підстав касаційного оскарження з урахуванням частини 4 статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Кулабухова Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі №520/5857/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»