Постанова 4806 № 302/813/18

Справа № 302/813/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 27 липня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої - судді Кожух О.А., суддів - Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В. з участю секретаря - Микуляк Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович, на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2021 року (головуючий суддя Кривка В.П.) про компенсацію витрат здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, пов`язаних з розглядом справи № 302/813/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Міжгірського районного нотаріального округу Гримут О.І., про визнання недійсним заповіту, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки в с т а н о в и в : В липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного та посвідченого 22 січня 2016 року, та визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. Ухвалою Міжгірського районного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 302/813/18 позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки такий від імені заінтерисованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Відмовлено стороні відповідача у задоволенні вимог про компенсацію судових витрат у виді вартості послуг на правничу допомогу в сумі 800 грн. 15 лютого 2021 року відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович, посилаючись на положення ст. ст. 133, 137, 141, 142, 178, 257, 258, 270 ЦПК України, звернулась до місцевого суду із заявою про компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10260 грн. Вважає, що заявлений ОСОБА_2 позов у справі № 302/813/18 із подальшим уточненням був завідомо безпідставним. Стверджує, що позивачка до позову не надала жодних належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилалась, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог. Зазначає, що під час розгляду справи позивачка своїми недобросовісними діями сприяла затягуванню розгляду справи. Ухвалою Міжгірського районного суду від 18 лютого 2021 року в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Рішко С.І. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10260 грн. - відмовлено. Ухвала місцевого суду обґрунтована тим, що позивачка по справі - ОСОБА_2 на час стадії підготовчого судового розгляду справи померла, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , натомість спадкоємець ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , як особа, яка може мати інтерес у справі та був залучений як третя особа в справі, не вчинив жодних процесуальних дій, не взяв участь в справі та не подав позов про самостійні вимоги чи будь-яку іншу процесуальну заяву про інтерес у справі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду відповідачка ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, оскільки вважає ухвалу прийнятою з грубим порушенням норм процесуального права. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, про стягнення з ОСОБА_2 на користь апелянтки понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10260 грн. Вважає, що суд мав надати оцінку доводам відповідачки про те, що ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом, діяла недобросовісно та пред`явила необґрунтований позов. Також апелянт вважає, що зобов`язання щодо компенсації понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, увійдуть до складу спадщини померлої ОСОБА_2 , а тому суд був вправі їх стягнути або з позивачки або безпосередньо з ОСОБА_5 , який є спадкоємцем позивачки та, відповідно, її правонаступником. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник ОСОБА_1 - адвокат Рішко С.І. - подав до суду клопотання. В якому просив розглянути справу без участі сторони апелянта. Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Встановлено, що ОСОБА_2 , яка зверталась д суду з позовом до ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. а.с.114). За інформацією Міжгірської державної нотаріальної контори, спадкову справу за майном померлої ОСОБА_2 було відкрито за заявою ОСОБА_4 (а.с.145). Ухвалою Міжгірського районного суду від 03 грудня 2020 року ОСОБА_4 було залучено в справу як третю особу без самостійних вимог (а.с.146). Таким чином, судом, в порядку процесуального правонаступництва, не було залучено спадкоємця померлої ОСОБА_2 як правонаступника відповідної сторони - позивача у справі. Ухвалою Міжгірського районного суду від 04 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК. Відмовлено стороні відповідача у задоволенні вимог про компенсацію судових витрат у виді вартості послуг на правничу допомогу в сумі 800 грн. (а.с.159-161). З матеріалів справи вбачається, що ухвала прийнята судом в підготовчому судовому засідання на стадії підготовчого провадження. Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи ОСОБА_7 (яка подала позовну заяву в інтересах ОСОБА_2 ) та адвокат Керита М.В. не мають жодних правових підстав на представництво ОСОБА_2 в суді у зв`язку з її смертю; позивачка ОСОБА_2 , згідно вимог ст. 25 ч.4 ЦК України, ст.46 ЦПК України, втратила процесуальну правоздатність; третя особа без самостійних вимог громадянин ОСОБА_4 не заявив суду про правонаступництво у справі за позовом ОСОБА_2 . Відмовляючи у задоволенні заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що таке є неможливим, бо позивач помер; третя особа ОСОБА_4 (спадкоємець, який подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ), як особа, яка може мати інтерес у цивільній справі, не вчинила жодних процесуальних дій; ОСОБА_4 також не одержав свідоцтво про право власності на спадкове майно ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 померла на стадії підготовки справи до судового розгляду, а тривалий термін підготовчого судового провадження був викликаний проведенням у справі судової почеркознавчої експертизи, задоволенням клопотань сторін, зокрема й сторони відповідача, щодо належного проведення цієї експертизи, необхідністю витребування доказів, з подальшим зупиненням провадження у справі на час проведення експертизи, строком перегляду ухвали суду в апеляційному порядку. Суд першої інстанції вважав, що немає підстав констатувати про зловживання процесуальними правами сторони позивача (а.с.183-185). Отже, серед іншого, суд першої інстанції зазначив, що стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу є неможливим, оскільки позивач померла, а отже, втратила процесуальну правоздатність та дієздатність. Колегія констатує, що процесуального правонаступника у справу залучено не було, сторона позивача вибула з процесу, а відтак немає підстав стягувати відповідні кошти зі спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який не залучений до участі у справі. Посилання апелянта на можливість стягнення компенсації понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, з позивачки, оскільки такі зобов`язання увійдуть до складу спадщини померлої ОСОБА_2 , є безпідставним, позаяк до складу спадщини входять права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (яка відкривається внаслідок смерті особи) (ст. ст. 1217, 1220 ЦК України). З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не підлягають задоволенню вимоги заяви про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають. Підстав для скасування чи зміни судового рішення - немає Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскарження ухвали щодо визначення розміру судових витрат передбачено пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України. Аналіз пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України та інших норм процесуального законодавства свідчить, що він охоплює собою в тому числі й розподіл судових витрат. У переліку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, не передбачено ухвали, визначеної пунктом 13 частини першої статті 353 цього Кодексу. Тобто ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат після її перегляду апеляційним судом касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович - залишити без задоволення. Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає Повне судове рішення складено 30 липня 2021 року. Головуюча: Судді: