Постанова 4806 № 309/3453/25

Справа № 309/3453/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 10 липня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів : Мацунича М.В., Кожух О.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року у складі судді Піцура Я.Я., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (у подальшому прізвище змінено на ОСОБА_3 ) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 4695701, на підставі якого відповідачу були перераховані кредитні кошти у розмірі 8 000 грн.. Договір укладено онлайн із використанням одноразового пароля відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Взяті на себе кредитні зобов`язання відповідач не виконував належним чином. 13 вересня 2021 року було укладено договір про відступлення прав вимоги №07Т відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача. Згідно договору відступлення сума боргу становить 32 532,84 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 6859 грн., заборгованість про відсоткам 24 153,84 грн.; заборгованість за комісією 1520 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 4695701 від 25.05.2021 у розмірі 32 532,84 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4695701 від 25.05.2021 року у розмірі 32 532 грн. 84 коп. із яких: заборгованість за тілом кредиту 6859 грн., заборгованість про відсоткам 24 153,84 грн.; заборгованість за комісією 1520 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження підписання договору, оскільки до позовної заяви позивачем надано роздруківку певного тексту з назвою «Договір № 4695701 про споживчий кредит від 25/05/2021», який не підписувався ні звичайним підписом, ні електронним цифровим підписом, ні електронним підписом одноразовим ідентифікатором, як передбачено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Також у матеріалах справи відсутні і не були надані позивачем жодні докази, які б підтверджували факт отримання коштів відповідачем, а також докази того, що власником веб-сайту www.cachbern.com.ua є саме ТОВ «Мілоан», яке не було залучено до справи в якості третьої особи. Вказує, що жодних договорів з ТзОВ «Мілоан» відповідач не укладав, не надавав їм свої паспортні та інші дані і кошти на свій рахунок не отримував. Платіжне доручення, яке міститься в матеріалах справи не містить відмітки банку про проходження платежу і тим паче не мітить відомості про рахунок відповідача. Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що даний позов заявлено поза межами строку позовної давності і відповідачу також не надано можливості заявити про застосування строку позовної давності в даній справі. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підтвердженими і не можуть бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення. Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 25 травня 2021 року на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_2 подав заявку на отримання кредиту № 4695701. Зазначена заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору №4695701 від 25 травня 2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача. Отже 25.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 було укладено Договір про споживчий кредит № 4695701, в електронній формі . Укладаючи договір про споживчий кредит № 4695701 від 25 травня 2021 року сторони погодили наступні умови кредитування. Відповідно до п.п. 1.2, 1.3. Кредитного договору, кредит у сумі 8000 грн. надається строком на 12 днів з 25.05.2021 (строк кредитування). Пунктом 1.4. Кредитного договору, визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 06.06.2021. Згідно з п. 1.5. Договору, загальні витрати и Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) 3920,00 грн. в грошовому виразі та 15688,64 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 11920,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Комісія за надання кредиту: 1520,00 грн., яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 2400,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.5.1; 1.5.2; 1.6 Договору). Пунктом 2.3.1.1 передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (пролонгація на пільгових умовах). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховується за ставкою визначеною п.1.5.52 Договору. Згідно з пунктом 2.3.1.2. Договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6. Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Тобто, за умовами договору про споживчий кредит № 3657030 від 07.06.2021 протягом 27 днів нараховуються передбачені пунктом 1.5.2 договору проценти за ставкою 1% відповідно, за наступні 60 днів передбачені пунктом 1.6, 2.2.3 договору за ставкою 5%, якщо позичальник протягом до 04.07.2021 року не виконає свої зобов`язання перед кредитором по поверненню кредиту та сплати всіх його складових (продовжить користуватися кредитними коштами). Якщо ж позичальник вчинить дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатить частку заборгованості по кредиту, тим самим здійснить пролонгацію на пільгових умовах і тоді проценти нараховуються за ставкою 1% протягом періоду на який продовжено строк кредитування. Згідно з пунктом 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого пунктом 1.4 договору (у даному випадку 06.06.2021), а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування. У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та / або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений пунктом 1.4 договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, визначеного згідно з пунктом 1.3 та пункту 2.3 цього договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, пункт 3.2.5 договору (пункт 2.4.2 цього Договору). Відповідно до пункту 6.3 договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами в цілому. Відповідно до платіжного доручення від 25.05.2021 підтверджено переказ коштів ТОВ «МІЛОАН» 25.05.2021 року у розмірі 8 000 грн. на банківську карту відповідача (а.с.55). Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи договори підписані відповідачем електронними підписами - одноразовими ідентифікаторами, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаних договорів. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму. Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Таким чином судом встановлено, що сторони уклали договір на підставі пропозиції кредитодавця, яка розміщена в його інформаційно-телекомунікаційній системі та доступна через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, на таких умовах. Відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню Анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений. 13 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №07Т, відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступив право вимоги ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за договорами кредиту, зокрема і за Договором про споживчий кредит №4695701 від 25.05.2021 року, укладеним з ОСОБА_2 .. Із розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» вбачається, що у ОСОБА_2 , станом на 26.08.2021 року наявна заборгованість у розмірі 32 532,84 грн. із яких: заборгованість за тілом кредиту 6859 грн., заборгованість про відсоткам 24 153,84 грн.; заборгованість за комісією 1520 грн. Також з розрахунку заборгованості (відомостей про щоденні нарахування та погашення) за кредитним договороми №4695701 ТОВ «Мілоан» (а.с.21-23) слідує, що ОСОБА_2 у строк передбачений пунктом 1.4 договору не виконав зобов`язання за Договором по поверненню кредитних коштів зі сплатою сплатою обумовлених відсотків, але при цьому періодично проводив оплати за вказаним Договором, чим вчиняв дії для продовження строку кредитування (пролонгація), в тому числі і на пільгових умовах, що відповідає п. 2.3 Договору. Договори є правомірними, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20). Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем доведено виникнення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 зобов`язальних правовідносин на відповідних договірних умовах, які були прийняті відповідачем, доведено факт надання відповідачу кредиту (позики). Колегія суддів звертає увагу, що факт надання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 8000 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 47114416 року відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу вказані кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 . У пункті 21.1 статті 21 та пункті 22.1 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", чинному на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Відповідно до пункту 1.30 статті 1 зазначеного Закону, платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. У вказаному платіжному дорученні № 47114416 року від 25 травня 2021 року підтверджено переведення банком вищезазначеної платіжної операції. За вказаних обставин воно є належним та достатнім доказом виконання кредитором свого обов`язку щодо перерахування коштів. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем ні при розгляді справи судом першої інстанції, ні при перегляді справи в апеляційному порядку не надано жодних доказів, які б свідчили, що ним вказані кошти не отримувалися, чи розмір тіла кредиту є нижчим аніж заявлений позивачем. Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушення позивачем строків позовної давності, слід зазначити наступне. Згідно з ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»). Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст.257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. Всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину в зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміні вступили в силу з 02 квітня 2020 року. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» в Україні був встановлений карантин із 12 березня 2020 року, який діяв до 30 червня 2023 року. За таких обставин, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину. Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст.257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Крім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX, тобто з 02 квітня 2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні. Звернувшись до суду з позовом, ТзОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованіс за кредитним договором в сумі 32532,84 грн., яка була нарахована за період з 25.05.2021 року по 26.08.2021 року, тобто у межах строку позовної давності. Підсумовуючи викладене вище, вимоги про стягнення заборгованості не виходять за межі трирічного строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, залишити без задоволення. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 10 липня 2026 року. Головуючий: Судді: