Постанова 4855 № 580/704/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/704/21 Головуючий у І інстанції - Трофімова Л.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Червонослобідської сільської ради, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила: - визнати протиправною бездіяльність Червонослобідської сільської ради щодо не розгляду заяви (клопотання) від 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020 ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва; - зобов`язати Червонослобідську сільську раду у строк 10 календарних днів розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва та прийняти вмотивоване рішення, а у разі відмови у задоволенні цієї заяви - ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилалася на те, що вона направила заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га для ведення садівництва, до якої додано копію паспорта, ідентифікаційного номера та графічні матеріали зі вказаним бажаним місцем її розташування. Позивач вважає, що Відповідач порушив норми чинного законодавства, оскільки мав прийняти вмотивоване рішення про надання дозволу або відмову у його надані із зазначенням підстав відмови. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, Позивачку, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.01.2021 Позивачем подано до Відповідача за заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради (вх. № 16/02-20/20 від 05.01.2021). (а.с.31). На 4 сесії 8 скликання Червонослобідської сільської ради 15.01.2021 розглянуто питання порядку денного № 149, а саме заяву Позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, та за результатами поіменного голосування з вказаного питання з присутніх 22 депутатів за рішення проголосувало 0 депутатів, проти - 0 депутатів, утрималися - 22 (не голосувало), рішення не прийнято. Вважаючи права порушеними через не прийняття Відповідачем мотивованого рішення, Позивач звернулася до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем вчинено дії, спрямовані на розгляд заяви Позивача (підготовка проекту рішення та включення питання розгляду заяви до порядку денного на пленарному засіданні сесії), розглянуто протягом 10 календарних днів заяву Позивача від 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020 на сесії Червонослобідської сільської ради 15.01.2021, тобто у встановлений частиною 3 статті 123 Кодексу № 2768 строк і направлено відповідь, тому протиправної бездіяльності Червонослобідської сільської ради щодо не розгляду звернення Позивача 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020 не встановлено. Крім того, у разі ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк, це не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селещних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є;) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Отже, прийняття рішення про надання дозволу / відмову у наданні на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки належить до повноважень Відповідача. Згідно з частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. Абзацем 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Колегія суддів звертає увагу, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не означає, що земельна ділянка виділяється конкретній особі, та не є тотожним поняттю передачі земельної ділянки у власність, а є лише початковою стадією процедури безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що фактичне неголосування депутатами сільської ради з питання прийняття рішення, зазначеного в клопотанні Позивача, є ухиленням від виконання ними прямих дискреційних повноважень, якими цей колегіальний орган наділений відповідно до Закону, чим в свою чергу, як наслідок, Відповідач порушує Конституційне право Позивача на землю. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Сільська рада проводить свою роботу сесійно. Частинами 1-2 ст.59 Закону № 280 визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до пункту 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час встановлення результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Згідно з пунктом 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, крім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування належать обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Відповідно до статті 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу. Як вбачається з матеріалів справи, клопотання Позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на пленарному засіданні ради було розглянуто протягом місячного строк (10 днів). Листом від 20.01.2021 № 178/08-17 Відповідачем повідомлено Позивача, що за наслідками поіменного голосування на 4 сесії 8 скликання Червонослобідської сільської ради, питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га не набрало достатньої кількості голосів для прийняття позитивного рішення (а.с.35). Згідно протоколу поіменного голосування за заявою Позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у адміністративних межах Червонослобідської сільської ради на засіданні були відсутні 5 депутатів, з даного питання за рішення проголосувало 0 депутатів, проти проголосувало 0 депутатів, утрималися - 22 депутата, рішення не було прийнято. Разом з тим, та обставина, що під час голосування більшість депутатів утрималися, не може вплинути на законність прийнятого ними рішення під час голосування за зверненням Позивача, оскільки відповідна рада є колегіальним органом і рішення, що приймаються на пленарних засіданнях сесій, є колегіальними, приймаються шляхом голосування депутатами. Кожен із депутатів під час голосування самостійно вирішує питання щодо його права голосувати позитивно (за) чи негативно (проти), а також утримався з того чи іншого питання. Отже, Відповідачем вчинено дії, спрямовані на розгляд заяви Позивача (підготовка проекту рішення та включення питання розгляду заяви до порядку денного на пленарному засіданні сесії), розглянуто протягом 10 календарних днів заяву Позивача від 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020 на сесії Червонослобідської сільської ради 15.01.2021, тобто у встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України строк і направлено відповідь, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності протиправної бездіяльності Червонослобідської сільської ради щодо не розгляду звернення Позивача 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020, з чим погоджується колегія суддів. Більш того, абзацом 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Системний аналіз наведеної вище норми Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що у разі ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк, це не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення. Судом першої інстанції встановлено, що за результатом розгляду заяву Позивача від 05.01.2021 вх. № 16/02-20/020 Відповідачем будь-якого рішення не прийнято. Проте, у спірних правовідносинах права Позивача захищені на законодавчому рівні, оскільки вона набула права на самостійне замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, для ведення садівництва, яка знаходиться в адміністративно-територіальних межах Червонослобідської сільської ради, за положеннями, визначеними абзацом 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 814/741/16. Враховуючи викладене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим і погоджується колегія суддів. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 29.07.2021 року.