Постанова Київський апеляційний суд № 357/10311/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2021 року м. Київ Справа №357/10311/20 Апеляційне провадження №22-ц/824/9054/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Ярмоли О.Я. 15 березня 2021 року у м. Біла Церква, повний текст рішення складений 15 березня 2021 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В У жовтні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14251,28 грн. В обґрунтування позовних вимоги позивач посилався на те, що в жовтні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 06 березня 2018 року відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Отже, 06 березня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір, відповідно до якого їй надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 100000,00 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних). АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відбулось істотне порушення зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 31 березня 2020 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Крім цього в анкеті позичальник стверджує, що усе листування щодо цього договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Однак, відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Станом на 24 червня 2020 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 14251,28 грн, що позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати у справі. Рішенням Білоцерківського міскрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 березня 2018 року у розмірі 13290, 76 грн (тринадцять тисяч двісті дев`яносто гривень сімдесят шість копійок) та судові витрати по справі в сумі 1960,32 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят гривень тридцять дві копійки). В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважав, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Однак, в анкеті-заяві позичальника від 06 березня 2018 року відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді пені та комісії за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Пред`являючи цю вимогу позивач посилається на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи розміщені на сайті банку. Але матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов відповідач розуміла, ознайомилась і погодилась з ними. Також суд зазначив, що роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Позивач не погодився із вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні заявлених позовних, представником подано апеляційну скаргу, в якій вона посилається на порушення судом першої інстанції в цій частині норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що всі Умови та Правила опубліковані на сайті банку і постійно доступні до ознайомлення. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно через мобільний додаток або інші дистанційні канали. На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені та комісії у розмірі 960,52 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити ці вимоги. У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. По суті спірних правовідносин апеляційним судом встановлено, що 06 березня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі до 100000,00 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних). Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення. На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» ресурс:https://www.monobank.ua/terms (а.с.5). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24 червня 2020 року становить 14251, 88 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 13290,76 грн; заборгованості за пенею та комісією в сумі 960,52 грн. Наведене підтверджено наданим розрахунком до справи (а.с.6,7). Матеріали справи також мітять виску по особовому рахунку відкритому на ім`я відповідача за період з 06 березня по 26 грудня 2020 року, з якої вбачається здійснення ряду банківських операцій, в тому числі надання кредиту, погашення заборгованості, сплата штрафів, поповнення рахунку через термінал та ін. (а.с.70-83). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Положеннями ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону. Статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції станом на 06 березня 2018 року визначено, що кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. У п.п. 9-12 цієї статті визначено, що інформація, яка надається кредитодавцем споживачу має містити відомості про: § попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; § порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; § порядок дострокового повернення кредиту; § у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу. Інформація про платежі, що надається споживачу кредитодавцем відповідно до частин другої та третьої цієї статті, обов`язково має включати базу розрахунку платежів (ч.4 цієї статті). Відповідно до ч.1 ст.13 цього Закону договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Питання щодо можливості застосування «Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank)», тобто аналогічного характеру правовідносини, були предметом дослідження Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №342/180/17 у постанові від 03 липня 2019 року з аналогічних правовідносин зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. В силу ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненнями чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В порядку ч.ч.1,4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З наведених обставин справи вбачається, що 06 березня 2018 року відповідачем підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, що містить відомості про її персональні дані, а також фотокопії сторінок паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду. Згідно положень анкети-заяви клієнт просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні. Проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою: - Клієнт погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладання якого Клієнт підтверджує і зобов`язується виконувати його умови ( пункт 2) - Підписанням цього Договору Клієнт підтвердив, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав примірники у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту шляхом надсилання повідомлення у Мобільний податок ( пункт 3). Разом з тим, умов про строк кредитування, відповідальність, розмір процентної ставки та інших обов'язків анкета-заява не містить. Відповідно до даних наданої виписки по особовому рахунку відповідача убачається наявність заборгованості перед банком за наданим кредитом в розмірі 13290,7 грн та заборгованість за пенею та комісією в розмірі 960,52 грн. Апеляційний суд вважає належним доказом виписку по особовому рахунку, оскільки така виписка є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. В апеляційній скарги позивач хоча і наводить всі обставини справи, проте оскаржує рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені. З наведеного вище не вбачається, що в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, а тому апеляційний суду не вбачає підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги та на підставі ч.1 ст. 367 ЦПК України здійснює перегляд справи та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Позивач в ході розгляду справи посилається на те, що питання сплати за штрафними санкціями визначені в «Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Однак, загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток Monobank, лише яких у справі 67 сторінок двостороннього тексту, і даних про те, що у передбачений ст. ст. 9, 13 Закону України «Про споживче кредитування» спосіб відповідач їх погодила шляхом власноручного підпису чи із застосуванням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) матеріали справи не містять. Відтак відсутні підстави вважати, що при укладенні договору банк дотримався вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Отже, «Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток Monobank не можуть бути застосовані для цілей вирішення цього спору. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату, зокрема, штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, вказані Умови і правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. За наведених обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ПАТ «Універсал Банк» дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. А сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами не дає підстав уважати, що з відповідачем погоджені розмір штрафів, порядок та підстави їх нарахування. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь банку штрафних санкцій. Судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що понесені сторонами витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міскрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук