Постанова 4824 № 759/9036/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 липня 2021 року м. Київ Справа №759/9036/20 Апеляційне провадження №22-ц/824/8175/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Святошинського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Кириленко Т.В. 20 січня 2021 року у м. Києві, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна, В С Т А Н О В И В У червні 2020 року позивач звернулась до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просила усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що згідно біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу №128912 від 18 листопада 2009 року у ОСОБА_2 , від імені якого, на підставі довіреності реєстровий № 546 від 01 березня 2006 року, діяв ОСОБА_3 , придбала автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 . 19 листопада 2009 року поставила його на реєстраційний облік та отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під час реєстрації про будь-які обтяження на автомобіль позивача повідомлено не було. В 2013 році відповідач звертався з позовом до позивача про звернення стягнення на вказаний автомобіль, як на предмет застави. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні його вимог. Вказане рішення набрало законної сили після його перегляду апеляційним судом, який у своєму рішенні також визнав позивача добросовісним набувачем. Однак, і досі в державних реєстрах міститься обтяження у вигляді застави рухомого майна. А отже позивач, будучи добросовісним набувачем, не може в повній мірі реалізовувати своє право власності, оскільки позбавлена права розпорядження. Тому існує необхідність в усуненні перешкоди у здійсненні права власності шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна. Рішенням Святошинського районного суду Київської області від 20 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна - задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні майном - автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , шляхом внесення відомостей про припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення із запису, зареєстрованого 05 червня 2007 року за № 5070180 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей щодо об`єкта обтяження - автомобіля Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 ; вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави автотранспорту, серія та номер: IFDWАА00000001, виданий 07 травня 2007 року, видавник Приватбанк. Рішення суду мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , право власності набула правомірно і набуття нею права власності відповідачем, як заставодержателем не оспорюється. Однак, у зв`язку з наявністю обтяження у вигляді застави рухомого майна, вона не має можливості в повному обсязі використовувати своє право власності, так як позбавлена можливості розпоряджатися власністю. Посилання відповідача на чинність застави і для нового власника рухомого майна, відхилені судом, так як судовим рішенням такі вимоги вже вирішені і залишені без задоволення. Тому суд вважав, що на підставі ст. 391 ЦК України перешкоди в користуванні та розпорядженні майном підлягають усуненню шляхом внесення відомостей про припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення із запису, зареєстрованого 05 червня 2007 року за №5070180 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Не погодилось із вказаним судовим рішенням АТ КБ «ПриватБанк», представником Банку подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Представник вказує на те, що 19 листопада 2099 року, ОСОБА_3 в порушення умов ст. 17.7 договору застави, ч.2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу», без згоди Банку реалізував заставний автомобіль відповідачу - ОСОБА_1 .. На даний час цей автомобіль знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , а тому зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника - позивача. А отже ОСОБА_1 є набувачем заставленого майна з діючим обтяженням, яке не підлягає припиненню. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 вказує на те, що під час реєстрації про будь-які обтяження на автомобіль позивачу повідомлено не було. Також судовим рішенням було встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки придбала спірний автомобіль у його власника, а боржник ОСОБА_3 , який передав у заставу банку спірне авто на забезпечення власних зобов`язань та здійснював його продаж на підставі довіреності, не є його власником. На підставі викладеного, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представники відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Олейник Н.О., Яндульський Д.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цимбал Н.В., заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін. Третя особа ДП «Національні інформаційні системи» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому, керуючись ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що позивач згідно біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу №128912 від 18 листопада 2009 року придбала у ОСОБА_2 , від імені якого, на підставі довіреності реєстровий № 546 від 01 березня 2006 року, діяв ОСОБА_3 , автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 . 19 листопада 2009 року позивач поставила не реєстраційний облік автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.7-8). З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна сформованого 13 травня 2020 року вбачається зареєстроване обтяження (застава рухомого майна) на автомобіль Mersedes-Benz з номером шасі НОМЕР_2 , н.д.р. НОМЕР_3 , дата реєстрації визначена 05 червня 2007 року, підстава - договір застави автотранспорта, видавник ПАТ КБ «ПриватБанк», строк виконання зобов`язання визначений датою 08 травня 2010 року, термін дії - 07 квітня 2022 року. Також вбачається реєстрація змін 05 червня 2012 року та 07 квітня 2017 року у зв`язку із зверненням стягнення 01 березня 2013 року (а.с.16). Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено в задоволенні позову про звернення стягнення на автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 (а.с.10-12). З тесту даного судового рішення вбачається, що в 2013 році АТ КБ «ПриватБанк» (в 2013 році - ПАТ КБ «ПриватБанк»), звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 . Вимоги банку були обґрунтовані тим, що 07 травня 2007 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «ПриватБанк» кредитний договір, згідно якого ОСОБА_3 отримав від ПАТ «ПриватБанк» у кредит 21317,08 доларів США. В якості забезпечення кредитного договору з ОСОБА_3 був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 червня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ «ПриватБанк» відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2013 року залишено без змін (а.с.13-15). Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки придбала спірний автомобіль у його власника, а боржник ОСОБА_3 , який передав у заставу банку спірний автомобіль на забезпечення власних зобов'язань та здійснював його продаж на підставі довіреності, не є його власником. Також апеляційним судом встановлено, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про звернення стягнення на спірний автомобіль було ухвалене 23 липня 2012 року у справі за позовом до померлої особи, яка при цьому не є власником переданого в заставу автомобіля. Апеляційним судом наведені положення ст.608 ЦК України, за якими зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 , яка є добросовісним набувачем спірного автомобіля, не може нести відповідальності за невиконання кредитних зобов`язань померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження. Положеннями ст.204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. В порядку ч.ч.1,2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 закону України «Про заставу» заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або якщо інше не передбачене законом або договором застави (ч. 1 ст.590 ЦК України, ч. 7 ст.20 цього Закону). Згідно з положеннями ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом. Відповідно до ч.1 ст.76, ч.1 ст.81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В силу ч.ч.4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З наведених обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 . Правочин щодо набуття нею права власності є чинним, відповідно, право власності набуто нею правомірно. Також правомірним вважається договір застави укладений 07 травня 2007 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 . Разом з тим, рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави згідно з вказаним договором, а саме на автомобіль Mersedes-Benz, модель МL 230, чорного кольору, 1998 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 . Вказане рішення суду набрало законної сили, є обов`язковим та має преюдиційних характер щодо правовідносин які виникли з договору застави та вимог заставодержателя до нового власника ОСОБА_1 .. Вказаними судовими рішенням також встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, даних про пред`явлення кредитором вимог до його спадкоємців в ході розгляду даної справи не надано. Отже стороною відповідача в ході розгляду даної справи суду не надані дані про чинність основного зобов`язання. Зобов`язання з договору застави є похідними від кредитних зобов`язань, до того ж судовим рішенням відмовлено у зверненні стягнення на автомобіль, що є предметом спору, як такий що належить позивачу. А отже матеріали справи не містять даних про чинність договору застави на момент розгляду справи. Таким чином, посилання представника відповідача на те, що підстав для скасування обтяження немає, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції. При цьому, в матеріалах справи наявні дані про зареєстроване обтяження у вигляді заборони відчуження на підставі саме цього договору. У зв`язку з наявністю зареєстрованого обтяження позивач не має можливості реалізації прав власника у повному обсязі, оскільки позбавлена права розпорядження. Тому висновок суду першої інстанції про наявність у позивача перешкод в розпорядженні майном, які підлягають усуненню в порядку визначеному ст. 391 ЦК України відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Обраний позивачем та визначений судом спосіб захисту шляхом внесення відомостей про припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна, і виключення із запису, зареєстрованого 05 червня 2007 року за № 5070180 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей щодо об`єкта обтяження - автомобіля, що становить предмет спору, не суперечить нормам цивільного законодавства та забезпечує відновлення порушеного права позивача. Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводять до висновку, що вказані доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, та не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 28 липня 2021 року.