Постанова Черкаський апеляційний суд № 711/3702/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/263/21 Справа № 711/3702/20 Категорія: ст.124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2021 р. м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., за участю особи, щодо якої закрите провадження ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ремші Д.С., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника Ратушного С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2021 року, якою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП закрите за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 23.05.2020 року о 08 год. 40 хв. в м. Черкаси по вул. В.Чорновола, керуючи автомобілем Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на нерегульоване перехрестя з вул. Г.Сагайдачного на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen C4 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Г.Сагайдачного на зелений сигнал світлофору. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками та пошкоджено електрощиток ПАТ «Укртелеком». Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2021 року та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Указує, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки. Зазначає, що винуватцем ДТП є саме ОСОБА_1 , який в порушення вимог п. 8.7.3(е); 2.3б Правил дорожнього руху України не врахував дорожньої обстановки, не був уважним, втратив пильність та вчасно не відреагував на зміну сигналу світлофора. Як доказ вказаного, скаржник зазначив, що на питання поліції ОСОБА_1 не зміг відповісти на який сигнал світлофора від виїжджав на перехрестя. Вважає, що останній перебував у психоемоційному стані через переживання про стан здоров`я дитини, яка перебувала в реанімації, що негативно вплинуло на швидкість реакції під час керування транспортним засобом. Після вчинення ДТП і до приїзду поліції ОСОБА_1 неодноразово зізнавався, що їхав на заборонений сигнал світлофору. Однак подальша зміна показів та не визнання ОСОБА_1 своєї вини, на думку ОСОБА_2 , є намаганням уникнути покарання за вчинене адміністративне правопорушення. На винуватість ОСОБА_1 вказує також схема місця ДТП, характер пошкоджень автомобілів, їх кінцеве розташування після ДТП, перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_1 . Також скаржник вважає, що місцевий суд неправомірно залишив поза увагою пояснення свідка ОСОБА_3 і прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є найближчими родичами ОСОБА_1 . Вважає, що розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені факти, не надав таким належної оцінки, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_2 та адвоката Ратушного С.І., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ремші Д.С., які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, заслухавши покази свідка ОСОБА_3 приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Згідно ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно п. 24 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року за № 14 слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Проте, як видно з матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови дотримані не були. Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вважаю, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, без достатніх на те підстав. В своєму рішенні, закриваючи провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, місцевий суд дійшов переконання, що не знайшов однозначних і беззаперечних доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак, на думку суду апеляційної інстанції, доводи на які послався суд першої інстанції, не дають підстав беззаперечно стверджувати, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки письмові покази свідка ОСОБА_3 надані на місці ДТП та підтверджені в судовому засіданні апеляційної інстанції вказують протилежне. При цьому покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на які послався суд першої інстанції у своєму рішенні не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони є зацікавленими особами. Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність вини у вказаній вище ДТП водія ОСОБА_1 . Тому, вважаю, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення закону при розгляді адміністративного провадження відносно ОСОБА_6 в суді першої інстанції, знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, а відтак свідчать про незаконність винесеної постанови місцевого суду, яка за таких обставин, не може залишатись в законній силі і підлягає до скасування. Враховуючи, що на теперішній час закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.1 ст.38 КупАП, то згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КупАП. Керуючись ст. ст. 38, 247, 293, 294 КУпАП, суддя, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задовольнити частково. Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 травня 2021 року, відносно ОСОБА_1 , скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М. О. Ятченко