Ухвала КЦС ВС № 766/4086/20

Ухвала 29 липня 2021 року м. Київ справа № 766/4086/20 провадження № 61-11579ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року та ухвали Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (далі - МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона») про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язати МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» переоформити особистий рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_3 (адреса споживача - АДРЕСА_1 ) на нового власника - ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Херсонського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року задоволено частково. Виправлено описку в резолютивній частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року, а саме постановлено вважати правильним прізвищем особи, на ім`я якої відкрито особовий рахунок - ОСОБА_3 . У задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року (апеляційне провадження № 22-ц/819/899/21) апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року (апеляційне провадження № 22-ц/819/900/21) апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2021 року задоволено частково. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2021 року в частині відмови у внесенні виправлень у резолютивну частину рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року щодо адреси споживача скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Виправлено описку в резолютивній частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 лютого 2021 року, а саме ухвалено вважати правильною адресу споживача - АДРЕСА_2 . В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року (апеляційне провадження № 22-з/819/85/21) заяву ОСОБА_1 , подану його представником - ОСОБА_2 , про виправлення описки задоволено. Виправлено описку, допущену у мотивувальній частині постанови Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року та зазначено правильний номер особового рахунку споживача, відкритого на первісного власника ОСОБА_3 - НОМЕР_1 , замість помилково зазначеного - НОМЕР_2 . Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року (апеляційне провадження № 22-з/819/86/21) у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником - ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення відмовлено. У липні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року (апеляційне провадження № 22-ц/819/899/21) з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 08 липня 2021 року. Крім того, 26 липня 2021 року до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року (апеляційне провадження № 22-ц/819/900/21), ухвали Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року (апеляційні провадження № 22-з/819/85/21, № 22-з/819/86/21). Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Щодо оскарження постанови Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. До касаційної скарги заявник доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не додає і не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту (з штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Також касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимогу про скасування постанови Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, та ухвалення нового судового рішення, ОСОБА_1 не зазначає про те, чи оскаржується ним рішення районного суду, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Щодо оскарження ухвал Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року У доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1 не зазначає обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки у прохальній частині касаційної скарги заявник просить усунити порушення, допущені Херсонським апеляційним судом у постанові від 03 червня 2021 року щодо виправлення описки, допущеної у мотивувальній частині постанови Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, а саме: зазначити правильний номер особового рахунку споживача, відкритого на первісного власника; усунути порушення, допущені Херсонським апеляційним судом в ухвалах від 15 липня 2021 року, винести законне, обґрунтоване та справедливе рішення відповідно до матеріалів справи, які були досліджені у судових засіданнях, зазначені у касаційній скарзі та доповненнях до касаційної скарги шляхом написання повного тексту - доказу, внесення інформації у рішення щодо надання інформаційної довідки від 03 червня 2021 року № 259680656, яка підтверджує право власності нерухомого майна; усунути порушення, допущені Херсонським апеляційним судом в ухвалах від 15 липня 2021 року шляхом внесення постанови, ухвали, рішення до Єдиного реєстру судових рішень у вказаній цивільній справі, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України та підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України. Частиною третьою статті 392 ЦПК України визначено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Касаційна скарга та доповнення до касаційної скарги підписані ОСОБА_1 та його представником - ОСОБА_2 , проте до касаційної скарги та доповнень заявником не долучено документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 представляти у Верховному Суді інтереси ОСОБА_1 . Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 червня 2021 року та ухвали Херсонського апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець