LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/9753/20

від 29.07.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 ро…

УХВАЛА 29 липня 2021 року м. Київ справа № 160/9753/20 адміністративне провадження № К/9901/26100/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, у якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №22 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди; - визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року №1106к про звільнення з посади начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури ОСОБА_1 ; - поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури; - стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на дату винесення рішення у справі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволено: - визнано протиправним і скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №22 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди; - визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №1106к від 10 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 11 вересня 2020 року; - стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року без урахування обов`язкових відрахувань; - допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: - визнано протиправним і скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора №22 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди; - визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року №1106к про звільнення з посади начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури ОСОБА_1 ; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 10 вересня 2020 року; - стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 11 вересня 2020 року по 17 червня 2021 року в сумі 260056,05 грн без утримання податків й інших обов`язкових платежів; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 14 липня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації за результатами співбесіди; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури. Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі). Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень Дніпропетровська обласна прокуратура зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Водночас скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. З огляду на викладене, Суд уважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За таких обставин клопотання про зупинення виконання судового рішення не підлягає вирішенню. Керуючись статтями 12, 248, 328, 332, 341, 334 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»