Ухвала КАС ВС № 520/12965/2020

УХВАЛА 29 липня 2021 року м. Київ справа № 520/12965/2020 адміністративне провадження № К/9901/22799/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Жука А.В., перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №520/12965/2020 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними дії Господарського суду Харківської області щодо нарахування та виплати судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн згідно з частиною 3 статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року (в редакції, яка діяла з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року); зобов`язати Господарський суд Харківської області нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів у розмірі 165823,62 грн, з яких: 39235,85 грн за травень 2020, 41415,63 грн за червень 2020, 39614,95 грн за липень 2020, 45557,19 грн за серпень 2020. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Господарського суду Харківської області щодо нарахування та виплати судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47320 грн згідно з частиною 3 статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року (в редакції, яка діяла з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року). Зобов`язано Господарський суд Харківської області нарахувати та сплатити невиплачену суддівську винагороду судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 на підставі статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів у розмірі 165823,62 грн, з яких: 39235,85 грн за травень 2020, 41415,63 грн за червень 2020, 39614,95 грн за липень 2020, 45557,19 грн за серпень 2020. Державна судова адміністрація України, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване судове рішення з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі № 520/12965/2020. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року апеляційне провадження у справі № 520/12965/2020 за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року закрито. Державна судова адміністрація України не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, подала до Верховного Суду касаційну скаргу. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору, вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутності документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. 26 липнч 2021 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків. Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення такої сплати. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком сторони, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати є неприпустимим. Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху. Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху. Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити Державній судовій адміністрації України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №520/12965/2020 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді О.В. Калашнікова О.А. Губська А.В. Жук