Постанова 4872 № 923/85/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/85/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Головея В.М., Разюк Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 квітня 2021 року (повний текст складено 09.04.2021р.) по справі №923/85/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" до відповідача Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради про стягнення 143 485,47 грн., - суддя суду першої інстанції: Соловйов К.В. час та місце винесення рішення: 09.04.2021р., м. Херсон, вул. Театральна, 18 Господарський суд Херсонської області В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "КВОРУМ-НАФТА" (позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради (відповідач, КП «ХКТС», Підприємство) про стягнення 143 485,47 грн., з яких 137 000,00 грн. основного боргу, 2 567,67 грн. 3% річних та 3 917,80 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю товарів від 06.04.2020р. №тМО-453 щодо повної оплати вартості поставленого позивачем товару. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021р. у справі №923/85/21 (суддя Соловйов К.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" задоволені частково; стягнуто з Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" 137 000,00 грн. основного боргу, 2 560,66 грн. 3% річних, 3 917,80 грн. інфляційних втрат та 2 269,77 грн. компенсації по сплаті судового збору. У стягненні 7 01 грн. 3% річних судом відмовлено. У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів від 06.04.2020р. №тМО-453 щодо своєчасного розрахування за отриманий товар, у зв`язку з чим визнав доведеними вимоги щодо стягнення 137 000,00 грн. основного боргу та нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат. Водночас, встановивши, що позивачем не враховано, що кількість днів у 2020 році, становить 366 днів, Господарський суд Херсонської області здійснив власний перерахунок наведених позивачем 3% річних та інфляційних втрат та дійшов висновку що розрахунок інфляційних втрат є правильним, а сума 3% річних становить 2 560,66 грн., що стало підставою для відмови у стягненні 7,01 грн. 3% річних. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021р. у справі №923/85/21 та ухвалити нове рішення. Так, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс" зазначає, що він не був повідомлений про існування судової справи, де є відповідачем; суд першої інстанції не вжив заходів щодо забезпечення учасниками судового процесу рівних процесуальних прав та позбавив відповідача можливості подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу перед законом і судом, що передбачені ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, апелянт зазначає, що поштове відправлення (за трек-номером 7300310473684) з ухвалою судом першої інстанції від 09.02.2021р. про відкриття провадження у справі, яка була надіслана за вказаною у позовній заяві адресою відповідача та 18.02.2021р. повернута до суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу, з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», згідно із витягом з Інтернет - ресурсу «Пошук поштових відправлень «Укрпошта» від 18.03.2021р., було повернуто без вручення відповідачу, при цьому, причиною повернення даного листа вказано: «за відмовою адресата». Разом з тим, відповідач стверджує, що ніколи не відмовлявся від отримання кореспонденції та на його адресу не надходило будь-яка кореспонденція у господарській справі №923/85/21, ані від позивача (копія позовної заяви із доданими документами), ані від суду (ухвала про відкриття провадження у справі ), окрім копії ухваленого у справі судового рішення від 09.04.2021р. Скаржник зауважує, що за наявності суперечливих доказів про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався отриманими з Інтернет-ресурсу відомостями, які суперечать письмовим доказам, наявним у справі, та з невідомих причин надав перевагу відомостям з Інтернет-ресурсу, достовірність яких не підтверджена іншими доказами, не переконавшись у тому, чи був відповідач належним чином повідомлений про наявність відкритого провадження у справи, чи забезпечена можливість скористатись наданими йому процесуальними правами. Крім того, апелянт зазначає, що він не отримував від позивача копію позовної заяви і додані до неї документи, а наявна у матеріалах справи опис вкладення у цінний лист (а.с. 21) в супереч п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, не містить номеру поштового відправлення, який би дозволив здійснити пошук вказаного поштового відправлення. Таким чином, скаржник зауважує, що місцевий господарський суд не звернув уваги зазначені обставини та не переконався у тому чи підтверджується належними доказами виконання позивачем вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з тим, що відповідач не знав про існування відповідного судового провадження, він був позбавлений надати до суду докази часткового розрахування з позивачем, які долучив до апеляційної скарги, а саме: з копії платіжного доручення від 22.01.2021р. №3285 вбачається, що відповідачем на користь позивача було сплачено 5 000 грн. за паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО, згідно рахунка №278 від 20.05.2020р. Посилаючись на те, що позовну заяву у справі №923/85/21 Товариством з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" подано до суду саме 22.01.2021р., відповідач наполягає на тому, що достовірно знаючи про сплату останнім 22.01.2021р. у рахунок часткового погашення існуючої заборгованості 5 000 грн., позивач у позовній заяві це не зазначив, а місцевий господарський суд, не забезпечивши можливість відповідачу брати участь у розгляді справи і подавати відповідні докази, самостійно не міг бути обізнаний про вказані обставини. Враховуючи викладене та звертаючи увагу на те, що розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні без виклику сторін, скаржник наполягає на тому, що розглянувши справу без доказів повідомлення Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" про існування судової справи, суд першої інстанції постановив судове рішення з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам, що є підставою для скасування цього рішення. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021р. у справі №923/85/21. Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 09.06.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 65 000 грн. В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що в ході розгляду справи ним було сплачено частину основного боргу у загальній сумі 65 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2021р. №3285 на суму 5 000,00 грн., яке додано до апеляційної скарги та копією платіжного доручення від 02.06.2021р. №516 на суму 60 000 грн., яку КП «ХКТС» долучило до наведеного клопотання. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради (Замовник) було укладено договір про закупівлю товарів №Тмо-453 (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався у 2020 році поставити та фактично відпустити Замовникові товар ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо наливом для теплоходів), а Замовник прийняти у власність цей товар та оплатити його. (п.1.1. Договору). (а.с. 3-5). На підставі відповідного договору сторонами було укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткова угода №1 від 11.11.2020р., №2 від 30.12.2020р., №3 від 30.12.2020р. Умовами вказаного Договору визначено, що поставляється 17 221 літрів дизельного пального наливом за ціною 17,75грн (з урахуванням податку на додану вартість, ПДВ) за 1 літр, та загальною вартістю 305 672,75грн (з ПДВ), окремими партіями згідно з письмовими заявками відповідача. Згідно з додатковою угодою від 30.12.2020р. №2 до вказаного Договору, позивач та відповідач зменшили кількість дизельного пального, яке позивач зобов`язаний передати відповідачеві на умовах даного договору, до 10000 літрів та, відповідно, зменшили до 177 500,00 грн. ціну даного Договору. Положеннями п.4.1. Договору визначено, що Замовник здійснює оплату замовленого товару (партії товару) протягом 15 календарних днів з дня одержання товару. Розрахунки за товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, на підставі видаткової накладної та рахунку-фактури наданих останнім для оплати. У призначенні платежу на оплату накладної та рахунку-фактури наданих останнім для оплати. У призначенні платежу на оплату товару за цим Договором Замовнику слід вказати: «згідно накладної «__від _____2020р.». Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Пунктом 6.1. Договору, сторони узгодили, що Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі (при наявності фінансування) сплатити за поставлений товар; прийняти товар згідно з видатковою накладною. Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п.6.4. Договору). Відповідно до п.7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним Законодавством України та цим Договором. Згідно Додаткової угоди від 30.12.2020р. №3 Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.03.2021р., а частині виконання зобов`язань, щодо передачі і оплати товару до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором. Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.10.2. договору) Вказаний Договір та Додаткові угоди підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками юридичних осіб. Матеріали справи свідчать, що на виконання цього Договору, позивач передав відповідачу дизельне пальне у кількості 10000 літрів, ціною 17,75грн/л та загальною вартістю 177 500,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною від 26.05.2020р. №11216 та товарно-транспортною накладною від 26.05.2020р. №Р11216 (а.с. 10-11). На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачеві рахунок від 20.05.2020р. №278 на суму 177 500,00 грн. (а.с.20). Вищезгадані накладні підписані сторонами та скріплено печатками останніх, що підтверджує відсутність претензій у сторін один до одного щодо об`єму, кількості та якості поставленого товару. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що одержаний товар відповідачем на оплачено частково, в сумі 40 500,00 грн., а саме платіжними дорученнями (а.с. 14-19): від 04.12.2020р. №3119 на суму 10 500,00 грн., від 09.12.2020р. №3131 на суму 5 000,00 грн., від 14.12.2020р. №3149 на суму 5 000,00 грн., від 16.12.2020р. №3159 на суму 5 000,00 грн., від 18.12.2020р. №3168 на суму 5 000,00 грн., від 21.12.2020р. №3179 на суму 10 000,00 грн. Таким чином, відповідачем залишено несплаченою частину вартості отриманого товару у розмірі 137 000,00 грн. Враховуючи те, що відповідачем здійснено розрахунок за товар лише частково та з порушенням строків оплати, позивачем нараховані за період з 11.06.2020р. по 03.12.2020р. 2 567,67 грн. 3% річних та 3 917,80 грн. інфляційних втрат. Вищенаведені обставини сталі підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" до господарського суду із відповідним позовом. Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Перш за все, колегія судів зазначає, що доводи апеляційної скарги в основному лежать у площині процесуальних питань та не спростовують наявність у відповідача існуючого боргу. Щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів надіслання відповідачу позовної заяви. Право на звернення до господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч.1 ст. 4 цього Кодексу). Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Пунктом 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, належним доказом відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, за вимогами Господарського процесуального кодексу України, є опис вкладення в поштовий конверт. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в якості доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу були надані опис вкладення від 21.01.2021р., підписаний представником поштового відділення та з проставленням на цьому опису відповідної печатки поштового підприємства. При цьому, судова колегія зазначає, що у Господарському процесуальному кодексу відсутня норма щодо обов`язкової відповідності опису вкладення вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009р. Щодо необізнаності відповідача про існування судової справи №923/85/21. Як зазначає апелянт, він не отримував від місцевого господарського суду ухвалу про відкриття провадження у справі, де він є відповідачем. Однак, судова колегія зазначає, що у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за трек номером 7300310473687, яким відповідачу було направлено ухвалу від 09.02.2021р. про відкриття провадження у справі №923/85/21 та здійснення розгляду справи у спрощеному провадженні без виклику учасників справи (а.с.33-36). Із даного повідомлення вбачається, останнє відповідачу вручено не було, а вказана ухвала була повернута до суду Укрпоштою 16.02.2021р. з позначкою - адресат відсутній за вказаною адресою. Вказане підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення поштового відправлення (а.с. 34). При цьому, судовою колегією встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційним зареєстрованим місцем знаходження Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 01235573) є Херсонська обл., місто Херсон, вул. Залізнична, буд.

8. Саме на вказану адресу відповідача і направлялась поштова кореспонденція судом. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Матеріали справи свідчать, що повідомлення про зміну місцезнаходження відповідача у матеріалах справи відсутні; інформація щодо зміни місцезнаходження знаходження Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація не вносилась. Отже, місцевим господарським судом своєчасно у встановлені строки направлялась на адресу відповідача відповідна ухвала, а апелянтом не підтверджено відповідними доказами поважні причини неотримання поштової кореспонденції. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття судового провадження у справі №923/85/21 надсилалась відповідачу рекомендованим листом з поміткою "судова повістка". Відповідно до п. 992 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. Водночас, відповідно до п. 991 наведених Правил, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. Так, за пунктами 99 указаних Правил, повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини адресат відсутній за вказаною адресою можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Таким чином, господарським судом вчинено заходи для належного повідомлення Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" про відкриття провадження у справі №923/85/21. Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою та рішенням суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) останнього щодо її належного отримання. Таким чином апеляційна колегія зазначає, що сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою відповідача та яка повернулась в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатись підставою для врахування судовою колегією доводів апелянта щодо необізнаності КП "ХКТП" про існування справи №923/85/21, оскільки останнє зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Наведене підтверджується тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 09.04.2021р., яке КП "ХКТС" отримав, також направлялось судом поштовим відправленням на вищевказану адресу відповідача, а саме: Херсонська обл., місто Херсон, вул. Залізнична, буд.

8. Крім того, при подачі апеляційної скарги, апелянтом також вказано адресу свого знаходження, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Херсонська обл., місто Херсон, вул. Залізнична, буд. 8). Окремо судова колегія звертає увагу на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з офіційними (зареєстрованими) поштовими реквізитами учасників судового процесу, або наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. Апеляційний суд вказує, що в разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. З огляду на викладене, КП "ХКТП" вважається повідомленим належним чином про заявлений до нього позов та відкриття судового провадження для розгляду останнього, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність. Щодо додаткової оплати відповідачем 5 000,00 грн. Як вбачається з апеляційної скарги, КП "ХКТП" жодним чином не заперечує ані проти виникнення договірних відносин між сторонами, ані проти отримання ним товару за Договором 06.04.2020р. №тМО-453, ані проти існування боргу, у зв`язку із лише частковою оплатою відповідачем вартості поставленого йому позивачем дизельного пального. Незгода КП "ХКТП" із рішенням першої інстанції, у розрізі застосування останнім норм матеріального права, полягає у тому, що сума основного боргу у розмірі 137 000,00 грн., яка визначена позивачем та встановлена місцевим господарським судом (та відповідно, нараховані на цю суму 3% річні та інфляційні втрати), на думку апелянта, повинна бути меншою, ніж зазначена. При цьому, підставою для такої незгоди апелянт визначає додаткову оплату отриманого товару у розмірі 5 000,00 грн., яка була здійснена КП "ХКТП" 22.01.2021р., тобто, в день подачі ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» до суду позовної заяви. В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Однак, враховуючи встановлення апеляційним судом факту належного повідомлення КП "ХКТП" про існування судової справи, де він є відповідачем, а також, надання останньому строку для подання до суду відзиву, заперечення, доказів щодо спростування заявлених до нього позовних вимог та відсутності підтвердження відповідними доказами з боку апелянта поважних причин неотримання судової поштової кореспонденції, апеляційна колегія не бере до уваги вищенаведені твердження відповідача, оскільки докази часткового погашення заявленого позивачем боргу до суду КП "ХКТП" не надавались. Таким чином, доводи апелянта, що він був позбавлений надати до суду докази часткового розрахування з позивачем, апеляційним судом не враховується. Отже, виходячи з викладеного, місцевий суд під час вирішення спору по суті не знав та не міг знати про додаткову оплату 5 000,00 грн. в рахунок часткового погашення існуючої суми основного боргу у розмірі 137 000,00 грн., а тому правомірно здійснив розгляд цієї справи за наявними в ній доказами. Колегія суддів зазначає, що зволікання відповідача у отриманні судової поштової кореспонденції не повинно мати наслідком скасування обґрунтованого рішення місцевого господарського суду. Щодо клопотання апелянта про закриття провадження у справі №923/85/21 в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 65 000 грн. Я вже зазначалось вище, платіжним дорученням від 22.01.2021р. №3285 на суму 5 000,00 грн. та платіжним дорученням від 02.06.2021р. №516 на суму 60 000,00 грн. КП «ХКТС» сплатило частину основного боргу, заявленого позивачем та визначеного доведеним судом першої інстанції. Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинний подати суду докази разом з поданням відзиву. Разом з тим, апеляційною колегією зазначено, що докази оплати у розмірі 5 000,00 грн. відповідач повинен був подати до суду першої інстанції, однак це зроблено не було. У силу ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак, як вже було визначено судовою колегією, фактичною причиною неподання відповідачем до суду першої інстанції доказу щодо оплати в рахунок заборгованості 5 000,00 грн. є відсутність його суб`єктивної волі на реалізацію певного процесуального права, що не може у подальшому розглядатися як об`єктивна обставина, що не залежала від відповідача. Стосовно оплати відповідачем 60 000,00 грн. колегія суддів зазначає, що згідно з платіжним дорученням від 02.06.2021р. №516, яким було здійснено відповідне розрахування КП «ХКТС» з позивачем, вказана оплата відбулась вже після розгляду судом першої інстанції справи №923/85/21 та винесення у даній справі рішення по суті, що унеможливлює закриття провадження в частині відповідного стягнення, оскільки згідно з 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Тобто, у даному випадку закрити провадження у справі було можливо лише у тому разі, як би оплата суми 60 000,00 грн. відбулась на стадії розгляду справи в суді першої інстанції. Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено визначених наведеною нормою процесуального законодавства підстав для закриття провадження у даній справі, а тому, відповідне клопотання КП «ХКТС» задоволенню не підлягає. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу апелянта на можливість вирішення питання щодо суми заборгованості на стадії виконання судового рішення. Водночас, судова колегія зауважує, що по суті позовних вимог судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку місцевого господарського суду. Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань апелянта. Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 року у справі №923/85/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради без задоволення. З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021р. у справі №923/85/21 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Головей В.М. Суддя Разюк Г.П. У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, копії даної постанови поштою не надсилаються. Надіслати копію цієї постанови від 29.07.2021р. у справі №923/85/21 на електронні адреси, зазначені учасниками справи.