Постанова 4857 № 300/3487/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3487/20 пров. № А/857/9498/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Большакової О.О., Кушнерика М.П., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 300/3487/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Микитюк Р.В. в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 01.04.2021 року), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому позивач просить: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі від 29.09.2020 № 242/05 про відмову позивачу у проведенні перерахунку з 01.04.2020 пенсії за вислугу років; - зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 21-1336зп, без обмеження граничного її розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати відповідача виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів», а також встановити судовий контроль за виконанням рішення відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, викладене у листі від 29.09.2020 № 242/05 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку з 01.04.2020 пенсії за вислугу років. Зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 21-1336зп, без обмеження граничного її розміру, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що пенсія відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, а згідно ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки розмір пенсії позивача після перерахунку зменшиться, йому було відмовлено в такому перерахунку. Тому вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з відсотковим значенням 90% та без обмеженням її граничного розміру є безпідставними та необґрунтованими. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 2008 року отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% середньомісячного заробітку. Наказом Генерального прокурора України за № 477 від 31.03.2015 позивач звільнений з органів прокуратури за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Офісом Генерального прокурора 30.06.2020 позивачу видано довідку № 21-1336зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до відомостей якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 року за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу. Як вбачається із вказаної довідки, така видана відповідно до Рішень Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020. 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 у відділі з питань перерахунку пенсій № 5 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оформив на спеціальному бланку заяву на перерахунок пенсії, додав зазначену довідку та свою заяву, в якій аргументував проведення перерахунку у розмірі 90% від вказаної в довідці суми та незастосування обмеження максимальним розміром. Листом від 29.09.2020 № 242/05 відділом з питань перерахунку пенсій управління застосування пенсійного законодавства № 5 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії позивачу відмовлено. Відмова у перерахунку пенсії мотивована тим, що враховуючи рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(11) пенсія перераховується в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. А оскільки, після перерахунку розмір пенсії стає меншим, то проводити перерахунок пенсії у зв`язку із зміною заробітної плати не доцільно. Позивач вважає протиправним рішення про перерахунок пенсії із зменшенням відсотку з 90 до 60 та обмеженням максимального розміру звернувся до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ, а тому, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність. Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Апеляційний суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції і надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом № 1789-ХІІ. З 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, який містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури (стаття 86). Згідно з частиною тринадцятою статті 86 Закону № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII (в редакції Закону України від 24.12.2014 № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Окрім того, було встановлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 21-1336зп. Щодо вимог про здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням 90% від заробітку та без обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», апеляційний суд виходить з наступного. Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов`язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі також Закон № 1789-XII), із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а, висловлена правова позиція, згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 310/6638/16-а (2-а/310/652/16). Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для відмови у перерахунку пенсії позивачу з посиланням на законодавче зменшення розміру її пенсії з 90% до 60% заробітку працюючого прокурорського працівника. Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону № 1789-XII, а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону№ 1697-VII, в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (постанови Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 205/8204/16-а, від 03 квітня 2018 року у справі № 361/4922/17, від 02 травня 2018 року у справі № 704/87/17, від 15 серпня 2018 року у справі № 161/9572/17, від 17 січня 2019 року у справі № 161/713/17, від 15 травня 2019 року у справі № 554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 161/14321/16-а, від 21 травня 2020 року у справі № 554/10510/16-а, від 28 жовтня 2020 року у справі № 686/2428/16-а). Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII, оскільки положення цієї статті втратили чинність. Вказану позицію підтримано також і у постанові Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 359/3736/17, де зазначено, що положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність у відповідача обов`язку для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру, оскільки стаття 86 Закону № 1697-VII обмежує граничний розмір пенсії, яка підлягає виплаті позивачу. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Невідповідність висновків суду обставинам справи вважається у тому разі, якщо останні встановлені судом повно та згідно з дослідженими ним доказами, проте висновки зі встановлених обставин зроблені невірно. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції у справі, що розглядається не дав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити в частині мотивів. Також слід змінити резолютивну частину оскаржуваного судового рішення, виключивши зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу без обмеження її розміру, а також виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією, оскільки зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії є ефективним способом захисту порушеного права і охоплює вимогу щодо подальшої виплати різниці в пенсії. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 300/3487/20 змінити в частині мотивів. Абзац третій резолютивної частини постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року змінити та викласти в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №21-1336зп». У решті оскаржене судове рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова М. П. Кушнерик