Постанова 4857 № 464/1330/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 464/1330/21 пров. № А/857/10216/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 16 березня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №464/1330/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення (головуючий суддя першої інстанції Борачок М.В., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 16.03.2021),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 05.01.2021 серія ЕАН №3631182. Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач 15 березня 2021 року надіслав на адресу суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що після укладення 19.02.2021 договору про надання правової допомоги №1/23, його представник ознайомився із матеріалами справи про адміністративне правопорушення №464/375/21. Відтак вважає, що він звернувся з даними позовом в межах десятиденного строку з моменту одержання доступу до усіх доказів, які стали підставою прийняття оскаржуваної постанови. Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 16 березня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суть доводів апелянта зводиться до того, що його представник ознайомився із усіма доказами у даній справі про адміністративне правопорушення лише 19 лютого 2021 року, тобто в день ознайомлення адвоката Гораля А.Р. із матеріалами справи про адміністративне правопорушення №464/375/21. Поряд із цим він довідався про відсутність будь - яких інших доказів у даній справі про адміністративне правопорушення, які стали підставою прийняття оскаржуваної постанови лише 01 березня 2021 року, тобто в день надання Управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції вищенаведеної відповіді на адвокатський запит. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов позивачу, виходив з того, що позивач пропустив процесуальний строк на звернення до суду з позовною заявою без поважних причин. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Приписами ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Крім того, відповідно до ст.289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Ця стаття визначає строк, протягом якого може бути оскаржено постанову у справі про адміністративне правопорушення - 10 днів. Цей строк починає обчислюватися з моменту винесення постанови. Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року). Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Як свідчать матеріали справи позивачем оскаржується постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАН №3631182 від 05 січня 2021 року. Позовна заява подана до суду лише 24 лютого 2021 року, тобто у строк понад місяців з дня її винесення. В обґрунтування поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 посилається на те, що після укладення 19.02.2021 договору про надання правової допомоги №1/23, його представник ознайомився із матеріалами справи про адміністративне правопорушення №464/375/21. Судом зазначено, що з наданої позивачем копії оскаржуваної постанови встановлено, що позивач отримав її 05 січня 2021 року, про що свідчать його підписи. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин про не отримання ним постанови від 05 січня 2021 року в день її винесення. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження того, що з 05 січня 2021 року, тобто з дати винесення оскаржуваної постанови та до дати подання позову 24 лютого 2021 року позивач був позбавлений можливості вчасно подати позовну заяву до суду. Таким чином, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними. Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Таким чином, оскільки позивачем не було наведено достатніх підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то наявні правові підстави для повернення даної позовної заяви позивачу. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 16 березня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №464/1330/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький