Постанова 4856 № 240/21405/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/21405/20 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г. Суддя-доповідач: Смілянець Е. С. 29 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. за участю: секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П., представника позивача: Котвицького С.В., представника відповідача: Бесараба О.Д., третьої сторони: Дєньги В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : в грудні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (відповідача), в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 3 від 02.12.2020 р. «Про обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради». - стягнути з Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області на мою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 24.03.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що з огляду на встановлені обставини справи та норми законодавства, суд дійшов висновку, що внаслідок недотримання ОСОБА_2 вимог Закону України "Про запобігання корупції" та Закону України "Про місцеве самоврядування України" при прийнятті рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 3 від 02.12.2020 р. «Про обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради», останнє прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, відтак підлягає скасуванню як незаконне на підставі ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції". Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що обставини, викладені позивачем про те, що під час засідання ради не розглядалося питання стосовно наявності та врегулювання конфлікту інтересів спростовуються відомостями протоколу 1 сесії Новогуйвинської селищної ради 8 скликання від 02.12.2020, згідно якого ОСОБА_2 публічно заявлено під час сесії селищної ради про наявність конфлікту інтересів. Вважає, що голосування депутата за формування виконавчого органу є обов`язком, тобто участь у такому голосуванні є здійснення депутатом його представницьких повноважень, а право депутата бути обраним до складу виконавчого органу прямо встановлене ст.19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ОСОБА_2 є депутатом Новогуйвинської селищної ради та всупереч вимогам статті 28 Закону України № 1700-УІІ «Про запобігання корупції» під час засідання 1-ї сесії восьмого скликання в ході голосування за призначення секретаря селищної ради проголосував за прийняття такого рішення шляхом отримання бюлетеня для таємного голосування та проставлення позначки «ЗА» у вказаному бюлетені. Вважає, що оскільки прийняло участь в таємному голосуванні 14 осіб, відповідно при підрахунку лічильною комісією встановлено 14 голосів «ЗА». Під час засідання ради та при підготовці сесії Новогуйвинської селищної ради не розглядалося питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_2 . Також зазначає, що в такому випадку депутат ОСОБА_2 діяв з наявним конфліктом інтересів. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник відповідача та третя сторона підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є депутатом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Реалізуючі повноваження Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, позивач 02.12.2020 року приймав участь у засіданні першої сесії 8 скликання селищної ради, яке оформлене протоколом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №1 від 02.12.2020. Під час проведення першої сесії 8 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області головою було внесено проект рішення щодо обрання секретарем селищної ради ОСОБА_2 . Протоколом №3 від 02.12.2020 засідання лічильної комісії з обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області зафіксовано результати голосування: "За" - 14 голосів; "Проти" - -; "Утримались" - -; "Не голосували"- 13 голосів. Рішення прийнято більшістю голосів. Згідно рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 3 від 02.12.2020 року «Про обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради» секретарем Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області восьмого скликання обрано депутата Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_2 . Позивач, вважаючи, що вказане рішення прийнято з порушенням норм законодавства України та порушує його право бути обраним секретарем ради, звернувся до суду з адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. У частині першій статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори. Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Згідно частин першої та другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою. Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень . Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб`єктів, на якіх поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Водночас, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб ( ч. 2 ст. 28 Закону № 1700-VІІ). У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VІІ). У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування. Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Таким чином, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 29.09.2017 № 839 затверджено Методичні рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (підготовлені на основі Закону України "Про запобігання корупції" у редакції від 30.03.2017) (далі - Методичні рекомендації) . Пунктом 1.1.1. Методичних рекомендацій визначено поняття складових конфлікту інтересів (реального, потенційного): - приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/ представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення: - реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; - потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/ представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Пунктом 1.1.2 Методичних рекомендацій зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу. Хоча Закон прямо не вказує форму такого повідомлення, рекомендується робити повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів у письмовій формі (додаток 2), адже, по-перше, це є документальним підтвердженням того, що особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів, а по-друге, це дає можливість керівнику детально проаналізувати ситуацію із тим, щоб визначитись з оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів. Приписами пункту 1.4 Методичних рекомендацій вказано, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону України, підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою будь-якої зацікавленої особи, а також прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаний судом недійсним. З матеріалів справи встановлено, що 02.12.2020 під час проведення першої сесії 8 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області головою було внесено проект рішення щодо обрання секретарем селищної ради ОСОБА_2 . Згідно результатів поіменного голосування з питання обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради Житомирського району у голосуванні брали участь 27 депутатів: "За" проголосувало 14 депутатів ,"Проти" - 0, "Утримались" -

13. В свою чергу рішення приймаються більшістю депутатів від загального складу ради, тобто в даному випадку необхідна кількість депутатів становить 14 осіб. Отже, оскільки "За" проголосувало 14 депутатів, рішення щодо обрання секретарем селищної ради ОСОБА_2 прийнято. Також встановлено, що у голосуванні приймав участь депутат ОСОБА_2 , кандидатуру якого висунуто на голосування та який проголосував "За". В даному випадку його голос є вирішальним для прийняття рішення. Водночас зазначено, що депутат ОСОБА_2 будучи суб`єктом відповідальності згідно з пп. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", під час голосування "За" обрання його секретарем діяв з наявним конфліктом інтересів (особистий інтерес), що в свою чергу впливає на об`єктивність або неупередженість прийнятого в подальшому рішень Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 3 від 02.12.2020 «Про обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради ОСОБА_2 ». Відповідно до статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Разом з тим, посадові особи місцевого самоврядування та депутати місцевих рад є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, в тому числі щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Частина перша статті 35 Закону передбачає, що особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі й депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб визначені статтею 59-1 "Конфлікт інтересів" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Отже, в ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов: - особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); - оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес. Таким чином, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтею 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Як встановлено судом першої інстанції, дослідивши зміст Протоколу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №1 від 02.12.2020, що селищний голова нагадав, що відповідно до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Новогуйвинської селищної ради сьомого скликання, у разі наявності (виникнення) у депутата конфлікту інтересів депутат бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень з цих питань відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, та відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» депутати зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів (а.с.27). Натомість, судом першої інстанції не взято до уваги доводи відповідача про те, що відомостями протоколу 1 сесії Новогуйвинської селищної ради 8 скликання від 02.12.2020, згідно якого ОСОБА_2 публічно заявлено під час сесії селищної ради про наявність конфлікту інтересів, що відповідає наявним у справі доказам (а.с. 29). Також, без врахування вимог статтей 73 та 74 КАС України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що публічне заявлення під час сесії селищної ради про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_2 не підтверджено належними та допустимими доказами і необгрунтовано вважав, що депутат Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_2 не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії ради, що є прямим порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції". Однак, матеріали даної справи, на час її розгляду судом, містили належні та достовірні докази, які підтверджували факт порушення депутатом сільської ради чинного законодавства у сфері запобігання корупційним правопорушення. Висновки суду першої інстанції з посиланням на висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №442/730/17, колегія суддів вважає помилковими, оскільки у даній справі уповноваженою особою місцевого самоврядування, депутатом Летнянської сільської ради, не було взагалі заявлено на засіданні сільської ради про наявність конфлікту інтересів. Суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при прийнятті рішення Новогуйвинської селищної ради №3 від 02.12.2020 «Про обрання секретаря Новогуйвинської селищної ради», однак не зазначив конкретні норми (статті) даних Законів, які ОСОБА_2 були порушенні, та якими доказами справи даний висновок обґрунтовано. Окрім того, суд першої інстанції прийшов до висновку та зазначив у оскаржуваному рішенні від 24.03.2021, що ОСОБА_2 діяв в умовах реального конфлікту інтересів. В той же час, з тексту рішення суду першої інстанції не встановлено, у чому полягає суперечність між приватним інтересом ОСОБА_2 та його службовими чи представницькими повноваженнями, що могло вплинути на об`єктивність або неупередженість при прийнятті рішення Новогуйвинської селищної ради №3 від 02.12.2020, або на вчинення чи невчинення ним дій під час виконання зазначених повноважень. Судовим рішенням також не зазначено, у чому полягає приватний інтерес ОСОБА_2 стосовно якого у останнього повинна виникати суперечність поряд із виконуваними повноваженнями депутата. Також не конкретизовано з яким суб`єктом (фізичною чи юридичною особою) даний приватний інтерес, як обов`язкова складова реального конфлікту інтересів, у ОСОБА_2 пов`язаний. Також слід зазначити, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції не обґрунтував в судовому рішенні у чому саме полягає порушення рішенням Новогуйвинської селищної ради №3 від 02.12.2020 його прав, як позивача, а також не конкретизовано, які саме права відповідачем порушені. Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норму матеріального права, а саме ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, згідно якої сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Тобто, з даної норми Закону встановлено про можливість голосування депутата при ухваленні будь-яких рішень ради за умови самостійного публічного оголошення ним про наявність конфлікту інтересів, що і було здійснено ОСОБА_3 . При цьому, колегія суддів вважає, що голосування депутата при формуванні виконавчого органу є його обов`язком, що реалізується шляхом його представницьких повноважень. Одночасно право депутата бути обраним до складу виконавчого органу прямо встановлене ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». З обранням особи депутатом органу місцевого самоврядування такій особі разом з комплексом інших прав та повноважень делегується і представницьке право бути обраним до складу виконавчих органів такої ради. Разом з тим, слід зазначити, що Житомирським районним судом Житомирської області рішенням від 27.04.202 у справі №278/382/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів) закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення. Також зазначено, що на момент голосування ОСОБА_3 за свою кандидатуру секретаря селищної ради конфлікт його інтересів було врегульовано у передбаченому законодавством порядку шляхом публічного оголошення про такий конфлікт до початку розгляду цього питання сесією ради. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 29 липня 2021 року. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.