LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/4200/20

від 29.07.2021 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4200/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 29 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу з 19.07.2019 пенсії у зв`язку із втратою годувальника, викладену в листі від 27.05.2020; - зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії у зв`язку із втратою годувальника з дня виникнення права на пенсію - 18.07.2019 з урахуванням вимог пп. а ч. 1 ст. 36 та ст. 50 пп. б ч. 1, 2, 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника з 01.03.2020. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.05.2020 про призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника з 01.03.2020 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника з 19.07.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, з урахуванням проведених виплат. Рішення суду набрало законної сили 21.01.2021 року згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду. 06 травня позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду у справі №560/4200/20. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності вчиненої суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі № 560/4200/20 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі № 560/4200/20, в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення суду пенсії в разі втрати годувальника з 19.07.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, з урахуванням проведених виплат. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 20-ти денний строк з дати отримання даної ухвали суду для надання доказів на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №560/4200/20. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Як свідчать матеріали справи, 22.02.2021 по справі виданий виконавчий лист. 12.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№64779300 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника з 19.07.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, з урахуванням проведених виплат. 12.03.2021 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) направив для виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№64779300. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 05.04.2021 направило до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) лист № 2200-0802-5/18699 від 05.04.2021, в якому повідомив державного виконавця про те, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 15.02.2021 призначено та нараховано ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника з 19.07.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») № 2262-ХІІ, з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсії станом на 19.07.2019 року склав 9207,24 грн. Сума доплати за період з 19.07.2019 по 29.02.2020 становить 27925,00 грн. Сума доплати згідно проведеного нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 19.07.2019 по 29.02.2020 в розмірі 27925,00 грн. буде виплачена при відповідному фінансуванні в порядку календарної черговості дати надходження судового рішення до боржника в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Таким чином, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 по справі №560/4200/20 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач вважає таку бездіяльність щодо невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправною та оскільки рішення суду по справі №560/4200/20 відповідачем не виконано, позивач звернувся до суду з даною заявою, в порядку ст. 383 КАС України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили. Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві. Згідно матеріалів справи, рішення суду від 11.11.2020 року по справі №560/4200/20, яке набрало законної сили у встановлений строк відповідачем не виконано, при цьому станом на момент розгляду заяви судом першої інстанції рішення суду не виконано. До апеляційної скарги відповідачем не надано жодних доказів щодо виконання рішення суду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що суб`єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у порушення вимог ст. 129-1 Конституції України та ч. 1 ст. 370 КАС України не виконав рішення суду по справі №560/4200/20, яке набрало законної сили. У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що виплата нарахованої доплати за період з 19.07.2019 року по 29.02.2020 року в розмірі 27925,00 грн. буде здійснена в порядку черговості при відповідному фінансуванні. А тому, відповідач вважає, що в повному обсязі виконав постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 року. Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що здійснення перерахунку та нарахування пенсії є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов`язав Пенсійний орган не лише провести перерахунок, але й виплатити позивачеві повну суму перерахованої пенсії. Судова колегія зазначає, що відповідачем станом на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали не надано доказів, які б свідчили про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області дій, зокрема, направлення до Пенсійного фонду України звернення щодо виділення коштів на погашення заборгованості на виконання рішення суду, чи роз`яснення процедури здійснення таких виплат враховуючи скасування пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №

649. Зважаючи на це, доводи відповідача щодо відсутності фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення. Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У справі "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази про належне та в повному обсязі виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі № 560/4200/20, тому відповідачем порушено положення статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області двадцятиденного строку з дати отримання даної ухвали суду для надання доказів на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №560/4200/20. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»